Рішення від 17.05.2024 по справі 758/4549/20

Справа № 758/4549/20

Провадження № 2/752/272/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

за участі позивачки ОСОБА_1 ;

представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Юрочкіна Ю.В.;

представниці відповідача КП «Спецжитлофонд» - Авласенко Ю.А.;

представниці відповідача Київської міської державної адміністрації - Авласенко Ю.А.;

представниці третьої особи Офісу Генерального прокурора - Омельченко А.О.,

у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду Спеціального призначення «Спецжитлофонд», Київської міської державної адміністрації, третя особа Офіс Генерального прокурора про визнання права проживання у квартирі безстроково та зобов`язання вчинити дії, зустрічною позовною заявою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , третя особа Офіс Генерального прокурора про виселення, -

встановив:

14.04.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом про визнання права проживання у квартирі безстроково та зобов`язання вчинити дії до КП «Спецжитлофонд», Київської міської державної адміністрації, третя особа Офіс Генерального прокурора.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що вона з 2007 року до 01.11.2019 року працювала в Генеральній прокуратурі України. Власного житла не мала, а тому 08.04.2011 року між КП «Спецжитлофонд» та Генеральною прокуратурою України (орендар), третьою стороною ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір оренди № 5027 про оренду житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1 , що складається з житлової площі 13, 40 кв.м., загальна орендна площа приміщення з відкритим балконом складає 29, 00 кв. м. з подальшим укладенням додаткових угод до вказаного договору про продовження оренди житлового приміщення.

Також КП «Спецжитлофонд» уклало з нею договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання від 08.04.2011 року № 5027к.

Згодом після перевірки державного контрольно-ревізійного органу у м. Києві договірних відносин КП «Спецжитлофонд» 15.03.2019 року переуклав новий договір оренди житлового приміщення з Генеральною прокуратурою України та третьою стороною ОСОБА_1 № 5873, що підтверджується Актом прийому-передачі житлового приміщення від 15.03.2019 року.

КП «Спецжитлофонд» також додатково безпосередньо з нею 15.03.2019 року уклали договір про відшкодування витрат за оплату послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання № 5873к.

Згідно наказу Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 01.11.2019 року № 1327ц вона була звільнена із займаної посади на підставі п. 9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» зокрема, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури та скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Згодом вона звернулася до уповноважених осіб Департаменту Генеральної прокуратури України про здійснення пролонгації вказаного договору від 15.03.2019 року № 5873, де строк якого закінчився ще у вересні 2019 року, проте Генеральною прокуратурою України та Офісом Генерального прокурора їй направлено повідомлення від 26.12.2019 року за № 13/2/3-556вих19 та від 16.01.2020 року за № 34/2-22вих-2020, зазначивши про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди і необхідністю звільнення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, на її думку, Генеральна прокуратура України та нині Офіс Генерального прокурора не є власником спірного житлового приміщення та не вправі ним розпоряджатися. Підставою відмови пролонгації договору стало те, що вона, наразі, не перебуває у трудових відносинах ні з Генеральною прокуратурою України, ні з Офісом Генерального прокурора.

За час роботи в Генеральній прокуратурі України, вона звернулася до Голосіївського районного суду про зобов`язання органи виконавчої влади внести зміни в пункт 1.6 розпорядження Голосіївської в м. Києві державної адміністрації № 31 від 26.01.2015 року про взяття її ОСОБА_1 на квартирний облік забезпечення житлом, як працівника прокуратури, встановивши його як позачерговий замість першочергового, та привести це розпорядження у відповідність із вимогами ч. 6 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 1991 року) та ст. 49 Житлового кодексу УРСР.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2016 року залишеним без змін Апеляційним судом м. Києва у справі № 752/4348/16-ц у вказаній частині позов задоволено, зобов`язано поставити її на облік забезпечення її ж житлом у позачерговому порядку.

Проте з часу набрання законної сили рішення Апеляційного суду м. Києва у справі від 21.12.2016 року № 752/4348/16-ц вона повинна була перебувати на квартирному обліку забезпечення житлом у позачерговому порядку, на підставі та відповідно до ч.6 ст.49 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-XII, як прокурор, яка переведена та призначена на роботу з іншої місцевості, де протягом шести місяців забезпечується виконавчими комітетами місцевих Рад благоустроєним жилим приміщенням у позачерговому порядку.

Не зважаючи на те, що протягом тривалого часу органи виконавчої влади в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації вказане рішення не виконували, а тільки 06.06.2018 року розпорядженням № 259 внесли зміни до розпорядження № 31 від 26.01.2015 року «Про взяття на квартирний облік громадян, зняття з обліку та внесення змін у справи квартирного обліку», де зазначили поставити мене на позачерговий облік, фактично на облік позачерговий не поставили і у відповіді від 13.09.2018 року за № 100-100/Х-1178-3137 на її звернення послалися на те, що не мають можливості фактично внести в автоматизовану базу «Квартоблік» такі відомості, оскільки лист органу Київської міської ради (КМДА) від 21.07.2015 року № 056/99-3491 фактично забороняє здійснити такі дії, оскільки з бази даних цим листом виключено пільгові категорії «Працівники прокуратури» призначені в іншу місцевість.

Фактично з моменту її переведення з прокуратури Дніпропетровської області до Генеральної прокуратури України, вона мешкає у місті Києві 13 років та службового житла досі так і не має.

У період роботи прокурором відділу Генеральної прокуратури України у неї погіршився стан здоров`я, де в подальшому згідно довідки МСЕК серії АВ від 31.07.2017 року отримала II групу інвалідності довічно.

За даними відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА від 13.01.2020 року № 056/86-Х-16208, на думку позивачки, формально зроблено висновки щодо її житлового питання де, зокрема вказано, що «відсутні правові підстави для передачі Вам приміщення по АДРЕСА_2 у власність».

З часу перебування її у списках працівників прокуратури, які потребують забезпеченням житлом у м. Києві, а саме з 04.04.2008 року, що підтверджується рапортом з підписами керівників Генеральної прокуратури України та Генерального прокурора України, вона не має будь-якого службового житла. Також зверталася до безпосереднього керівництва Генеральної прокуратури України, які уповноважені забезпечувати житлом працівників прокуратури листом від 26.06.2017 року за вх. № 13/2-1664вн.17, на що навіть не отримала відповіді.

Також з житлового питання зверталася безпосередньо до Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 03.10.2019 року, від 11.12.2019 року, від 13.12.2019 року, на що отримала, на її думку, формальну відповідь від 19.12.2019 року за №19/4-2531вих19.

У зв`язку з виданням нового наказу Генерального прокурора України від 11.11.2016 року № 377, яким затверджене Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури та Положенням про житлово-побутові комісії в органах прокуратури, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 30.11.2016 року за № 1549/29679, подала до Генеральної прокуратури України заяву та необхідні документи на право отримання (надання) службового житла.

Однак, отримала відповідь за вих. № 13/2/3-510 ВН-19 від 17.04.2019 року про те, що «за наявності в розпорядженні Генеральної прокуратури України вільних службових жилих приміщень, порушене питання буде винесено на розгляд житлово-побутової комісії Генеральної прокуратури України».

Таким чином не зважаючи на те, що вона фактично 19 років пропрацювала в одному відомстві, перебуває на квартирному обліку забезпеченням житлом «позачергово», оскільки переведена на роботу з іншої місцевості, відповідно до розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.06.2018 року № 259, має інвалідність II групи, органами виконавчої влади ні яким чином до сьогодні не вжито заходів щодо забезпечення її житлом.

Теоретично та практично будинок АДРЕСА_3 , де вона, наразі, мешкає в квартирі АДРЕСА_4 фактично майже 9 років на підставі договорів оренди належить до маневреного житлового фонду, але сам весь будинок є формально маневреним житлом, оскільки фактично втратив свою первісну сутність і цільове призначення та належить до житлового фонду загального користування, бо практично 80 % відсотків мешканців цього будинку приватизували цей житловий фонд і мають право власності на ці квартири в будинку.

З наведеного, на думку позивачки, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , котра формально належала до маневреного житлового фонду, втратила своє первісне цільове призначення з моменту її проживання у вказаному житлі майже 9 років, відтак, зазначена квартира не належить до маневреного фонду та перебуває у складі фонду загального користування.

При цьому фактично КП «Спецжитлофонд» у період часу з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року підтвердив факт пролонгації договору оренди та зарахував суми коштів, які були сплачені нею.

07.04.2020 року нею на адресу КП «Спецжитлофонд» направлено заяву про сплату за оренду житлового приміщення за квітень 2020 року, відповідно до квитанції № 44 від 03.04.2020 року, що свідчить про те, що договір від 15.03.2019 року № 5873 вважається продовженим. Крім того, будь-яка заборгованість по комунальним платежам у зазначеній квартирі відсутня, що підтверджується квитанціями, чеками з банківських установ про оплату.

Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права.

Просила визнати право її проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 безстроково; визнати за квартирою АДРЕСА_1 статус державної ( комунальної ) власності; зобов`язати КП «Спецжитлофонд» укласти з нею договір про обслуговування будинку та прибудинкової території, як із квартиронаймачем та відповідно укласти договір про відшкодування витрат за оплату послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання квартири АДРЕСА_1 державної (комунальної) власності.

Заявляючи зустрічні позовні вимоги, КП «Спецжитлофонд» в обґрунтування заявлених вимог зазначає наступне.

Рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 01.03.2001 року № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.04.2001 року № 777 «Про комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» житловий будинок АДРЕСА_3 закріплено за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 року № 2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» будинок АДРЕСА_3 відноситься до будинків маневреного фонду, який використовується для тимчасового проживання мешканців, переселених з будинків та квартир, які підлягають капітальному ремонту або реконструкції, а також з причин пожежі, землетрусу, стану будинку, що загрожує обвалом, копія розпорядження додається.

Відповідно до розпорядження Представника Президента України від 25.11.1992 року № 1465 «Про використання жилих будинків маневреного фонду» маневрений житловий фонд повинен використовуватися для тимчасового проживання мешканців, переселених з будинків та квартир, які підлягають капітальному ремонту або реконструкції, а також з причин пожежі, землетрусу, стану будинку, що загрожує обвалом.

08.04.2011 року між КП «Спецжитлофонд», як орендодавцем та Генеральною прокуратурою України, як орендарем, працівником Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , як суборендарем, на виконання наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 06.04.2011 року № 55-у, укладено договір оренди житлового приміщення № 5027. В подальшому термін дії договору оренди продовжувався шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

15.03.2019 року між КП «Спецжитлофонд», як орендодавцем та Генеральною прокуратурою України, як орендарем, працівником Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , як суборендарем, на виконання наказу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2019 року № 56, укладено договір оренди житлового приміщення № 5873.

Згідно з п. 1.1. договору оренди № 5873, орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1. цього договору строк, приймає в тимчасове користування на умовах оренди жиле приміщення для подальшого використання для потреб суборендаря.

15.03.2019 року між орендодавцем, орендарем та суборендарем підписано акт прийому передачі житлового приміщення: квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 5.1. договору оренди № 5873 передбачено, що за домовленістю сторін договору оренди, умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.04.2019 року до 30.09.2019 року.

В подальшому, термін дії договору оренди № 5873 пролонговано до 01.04.2020 року.

20.01.2020 року до КП «Спецжитлофонд» від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов лист Офісу Генерального прокурора (правонаступника Генеральної прокуратури України) (вих. № 34/2-22 вих-2020 від 16.01.2020 року) з проханням розірвати договір оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873 з ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю трудових відносин між Офісом Генерального прокурора та ОСОБА_1 , а також надіслано на підписання проект додаткової угоди № 2 від 31.01.2020 року та проект акту передачі-приймання житлового приміщення від 31.01.2020 року.

ОСОБА_1 відмовилась від підписання проекту додаткової угоди № 2 від 31.01.2020 року та проекту акту передачі-приймання житлового приміщення від 31.01.2020 року, у зв`язку з чим квартира АДРЕСА_1 повернута по акту не була.

Пунктом 5.3. договору оренди № 5873 передбачено, що однією з підстав припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено, та після закінчення терміну дії договору житлового приміщення передається орендодавцю за актом прийому-передачі.

Після закінчення строку дії договору оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873, КП «Спецжитлофонд» листом від 21.04.2020 року № 056/24-1198 звернулося до Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 з повідомленням про припинення дії договору та з вимогою звільнити квартиру АДРЕСА_1 і передати її КП «Спецжитлофонд» за актом прийому-передачі у зв`язку із закінченням строку дії договору. Проте, станом на теперішній час, квартира за актом прийому-передачі не передана.

Зважаючи на лист від 21.04.2020 № 056/24-1198, КП «Спецжитлофонд» звернувся до Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 з повідомленням про припинення дії договору оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873, тому правові підстави використання об`єкту оренди після закінчення строку дії договору, відсутні.

