Ухвала
від 02.12.2024 по справі 2-5146/10
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/5146/10

2-зз/201/102/24

УХВАЛА

02 грудня 2024 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінфотур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалан», суб`єкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», третя особа суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 , про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 вересня 2009 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. З урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати це питання за відсутності вище зазначених осіб.

Перевіривши матеріали справи та заяви оцінивши надані і добуті докази суд приходить наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується також накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України при здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Перевіривши матеріали справи і клопотання та оцінивши обставини справи, а також надані та добуті докази, суд вважає, що клопотання не мотивоване та не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою судді від 11 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у даній справі задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, ужиті ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 вересня 2009 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

АТ КБ ПриватБанк звертаючись до апеляційного суду посилаючись на порушення норм процесуального права, ставив питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та постановою від 03.12.2019 року ухвалу скасовано.

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 16 червня 2020 року повторно надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2009 року у цивільній справі № 2-9441/09 відносно майна ОСОБА_1 та ухвалою судді Демидової С.О. залишено дану заяву без задоволення.

15 липня 2024 року втретє ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2009 року у цивільній справі № 2-9441/09 відносно свого майна.

Ухвалою від 18.07.2024 року було відмовлено у відкритті провадження у справі та постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року ухвалу скасовано та повернуто справу для провадження розгляду.

Суддею для можливості об`єктивного розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову було витребувано у заявника копію ухвали про накладення арешту на майно від 17.09.2009 року.

20.09.2024 року повернувся конверт з відміткою «закінчення терміну зберігання» та суддею повторно направлено запит від 22.10.2024 року та згідно з поштовим повідомленням 30.10.2024 року запит було отримано представником.

26.11.2024 року заявником було направлено заяву з поясненнями щодо того, що представник звернувся до Вінницького районного управління юстиції Вінницької області діяльність якого на сьогодні припинена, Стрижавської селищної ради, Міністерства юстиції України, Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області та дані установи надали відповідь про відсутність ухвали суду. У зв`язку із чим, заявник зробив висновок, що зазначено ухвала суду може бути виявлена лише в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська.

Суд враховуючи позиції вищих інстанцій для забезпечення єдності судової практики та однакового застосування норм права при дослідженні матеріалів справи бере до уваги посилання Дніпровського апеляційного суду в ухвалі від 03.12.2019 року про те, що скасуванняухвали місцевогосуду черезне дослідженняоригіналу чикопії ухвалиЖовтневого районногосуду містаДніпропетровська від17вересня 2009року про забезпечення позову у цивільній справі № 2-5146/10 (2-9441/09) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Трансінфотур», ТОВ «Віалан», суб`єкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», третя особа суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 , про відшкодування збитків.

Згідно з довідкою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2019 року № А-4 вказана цивільна справа знищена за закінченням терміну зберігання. Однак, матеріали провадження, що розглядаються, не містять будь-яких доказів щодо вирішення питання про відновлення втраченого провадження.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що суд не навів обґрунтування зв`язку між фактом погашення заборгованості у повному обсязі та предметом спору у цивільній справі № 2-5146/10 та зазначено, що копію судового рішення по суті спору у вказаній цивільній справі (у якій було вжито заходи забезпечення позову) до матеріалів провадження, що розглядається, не долучено, оригінал відповідного судового рішення місцевим судом не досліджено.