Ухвала

від 18.07.2024 по справі 560/10204/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10204/24

УХВАЛА

18 липня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Польовий О.Л., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. Зокрема, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту норм пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями. Строк для подання скарги становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. Закінчується процедура адміністративного оскарження днем настання однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).

Постановою від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 Верховний Суд вказав, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язанняпротягом місяця після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Разом з тим, податкові повідомлення-рішення від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715 позивач оскаржив до Державної податкової служби України. Зокрема, рішенням від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" залишена без задоволення, а прийняті податкові-повідомлення рішення без змін.

Рішення від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" надіслане за зареєстрованою адресою місцезнаходження зазначеного товариства, яка є його податковою адресою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначені два альтернативні способи вручення документів, в тому числі і податкових повідомлень - рішень та рішень про результати розгляду скарги платника податків на податкові повідомлення - рішення, - надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення платнику податків (його представнику) особисто.

Факт надіслання рішення від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги позивача за зареєстрованою адресою його місцезнаходження підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тому, незалежно від отримання позивачем зазначеного рішення, воно вважається врученим у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, з дати надходження до поштового відділення 07.02.2022, що підтверджується відповідним штампом.

Водночас до суду з цим позовом позивач звернувся 15.07.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач до позовної заяви не надав.

Суд також зазначає, що ухвалою від 04.08.2023 по справі №560/7888/23 визнані неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД", а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715 залишений без розгляду.

Тобто, під час розгляду справи №560/7888/23 суд вже надав правову оцінку зазначеним позивачем обставинам щодо пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, позивачу слід подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду, ніж тих, які досліджені під час розгляду справи №560/7888/23.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, документи, що додаються до позову визначені статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом цього позову є вимога майнового характеру (скасування податкових повідомлень-рішень на суму 11258255,00 грн).

Таким чином, позивач повинен сплати судовий збір в розмірі 30280,00 грн. Однак, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач надав документ про сплату судового збору в розмірі 10800,00 грн. При цьому доказі сплати судового збору в розмірі 19480,00 грн позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду, ніж тих, які досліджені під час розгляду справи №560/7888/23, та доказів сплати судового збору в розмірі 19480,00 грн.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД", залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.Л. Польовий