ОСОБА_1 є суборендарем (піднаймачем, тимчасовим мешканцем) квартири АДРЕСА_1 .

Отже, договір оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873 діяв до 01.04.2020 року, а після закінчення строку дії договору Орендар Офіс Генерального прокурора втратив право користування житловим приміщенням, а також тимчасовий мешканець ОСОБА_1 , і повинні були повернути за актом прийому-передачі КП «Спецжитлофонд».

Оскільки строк надання майна в суборенду не може перевищувати строку дії договору оренди, ОСОБА_1 , після того як договір оренди між орендодавцем і орендарем припинив свою дію 01.04.2020 року, з 02.04.2020 року без будь-яких правових підстав, незаконно проживає у квартирі, яка належить на праві господарського відання КП «Спецжитлофонд», чим порушує його права на користування і розпорядження майном територіальної громади м. Києва, до якого відноситься і будинок АДРЕСА_3 .

Просили суд постановити рішення про виселення ОСОБА_1 разом з усіма проживаючими особами, з квартири АДРЕСА_1 шляхом її передачі КП «Спецжитлофонд» за актом прийому-передачі.

16.04.2020 року суддею Подільського районного суду м. Києва Ларіоновою Н.М. постановлено ухвалу про передачу справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

13.07.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

06.08.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначеного підготовче засідання.

07.09.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

05.10.2020 року відповідачем КП «Спецжитлофонд» подано відзив на позов, відповідно до змісту якого останні не визнали заявлені ОСОБА_1 вимоги, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а також подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа Офіс Генерального прокурора про виселення.

23.11.2020 року третьою особою Офісом Генерального прокурора подано письмові пояснення щодо позову ОСОБА_1 , відповідно до змісту яких останні просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

03.02.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття до провадження зустрічної позовної заяви КП «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , третя особа Офіс Генерального прокурора про виселення.

13.04.2023 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивачки про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

10.05.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.

23.08.2023 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивачки про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

08.12.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивачки про відвід головуючого судді від розгляду справи.

12.12.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивачки про відвід головуючого судді від розгляду справи.

28.02.2024 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивачки про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

15.05.2024 року позивачкою ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення щодо зустрічного позову, відповідно до змісту яких остання просила первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Будучи присутньою у судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просили первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача КП «Спецжитлофонд» заперечувала проти первісного позову, просила відмовити у його задоволенні, а зустрічний позов - задовольнити.

Представник третьої особи Офісу Генерального прокурора заперечувала проти первісного позову, просила відмовити у його задоволенні, а зустрічний позов - задовольнити.

Врахувавши думку позивачки та її представника, представника відповідача КП «Спецжитлофонд», представника третьої особи Офісу Генерального прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для задоволення зустрічного позову КП «Спецжитлофонд», з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 01.03.2001 року № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.04.2001 року № 777 «Про комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» житловий будинок АДРЕСА_3 закріплено за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 року № 2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» будинок АДРЕСА_3 відноситься до будинків маневреного фонду, який використовується для тимчасового проживання мешканців, переселених з будинків та квартир, які підлягають капітальному ремонту або реконструкції, а також з причин пожежі, землетрусу, стану будинку, що загрожує обвалом, копія розпорядження додається.

Відповідно до розпорядження Представника Президента України від 25.11.1992 року № 1465 «Про використання жилих будинків маневреного фонду» маневрений житловий фонд повинен використовуватися для тимчасового проживання мешканців, переселених з будинків та квартир, які підлягають капітальному ремонту або реконструкції, а також з причин пожежі, землетрусу, стану будинку, що загрожує обвалом.

08.04.2011 року між КП «Спецжитлофонд», як орендодавцем та Генеральною прокуратурою України, як орендарем, працівником Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , як суборендарем, на виконання наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 06.04.2011 року № 55-у, укладено договір оренди житлового приміщення № 5027. В подальшому термін дії договору оренди продовжувався шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

15.03.2019 року між КП «Спецжитлофонд», як орендодавцем та Генеральною прокуратурою України, як орендарем, працівником Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , як суборендарем, на виконання наказу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2019 року № 56, укладено договір оренди житлового приміщення № 5873.

Згідно з п. 1.1. договору оренди № 5873, орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1. цього договору строк, приймає в тимчасове користування на умовах оренди жиле приміщення для подальшого використання для потреб суборендаря.

15.03.2019 року між орендодавцем, орендарем та суборендарем підписано акт прийому передачі житлового приміщення: квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 5.1. договору оренди № 5873 передбачено, що за домовленістю сторін договору оренди, умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.04.2019 року до 30.09.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В подальшому, термін дії договору оренди № 5873 пролонговано до 01.04.2020 року.

20.01.2020 року до КП «Спецжитлофонд» від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов лист Офісу Генерального прокурора (правонаступника Генеральної прокуратури України) (вих. № 34/2-22 вих-2020 від 16.01.2020 року) з проханням розірвати договір оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873 з ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю трудових відносин між Офісом Генерального прокурора та ОСОБА_1 , а також надіслано на підписання проект додаткової угоди № 2 від 31.01.2020 року та проект акту передачі-приймання житлового приміщення від 31.01.2020 року.

ОСОБА_1 відмовилась від підписання проекту додаткової угоди № 2 від 31.01.2020 року та проекту акту передачі-приймання житлового приміщення від 31.01.2020 року, у зв`язку з чим квартира АДРЕСА_1 повернута по акту не була.

Пунктом 5.3. договору оренди № 5873 передбачено, що однією з підстав припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено, та після закінчення терміну дії договору житлового приміщення передається орендодавцю за актом прийому-передачі.

Після закінчення строку дії договору оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873, КП «Спецжитлофонд» листом від 21.04.2020 року № 056/24-1198 звернулося до Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 з повідомленням про припинення дії договору та з вимогою звільнити квартиру АДРЕСА_1 і передати її КП «Спецжитлофонд» за актом прийому-передачі у зв`язку із закінченням строку дії договору. Проте, станом на теперішній час, квартира за актом прийому-передачі не передана.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 629, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 763, ст. 764 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами; за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; договір найму укладається на строк, встановлений договором; якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди, він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Зважаючи на лист від 21.04.2020 № 056/24-1198, КП «Спецжитлофонд» звернувся до Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 з повідомленням про припинення дії договору оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873, тому правові підстави використання об`єкту оренди після закінчення строку дії договору, відсутні.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 291, ч. 6, ст. 283 ГК України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України; до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785, ч. 2 ст. 795, ст. 774, ст. 818, ст. 823 ЦК України у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється; передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму; наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, за їхньою взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове проживання у помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців). Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред`явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання; за договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму. До договору піднайму не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк.

ОСОБА_1 є суборендарем (піднаймачем, тимчасовим мешканцем) квартири АДРЕСА_1 .

Отже, договір оренди житлового приміщення від 15.03.2019 року № 5873 діяв до 01.04.2020 року, а після закінчення строку дії договору орендар Офіс Генерального прокурора втратив право користування житловим приміщенням, а також тимчасовий мешканець ОСОБА_1 , і повинні були повернути за актом прийому-передачі КП «Спецжитлофонд».

Оскільки строк надання майна в суборенду не може перевищувати строку дії договору оренди, ОСОБА_1 , після того як договір оренди між орендодавцем і орендарем припинив свою дію 01.04.2020 року, з 02.04.2020 року без будь-яких правових підстав, незаконно проживає у квартирі, яка належить на праві господарського відання КП «Спецжитлофонд», чим порушує його права на користування і розпорядження майном територіальної громади м. Києва, до якого відноситься і будинок АДРЕСА_3 .

Право господарського відання є однією з правових форм реалізації права власності.

Відповідно до пункту 4.2. Статуту КП «Спецжитлофонд», майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і закріплене за ним власником або уповноваженим органом на праві господарського відання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи постійну потребу наявності в місті Києві резерву вільних квартир для переселення мешканців у зв`язку з непередбаченими обставинами, КП «Спецжитлофонд» повинно мати постійний резерв вільних квартир маневреного фонду.

Однак, незаконне проживання позивачки у квартирі АДРЕСА_1 , що є маневреним фондом м. Києва, не дозволяє КП «Спецжитлофонд» виконувати свої функції, щодо утримання вільного маневреного фонду м. Києва у належному технічному стані, а також порушує права осіб, які постраждали чи можуть постраждати від наслідків надзвичайних ситуацій (пожежа, землетрус, обвал будинку, тощо), оскільки їх не буде куди негайно відселити, при нагальній потребі, яка може виникнути кожну хвилину.

Таким чином, посилання позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 на те, що будинок АДРЕСА_3 втратив статус маневреного фонду є безпідставним, а інші виведені з маневреного фонду та приватизовані квартири цього будинку ніякого відношення до родини ОСОБА_1 не мають, оскільки, дійсно у частину квартир вказаного будинку мешканці були заселення на підставі ордерів в установленому порядку (в т.ч. з аварійних будинків, які підлягали реконструкції), а не на підставі договору оренди з тимчасово обумовленим строком проживання.

Враховуючи викладене у родини ОСОБА_1 відсутні на даний час правові підстави для зайняття квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно ОСОБА_1 підлягає виселенню з зазначеної квартири, а її вимоги про визнання спірної квартири державною (комунальною) власністю, не підлягають задоволенню судом.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права безстрокового проживання у спірній квартирі.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, громадянин подає до органів приватизації відповідного району, де знаходиться квартира, такі документи: заява на приватизацію квартири; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї , які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним ; копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі; технічний паспорт на квартиру у житловому будинку; копія ордера на жиле приміщення; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а саме: довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності).

Даний перелік, серед інших документів, які дають правові підстави для приватизації містить ордер на жиле приміщення.

Статтею 58 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно п. 72 Правил квартирного обліку які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Що стосується квартири АДРЕСА_1 , то у встановленому порядку ордер на зайняття вказаного житлового приміщення родині ОСОБА_1 не видавався. Родина ОСОБА_1 не зареєстрована в даному приміщенні, оскільки проживає на підставі договору оренди, який передбачав обумовлений тимчасовий термін проживання. Адресою реєстрацції ОСОБА_1 являється: АДРЕСА_5 .

Позивачка не позбавлена можливості реалізувати своє право на позачергове отримання житлового приміщення у встановленому порядку звертатися за місцем своєї реєстрації щодо отримання житлового приміщення згідно його черговості у квартирному обліку. Однак, позивачка не має права на визнання безстрокового проживання у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок (ст. 63 ЖК України).

Відтак, укладення між КП «Спецжитлофонд» та ОСОБА_1 договору найму жилого приміщення є неможливим, оскільки ордер на зайняття житлового приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_1 , позивачці не видавався, а тому остання не є квартиронаймачем. Вселення ОСОБА_1 здійснювалось на підставі договору оренди житлового приміщення від 08.04.2011 року № 5027, укладеного між КП «Спецжитлофонд» та Генеральною прокуратурою України, суборендар - працівник Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 . У вказаному договорі оренди обумовлений термін проживання, що не дає права безстрокового зайняття житлового приміщення.

Відповідно до ст. 99 ЖК України, тимчасові жильці самостійного права на займане житлове приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. Тимчасові жильці зобов`язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», між КП «Спецжитлофонд» та ОСОБА_1 укладено договір № 5873к про відшкодування витрат за оплату послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання від 15.03.2019 року щодо квартири АДРЕСА_1 , в якій мешкає позивачка. Згідно розділу 10 цього договору, строк дії договору не закінчився.

Відтак, у КП «Спецжитлофонд» відсутні правові підстави укладати з ОСОБА_1 договір про обслуговування будинку та прибудинкової території як із квартиронаймачем, оскільки позивачка знаходиться не у статусі квартиронаймача, а є суборендарем. Договір № 5873к про відшкодування витрат за оплату послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання від 15.03.2019 року щодо квартири АДРЕСА_1 є чинним і не потребує повторного підписання.

Відповідно, вимоги про зобов`язання КП «Спецжитлофонд» укласти з ОСОБА_1 договір про обслуговування будинку та прибудинкової території, як із квартиронаймачем та відповідно укласти договір про відшкодування витрат за оплату послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання квартири АДРЕСА_1 державної (комунальної) власності також не підлягають задоволенню судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Спецжитлофонд», Київської міської державної адміністрації, третя особа Офіс Генерального прокурора про визнання права проживання у квартирі безстроково та зобов`язання вчинити дії, не підлягають задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги КП «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , третя особа Офіс Генерального прокурора про виселення, підлягають задоволенню судом.

За правилами ст. 141 ЦПК України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду Спеціального призначення «Спецжитлофонд», Київської міської державної адміністрації, третя особа Офіс Генерального прокурора про визнання права проживання у квартирі безстроково та зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , третя особа Офіс Генерального прокурора про виселення, задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою - АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 ) з квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05 липня 2024 року.

Суддя Плахотнюк К.Г.