Ухвала

від 18.07.2024 по справі 2-5146/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 2-5146/10

провадження 2-зз/201/78/24

УХВАЛА

18 липня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінфотур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалан», СПД ФО ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», третя особа: СПД ФО ОСОБА_4 про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 липня 2024 року звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

З інформації отриманої автоматизованої системи документообігу суду витікає, що у 16 червня 2020 року повторно ОСОБА_1 вже було подано до суду аналогічну заяву, а саме: справа № 2-5146/2010 (провадження 2-зз/201/56/20) та по цій справі на даний час постановлено рішення (ухвалу) суду, яким заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінфотур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалан», СПД ФО ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», третя особа: СПД ФО ОСОБА_4 про відшкодування збитків залишити без задоволення, дана ухвала суду від 30 червня 2020 року оскаржена не була, тобто зазначеним вище заявником подано до цього самого суду іншу заяву з тими ж сторонами, з тим самим предметом та з однакових підстав та де є рішення суду, яке набрало законної сили. В даній заяві про скасування заходів забезпечення позову заявник більше описує незгоду з рішенням судді ОСОБА_5 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Виходячи з наведеного вважаю за необхідне заявнику відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Враховуючи те, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська вже перебувала справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та ухвалено рішення від 30 червня 2020 року, яке набрало законної сили, а тому вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінфотур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалан», СПД ФО ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», третя особа: СПД ФО ОСОБА_4 про відшкодування збитків.

Ухвала набрала законної сили 18 липня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк