Ухвала

від 19.07.2024 по справі 757/17950/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2024 року

м. Київ

справа № 757/17950/13-ц

провадження № 61-9501ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Алієвим Валерієм Валерійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за позовом Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Організація орендарів орендна фірма «Екста» (далі - ОООФ «Екста»), ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОООФ «Екста», ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року, у задоволенні позову ОООФ «Екста», ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 3 334,6 кв. м та земельну ділянку загальною площею 0,0780 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У лютому 2017 року ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як правонаступники ОООФ «Екста» та співвласники у праві спільної сумісної власності нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - правонаступники ОООФ «Екста» та співвласники у спільній сумісній власності), звернулися до суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_5 , до якої приєдналася ОСОБА_7 , задоволено частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (провадження № 61-45087св18).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , до якої приєдналися ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року - без змін (провадження № 61-11093св21).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року повернуто особі, яка її подала.

У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Алієвим В. В., на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19) зазначено, що: «ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) вказано, що перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Разом з тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Повертаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що не ухвалював своє судове рішення, а за результатами апеляційного перегляду залишив без змін ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року.

Постанова Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, не є рішенням, постановою або ухвалою суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили та можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року не підлягала перегляду апеляційним судом, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її повернення.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Алієвим Валерієм Валерійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за позовом Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Організації орендарів орендної фірми «Екста», ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник