Ухвала
від 19.07.2024 по справі 331/5644/23
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

У Х В А Л А

Іменем України

19.07.2024

Справа № 331/5644/23

Провадження № 1-кс/331/1471/2024

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Відділ поліції №2 Запорізького районного УП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12023082020000789 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий,за погодженняміз прокурором,звернувся досуду зклопотанням про арештмайна,у кримінальномупровадженніза №12023082020000789 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Своє клопотанняобгрунтовує тим,щоневстановлені особи підробили підпис від імені ОСОБА_5 в договорі, на підставі якого було продано належний йому автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry» (VIN код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

ОСОБА_5 є власником транспортного засобу марки « Toyota» моделі «Camry» (VIN код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21.01.2023.

У 2022 році ОСОБА_5 виїхав за межі України та залишив вищевказаний автомобіль на зберігання своєму знайомому громадянину України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Комунарським РВ Запорізького МУ УМВС України в Запорізькій області 05.10.2002, РНОКПП НОМЕР_5 .

11 лютого 2023 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №7571/23/000141 придбав у Відокремленого підрозділу № НОМЕР_6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) в особі директора ОСОБА_7 вищевказаний транспортний засіб за 700 000 гривень.

Підставою для укладення цього договору купівлі-продажу транспортного засобу послугував договір комісії №7571/23/007565 від 04.02.2023, укладений між Відокремленим підрозділом № НОМЕР_6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Разом із тим, ОСОБА_5 Саяра ніколи не підписував із Відокремленим підрозділом № НОМЕР_6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) договір комісії №7571/23/007565 від 04.02.2023.

Підпис ОСОБА_5 Саяра у графі «комітент» у вказаному договорі не належить ОСОБА_5 . Наразі відомо, що вказаний договір по наявній інформації зберігається в РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області за адресою 69035 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 57

ОСОБА_5 ніколи не отримував від Відокремленого підрозділу №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) грошові кошти в сумі 700 000 гривень за продаж вказаного транспортного засобу.

Більше того, ОСОБА_5 станом на 04.02.2023, тобто дату начебто підписання ним договору комісії, перебував поза межами України. ОСОБА_5 Саяра ніколи не мав наміру продавати вищевказаний транспортний засіб.

Для підтвердження обставин описаного вище кримінального правопорушення, призначено проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_5 , в документах: договору купівлі-продажу транспортного засобу №7571/23/000141 та договору комісії №7571/23/007565 від 04.02.2023, укладеного між Відокремленим підрозділом №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . На виконання судової експертизи надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових вільних зразків оригіналу підпису ОСОБА_5 .

Крім того надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 , згідно якого встановлено, що ОСОБА_5 отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_7 . Зазначений документ видано органом 2301, яким відповідно до даних сайту ДМС України с Управлінням ДМС у Запорізькій області. Під час оформлення цієї посвідки ОСОБА_5 особисто підписував заяву-анкету щодо внесення до єдиного державного демографічного реєстру на оформлення посвідки на тимчасове проживання (2 підписи).

Крім того, ОСОБА_5 20 червня 2019 року уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_9 . Шлюб було зареєстровано Комунарським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (на даний час Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса). Під час реєстрації ОСОБА_5 особисто підписував заяву про державну реєстрацію шлюбу, актовий запис про шлюб.

Також, ОСОБА_5 є одним із засновників ТОВ «Джейем Компані», ЄДРПОУ 43145874. Оригінали установчих документів зазначеної юридичної особи перебувають в реєстраційній справі, яка знаходиться у володінні Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

У матеріалах реєстраційної справи наявна копія довіреності від 21 лютого 2020 року, згідно якої гр. ОСОБА_5 уповноважує гр. ОСОБА_10 на представлення інтересів, як засновника ТОВ «Джейн Компані», засвідчену особистим підписом гр. ОСОБА_5 . Довіреність зареєстрована в реєстрі за №766 та посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 , яка здійснює свою незалежну професійну діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на необхідність швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, з метою документального підтвердження обставин описаного вище кримінального правопорушення, отримання інформації та доказів, які мають безпосереднє значення по даному кримінальномупровадженню винесено постанову про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно висновку експерта за результатами проведеннясудової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/108-24-8615-ПЧ від 10.06.2024 підпис, який міститься в графі «Комітент Раед Ю.А. Саяра» у договору купівлі-продажу транспортного засобу №7571/23/000141 та договору комісії №7571/23/007565 від 04.02.2023, укладеного між Відокремленим підрозділом №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконаний не ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою.

Отже, відповідно до вищевказаного, договор купівлі-продажу транспортного засобу №7571/23/000141 придбав у Відокремленого підрозділу № НОМЕР_6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торато» (код ЄДРПОУ 41814365) в особі директора ОСОБА_7 , а саме Toyota» моделі «Camry» (VIN код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) має ознаки підробки та як наслідок незаконного заволодіння транспортним засобом, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 . ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просить задовольнити клопотання та накласти арешт на транспортний засіб марки Toyota» моделі «Camry» (VIN код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 )який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 . ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з забороною його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.

Представник ОСОБА_13 , Саяра адвокат ОСОБА_14 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.

Згідно ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.

Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних обставин.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

16.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082020000789 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що невстановлені особи підробили підпис від імені ОСОБА_5 в договорі, на підставі якого було продано належний йому автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry» (VIN код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

ОСОБА_5 є власником транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Camry» (VIN код НОМЕР_1 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21.01.2023.