Ухвала

від 20.08.2024 по справі 357/12199/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_13 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 серпня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, працюючого директором ТОВ «ЧІВО», з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло в період часу з 22:00 год., до 06:00 год., у межах строку досудового розслідування, тобто до 25 серпня 2024 року включно та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

На думку апелянта підозра є необгрунтованно, оскільки інкриміновані ОСОБА_6 дії не містять об`єктивну сторону складу злочину.

Захисник зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Зокрема, ОСОБА_6 своєчасно з`являвся за викликом до слідчого та суду, а ризик впливу на свідків є припущенням, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів спроби вчинити такі дії.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 жовтня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022112030000281, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

25 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 240 КК України.

26 червня 2024 року слідчий слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року клопотання слідчого задоволено.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами.

Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, всупереч доводам апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України.

Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Відповідно до наведеного у вказаному рішенні визначення, «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про їх існування є обґрунтованими з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, суворість можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення у разі визнання винним підозрюваного.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на те, що підозрюваний будучи належним чином повідомлений про розгляд клопотання, 08 липня 2024 року до суду не прибув, про причини неявки не повідомив. З приводу цього, застосовувався примусовий привід (а.с. 103-104).

Крім того, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на свідків, шляхом їх умовлянь, підкупу або погроз.

Відтак, слідчий суддя обгрунтовано врахував наявність усіх викладених ризиків та застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.

Посилання захисника на необгрунтованність підозри, колегія суддів вважає непереконливими. Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просив скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_13 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 357/12199/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/5234/2024 Доповідач ОСОБА_13

Категорія ст.181 КПК України