Ухвала

від 16.07.2024 по справі 357/12199/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12199/23

1-кс/357/1703/24

У Х В А Л А

про домашній арешт

16 липня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , затверджене першим заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування нічого домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, працюючого директором ТОВ «ЧІВО», з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 42022112030000281, яке внесене до ЄРДР 12 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,

У С Т А Н О В И В:

згідно з клопотанням, слідчий ОСОБА_6 просив:

(1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною залишати житло в період часу з 22:00 год до 06:00 год, строком на 2 (два) місяці;

(2) зобов`язати ОСОБА_4 , протягом 2-х (двох) місяців такі обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Необхідність застосування такого запобіжного заходу, слідчий ОСОБА_6 мотивував тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 240 КК України, а саме: пособництві незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, а саме піску на території Рокитнянської територіальної громади Білоцерківського району.

На його думку, обґрунтованість цієї підозри підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами.

Слідством установлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, працюючий директором ТОВ «ЧІВО», з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Зараз є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює можливість настання дуже несприятливих для нього наслідків - покарання у виді позбавлення волі, що саме по собі може спонукати змінити його місце проживання.

Одночасно вказував, що ОСОБА_4 може умовлянням, підкупом чи погрозами впливати на свідків, щоб уникнути покарання.

Вважав, що лише домашній арешт зможе забезпечити дієвість кримінального провадження та попередить зазначені ним ризики.

Вказував, що особисте зобов`язання неможливо застосувати, через тяжкість кримінального правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 , а особиста порука, через відсутність поручителів.

У ході розгляду, прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за обставин та на підставах зазначених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив не застосовувати до нього запобіжний захід, оскільки він перешкоджатиме його підприємницькій діяльності, йому необхідно постійно їздити з місця проживання АДРЕСА_3 , щоб контролювати роботу товариства та схоронність майна на ньому.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, посилаючись на те, що клопотання прокурора ОСОБА_3 ґрунтується виключно на припущеннях, ОСОБА_4 прибував до слідчого та суду за кожним викликом і переховуватися він не буде.

В клопотанні прокурора ОСОБА_3 відсутнє будь-яке обґрунтування ризику впливу на свідків, і взагалі незрозуміло, як домашній арешт в денний час може нівелювати вказаний ризик.

Також вказував, що запобіжний захід, який просить застосувати прокурор ОСОБА_3 є нелогічним, оскільки в нічний час діє комендантська година, пересуватися на вулиці заборонено, незрозуміло навіщо ще домашній арешт.

Своєю чергою, зазначав, що вважає підозру ОСОБА_4 необґрунтованою, незрозуміло яким чином останній причетний до кримінального правопорушення та чому описані в підозрі дії кваліфікуються, як пособництво.

Слідчий суддя заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані матеріали, дійшла до висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запропонований стороною обвинувачення запобіжний захід.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Отже, слідчий суддя, під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний перевірити наявність в особи процесуального статусу підозрюваного; обґрунтованість пред`явленої підозри; наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити одну з дій, передбачених ст. 177 КПК України і на яку посилається прокурор; недостатність більш м`яких запобіжних заходів, для попередження однієї з дій, передбачених ст. 177 КПК України - та врахувати, обставини, перелік яких міститься в ст. 178 КПК України.

Отож, для початку слідчий суддя визначається, чи набув ОСОБА_4 процесуальний статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Слідчим суддею установлено, що повідомлення про підозру вручене ОСОБА_4 під розписку - 25 червня 2024 року.

Отже, з цієї дати, ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного.

Далі, суд визначається, з обґрунтованістю пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук та Йонкало проти України», заява № 42310/04).

Згідно з повідомленням про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 240 КК України, тобто у пособництві незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за таких фактичних обставин.

За невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше вересня 2022 року, ОСОБА_4 будучи директором ТОВ «ЧІВО» (ЄРДПОУ 31678633), що є орендарем земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, площею 20,7092 га, державної форми власності з цільовим призначенням «для рибогосподарських потреб», умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер дій ОСОБА_8 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання в користування засобів, а саме: земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, сприяв вчиненню кримінального правопорушення за таких обставин.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше вересня 2022 року, у ОСОБА_8 , за пособництва ОСОБА_4 , виник намір на незаконне видобування корисних копалин, з метою подальшого їх збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне видобування корисних копали, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , не маючи спеціального дозволу на користування надрами, в порушення вимог ст. 14, 15, 16, 18, 19 Кодексу України про надра, якими передбачено, що надра надаються у користування фізичним та юридичним особам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, порядок видачі якого затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року «Про затвердження Порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами», у період часу з вересня 2022 року по 21 жовтня 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою спеціальної техніки, а саме: екскаватора, землесосного снаряду та бульдозера, до роботи на яких залучив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не були обізнані в його протиправних намірах, на земельній на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, що розташована в адміністративних межах Рокитнянської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, загальною площею 20,7092 га, та перебуває в оренді ТОВ «Чіво», способом намиву здійснив незаконне видобування корисної копалини - природного не карбонатного середньозернистого піску, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення, загальним об`ємом 1853,4 тон, вартістю 505 792,86 грн, що є великим розміром.

Слідчий суддя вважає, що надані слідством матеріали переконливо свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, описане у врученій йому підозрі.

Вказане твердження підтверджується:

(1) копією листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31 серпня 2022 року № 10-10-0.222-3887/2-22, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, що розташована в АДРЕСА_3 , перебуває у користуванні ТОВ «Чіво»;

(2) копією листа Державної служби геології та надр України від 10 жовтня 2023 року згідно з яким спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ «Чіво» не надавалося;

(3) копією протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18 жовтня 2022 року, згідно з яким 21 липня 2022 року йому стало відомо, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, якою користується ТОВ «Чіво» здійснюється видобуток та реалізація піску річкового. Виїхавши на цю земельну ділянку, він побачив земснаряд, який здійснював видобування піску з водойми та водночас здійснювалось його відвантаження на вантажний автомобіль «Вольво», н.з. НОМЕР_1 . На кузові цього автомобіля був напис «Богуславський завод залізобетонних конструкцій»;

(4) копією протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 20 травня 2024 року, згідно з яким він замовляв пісок у ОСОБА_8 , який здійснював його продаж на території Рокитнянської ОТГ, де саме брав він пісок йому невідомо;

(5) копією протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 22 травня 2024 року, згідно з яким він замовляв у ОСОБА_8 за номером телефону НОМЕР_2 пісок. Йому відоме місце знаходження піску, оскільки він особисто їздив туди. Це місце знаходиться в лісі біля озера, яке належить ОСОБА_14 . Ціну за тонну піску він не пам`ятає;

(6) копією протоколу про результати спостереження за місцем від 01 вересня 2023 року, де зафіксоване добування піску на земельній ділянці з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002;

(7) копією протоколу огляду вказаної земельної ділянки від 26 жовтня 2023 року, згідно з яким у ході огляду відібрані зразки піску, що знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002;

(8) копією висновку експерта за результатами проведення експертизи матеріалів речовин та виробів від 17 квітня 2024 року № 26682/23-34, згідно з яким відібраний на земельній ділянці з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002 пісок є природним не карбонатним середньозернистим піском, що входить до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення;

(9) копією висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 2292 від 21 червня 2024 року, ринкова вартість видобутого піску, що знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, у кількості 1853,4 тон, становить 505 792,86 грн;

(10) копією протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05 грудня 2023 року, з якого з`ясовано, що ОСОБА_8 надавав вказівки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо незаконного видобутку піску річкового. Після цього, ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_8 , здійснював навантаження та реалізацію піску. Особисто ОСОБА_8 приїздив і отримував від ОСОБА_9 грошові кошти;

(11) копією протоколу за результатами проведення негласної слідчого (розшукової) дії, зняття інформації з електронних інформаційних систем від 05 жовтня 2023 року, згідно з яким зафіксована інформація з месенджеру «Телеграм», а саме відомості листувань ОСОБА_8 з ОСОБА_4 та іншими особами стосовно видобутку та реалізації піску, видобутого на території водойми з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002.

Слідчий суддя зазначає, що вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину.

На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що слідчий обґрунтовуючи своє клопотання посилався на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що згідно із п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11, від 12 лютого 2015 року). У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «W. v. Switzerland» від 26 січня 1993 року). Сама по собі відсутність постійного місця проживання не свідчить про ризик втечі (п. 128 рішення ЄСПЛ у справі «Oleksandr Makarov v. russia», заява № 15217/07 від 12 березня 2009 року).

Слідчий суддя зазначає, що згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 240 КК України є тяжким злочином, оскільки за його вчинення санкція передбачає позбавлення волі на строк від 3-х (трьох) до 6-ти (шести) років.

Слідчий суддя вважає, що таке покарання є вагомим мотивом для майбутньої втечі та переховування підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчим суддею установлено, що підозрюваний ОСОБА_4 одружений, працюючий.

Слідчий суддя, що з огляду на незначний час, що пройшов з моменту вручення підозри, вагомість зібраних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 ,, наявність таких соціальних зв`язків, не може повністю нівелювати ризик його переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Отже, слідчий суддя дійшла висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховування органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення суворого покарання.

Установлюючи вказаний ризик, слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 допускав неявки на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, не повідомивши слідчого суддю про причини неявки.

Слідчому судді доведено, що, з огляду на санкцію, яка загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , щоб уникнути її, він може вчинити спроби незаконного впливу на свідків, шляхом їх умовляння підкупу або погроз.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчим суддею установлено, що санкція за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі.

Отже, до нього може бути застосований домашній арешт.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Отже, такий запобіжний захід, як домашній арешт передбачає: (1) заборону обвинуваченому залишати житло цілодобово чи в певний період доби; (2) виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, які перелічені в ч. 5 ст. 194 КПК України; (3) контроль за поведінкою обвинуваченого та виконанням ним обов`язків з боку працівників правоохоронних органів, за місцем його проживання.

Слідчий суддя вважає, що попередити ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду, унеможливити його незаконний вплив на свідків, зараз може виключно домашній арешт у нічний час, оскільки, на відміну від особистого зобов`язання, він передбачає контроль підозрюваного, з боку правоохоронних органів, за місцем проживання останнього та виконання ОСОБА_4 ряду обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що тільки такий контроль може попередити його втечу.

При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховано, необхідність ОСОБА_4 відвідувати роботу, яка знаходиться поза містом його проживання.

З огляду на встановлені ризики, слідчий суддя встановлює підозрюваному ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: (1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; (2) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; (3) утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Отже, за викладених підстав, суд задовольняє клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 нічого домашнього арешту

Керуючись ст. 131, 175, 177, 178, 194, 202, 205 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування нічого домашнього арешту, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло в період часу з 22:00 год до 06:00 год, у межах строку досудового розслідування, тобто до 25 серпня 2024 року, включно.

Зобов`язати ОСОБА_4 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 25 серпня 2024 року, включно, виконувати такі обов`язки:

(1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

(2) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

(3) утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_4 обов`язків покласти на відділ Національної поліції, за місцем його проживання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали проголошений - 22 липня 2024 року о 08:30 год.

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_15