Рішення

від 17.07.2024 по справі 910/1902/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024Справа № 910/1902/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" Київської області

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Люкс" Київської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Люкс" м. Києва, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" Київської області

третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" м. Києва

про визнання договору недійсним,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від заявника: Куришко І.І.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1.: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДК Люкс" звернулося в суд з указаним позовом.

Відповідач 2. до початку розгляду справи по суті заявив про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" звернулося в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач 2. у заяві про розподіл судових витрат просив покласти на позивача 131000 грн. витрат понесених ним під час розгляду справи на професійну правничу допомогу.

Представниця позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із її перебуванням у відпустці. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів неможливості представлення в судове засідання іншого повноважного представника.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника позивача, відповідача 1., за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши наявні матеріали, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Порядок розподілу судових витрат визначений ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 4 тієї ж статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26 червня 2024 р. у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Люкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Люкс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" відмовлено.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду № 905/1795/18 від 7 листопада 2019 р.

Також у додатковій постанові № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 р. Верховний Суд звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням вищенаведеного, характеру спору, складності справи, обсягу наданих відповідачу 2. по справі адвокатом послуг (написання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, клопотань по справі, участі адвоката у чотирьох судових засіданнях), а також розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в розмірі 80000 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" Київської області про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Люкс" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, код 42038707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, код 39744645) 80000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар