Постанова

від 17.07.2024 по справі 909/601/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/601/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Горбач А.М.,

Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Тисменицягаз" - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС")

до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Тисменицягаз" (далі - АТ "Тисменицягаз")

про стягнення 6 558 762,67 грн, з яких 4 750 367,95 грн - заборгованість з оплати за негативний небаланс за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000116 за травень, листопад 2022 року, січень 2023 року, 506 124,90 грн - інфляційні втрати, 120 526,13 грн - 3% річних, 1 181 743,69 грн - пеня,

Суть спору

1. У 2020 році ТОВ "Оператор ГТС" та АТ "Тисменицягаз" уклали договір транспортування природного газу.

2. За результатами співставлення остаточної інформації подач/відборів природного газу до/з газотранспортної системи у травні, листопаді 2022 року та січні 2023 року ТОВ "Оператор ГТС" виявило у АТ "Тисменицягаз" наявність негативних щодобових небалансів, які підлягали врегулюванню.

3. ТОВ "Оператор ГТС" направляло АТ "Тисменицягаз" акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їх оплату. АТ "Тисменицягаз" рахунки не оплатило.

4. Відтак, ТОВ "Оператор ГТС" звернулося до суду про стягнення з АТ "Тисменицягаз" 6 558 762,67 грн, з яких 4 750 367,95 грн - заборгованість з оплати за негативний небаланс за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000116 за травень, листопад 2022 року, січень 2023 року, 506 124,90 грн - інфляційні втрати, 120 526,13 грн - 3% річних, 1 181 743,69 грн - пеня.

5. Господарського суду Івано-Франківської області позов задовольнив частково, стягнув у повному обсязі з АТ "Тисменицягаз" заборгованість з оплати за негативний небаланс за договором транспортування природного газу, інфляційні втрати, 3% річних, проте розмір пені зменшив до 50%.

6. Південно-західний апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

7. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просило їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 100% пені з АТ "Тисменицягаз" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

8. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання чи є зменшення пені на 50% надмірним та таким, що порушує баланс інтересів сторін.

9. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

10. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося з позовом до АТ "Тисменицягаз" про стягнення 6 558 762,67 грн, з яких 4 750 367,95 грн - заборгованість з оплати за негативний небаланс за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000116 за травень, листопад 2022 року, січень 2023 року, 506 124,90 грн - інфляційні втрати, 120 526,13 грн - 3% річних, 1 181 743,69 грн - пеня.

11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений договір транспортування природного газу, за умовами якого позивач надає відповідачу послуги транспортування природного газу, складовою якої є вчинення дій з врегулювання добового небалансу; у травні, листопаді 2022 року та січні 2023 року у відповідача виник негативний небаланс природного газу внаслідок безпідставного (несанкціонованого) відбору АТ "Тисменицягаз" або споживачами, які перебувають в зоні ліцензійної діяльності АТ "Тисменицягаз", природного газу з газотранспортної системи України; у відповідача виник обов`язок оплатити позивачу вартість добових небалансів у розмірі 4 750 367,95 грн; у зв`язку з простроченням виконання вказаних зобов`язань нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

12. ТОВ "Оператор ГТС" (оператор) та АТ "Тисменицягаз" (замовник) уклали договір транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000116 (далі - Договір), відповідно до якого оператор надає замовнику послугу з транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 Договору).

13. Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору).

14. Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4 Договору).

15. Згідно з п.13.1 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

16. Відповідно до п.13.5 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

17. Цей Договір набирає чинності з дня укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020.

18. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору).

19. В додатку № 3 до договору сторони вказали перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання - передачі газу.

20. Сторони вносили зміни до договору додатковою угодою від 10.09.2020 №1, додатковою угодою від 21.09.2020 №2 та додатковою угодою від 10.01.2023 №3, додатковою угодою від 10.01.2023 №4.

21. Скаржник за результатами співставлення остаточної інформації подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи у травні, листопаді 2022 року та січні 2023 року виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню.

22. Через інформаційну платформу скаржник направив відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів від 31.05.2022 №05-2022-2002000116 за газовий місяць травень 2022 року на суму 4 324 159, 74 грн, від 30.11.2022 № 11-2022-2002000116 за газовий місяць листопад 2022 року на суму 1 747, 24 грн, від 30.01.2022 № 01-2022-2002000116 за газовий місяць січень 2023 на суму 4 035, 65 грн. Крім того 01.11.2022 позивач через інформаційну платформу направив відповідачу коригуючий акт від 01.11.2022 №05-2022-2002000116-11 за газовий місяць травень 2022 року до акту від 31.05.2022 №05-2022-2002000116 на загальну суму 4 744 585, 06 грн.

23. Надалі скаржник через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки на оплату щодобових небалансів.

24. Факт направлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату відповідачу підтверджується реєстрами файлів відправлених з інформаційної платформи скаржника за газові місяці травень, листопад 2022 року та січень 2023 року (акти врегулювання добових небалансів, рахунки).

25. На підтвердження обсягів добових небалансів скаржник також надав розрахунки обсягів природного газу, відібраних відповідачем з газорозподільної системи України для власних потреб та/або виробничо-технологічних витрат № 1, 3 за травень 2022 року, 1, 2, 3 за листопад 2022 року; № 1, 2, 3 за січень 2023 року; бухгалтерські довідки по контрагенту АТ "Тисменицягаз" за травень, листопад 2022 року, січень 2023 року; копії зведених актів приймання-передачі природного газу за спірні періоди. Щодо травня 2022 року також представлено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 до 30.06.2022.

26. Національна комісія, що здійснює держане регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг листом від 17.01.2022 повідомила скаржнику про погодження торгової платформи ТОВ "Українська енергетична біржа" для визначення маржинальної ціни продажу та середньо зваженої ціни природного газу відповідно до п. 10 гл. 6 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.

27. Відповідач не оплатив рахунки за щодобовий небаланс за травень, листопад 2022 року та січень 2023 року на загальну суму 4 750 367, 95 грн.

28. Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Оператор ГТС" з позовом до АТ "Тисменицягаз" про стягнення 6 558 762, 67 грн, з яких 4 750 367, 95 грн - заборгованість з оплати за негативний небаланс за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000116 за травень, листопад 2022 року, січень 2023 року, 506 124, 90 грн - інфляційні втрати, 120 526, 13 грн - 3% річних, 1 181 743, 69 грн пені.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

29. Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 24.01.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, позов задовольнив частково; стягнув з АТ "Тисменицягаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС" 5 967 890,83 грн, з яких 4 750 367,95 грн - заборгованість з оплати за негативний небаланс за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000116 за травень, листопад 2022 року, січень 2023 року, 506 124,90 грн інфляційні втрати, 120 526,13 грн - 3% річних, 590 871,85 грн - пеня; в частині стягнення 590 871,85 грн пені у позові відмовив.

30. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що позивач у травні, листопаді 2022 року та в січні 2023 року надав відповідачу послуги щодо врегулювання добових небалансів на загальну суму 4 750 367,95 грн; відповідач в установлені договором строки оплату не здійснив; позивач визначив суму інфляційних втрат в розмірі 506 124,90 грн та 3% річних в розмірі 120 526,13 грн; розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно; заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідач не надав; з урахуванням обставин у справі можливим є зменшення розміру пені на 50% (до 590 871,85 грн).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

31. 26.04.2024 ТОВ "Оператор ГТС" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, в якій просить їх скасувати в частині відмови у стягненні 590 871,85 грн пені та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

32. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статей 232, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), викладені у постановах від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.01.2021 у справі №927/704/19, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 15.11.2023 у справі №910/1266/23, внаслідок чого безпідставно зменшили пеню на 50%.

33. Скаржник, зокрема, зазначає:

1) - на момент подання позову та ухвалення оскаржуваних рішень розмір основної заборгованості відповідача становив 4 750 367,95 грн, а розмір нарахованої позивачем пені - 1 181 743,69 грн; розмір пені становить всього лише 20% від суми основної заборгованості; нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними (адекватними) з розміром основного боргу;

2) відповідач не сплатив заборгованість у добровільному порядку, не вчинив жодних дій щодо виконання зобов`язань за договором; попередня поведінка відповідача проявлялася у запереченні проти позовних вимог;

3) суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки (не з`ясували) реальності тяжкого фінансового стану відповідача, оскільки реальний майновий стан та платоспроможність боржника має оцінюватися в сукупності з іншими доказами;

4) навмисне невиконання відповідачем своїх зобов`язань виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст.233 ГК та ч.3 ст.551 ЦК; прострочення виконання зобов`язання є значним, що також виключає наявність виняткових випадків для застосування ст.233 ГК та ч.3 ст.551 ЦК;

5) під час експлуатації газотранспортної системи позивач забезпечує потреби держави; фінансовий стан ТОВ "Оператор ГТС" є скрутним; враховуючи наведене та принцип рівності сторін, який вимагає "справедливого балансу інтересів між сторонами", положення ст.233 ГК та ч.3 ст.551 ЦК не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача;

6) в оскаржуваних рішеннях суди не навели достатніх та беззаперечних аргументів, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність підстав для зменшення належної до стягнення пені на 50% (посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.06.2020 №910/7707/19, що викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом).

10.06.2024 надійшов відзив АТ "Тисменицягаз", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

34. У відзиві АТ "Тисменицягаз" зазначає:

- суди попередніх інстанцій правильно виснували те, що примусове стягнення надмірно великих штрафних санкцій вплине на здійснення АТ "Тисменицягаз" господарської діяльності, адже АТ "Тисменицягаз" перебуває у критичному майновому та фінансовому стані;

- тариф, що діяв у спірний період на послуги розподілу природного газу для АТ "Тисменицягаз", який не переглядався з грудня 2021 року, був збитковим та не покривав фактичних обґрунтованих витрат товариства, які є необхідними для господарської діяльності; відсутність вини в діях АТ "Тисменицягаз", в силу ч.2 ст.218 ГК виключає відповідальність товариства, оскільки єдиною причиною можливого виникнення заборгованості є незалежна від АТ "Тисменицягаз" обставина, а саме - тарифна політика НКРЕКП;

- АТ "Тисменицягаз" належить до об`єктів критичної інфраструктури України, оскільки в період, за який виникла та існувала заборгованість, надавало послуги населенню з розподілу газу;

- ТОВ "Оператор ГТС" не зазнав значних збитків від порушення строків виконання зобов`язання, докази збитків від порушення АТ "Тисменицягаз" умов договору суду не надав;

- АТ "Тисменицягаз" нарахована пеня за період з 22.06.2022 по 10.05.2023; у цей період часу облікова ставка НБУ складала 25% (з 03.06.2022 по 27.07.2023), відтак, ставка пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, становила відповідно 50% річних, що свідчить про значний розмір відповідальності за порушення грошових зобов`язань, яка більше ніж у 15 разів перевищує законодавчо встановлену ставку процентів річних за користування чужими коштами, передбачену ст.625 ЦК;

- як на нормативно-правове обґрунтування підстав зменшення розміру пені, АТ "Тисменицягаз" посилається на висновки, викладені у рішенні Конституційного суду України від 11.07.2013 №7-рп/2023, низку висновків, викладених, у постановах Верховного Суду (Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18; постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20; від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18; від 03.06.2019 у справі №914/1517/18; від 26.07.2018 у справі №924/1089/17; від 12.12.2018 у справі № №921/110/18; від 14.01.2029 у справі №925/287/18; від 22.01.2019 у справі №908/868/18; від 27.03.2019 у справі №912/1703/18; від 13.05.2019 у справі №904/4071/18; від 03.06.2019 у справі №914/1517/18; від 23.10.2019 у справі № 917/101/19; від 06.11.2019 у справі №917/1638/18; від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18; від 14.01.2020 у справі №911/873/19; від 10.02.2020 у справі №910/1175/19; від 10.02.2020 у справі №910/1175/19; від 19.02.2020 у справі №910/1303/19; від 26.02.2020 у справі №925/605/18; від 17.03.2020 №925/597/19; від 18.06.2020 у справі №904/3491/19).

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

37. Верховний Суд ухвалою від 20.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС", а її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 17.07.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Чи є зменшення пені на 50% надмірним та таким, що порушує баланс інтересів сторін

35. Застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано законами, зокрема ЦК та ГК.

36. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК). Згідно з ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

37. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК).

38. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

39. Суди встановили, що пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена п.13.5 Договору. Згідно з ним у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

40. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК).

41. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, скаржником було, зокрема, заявлено до стягнення з відповідача пеню за період травень, листопад 2022 року та січень 2023 року у розмірі 1 181 743, 69 грн.

42. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК).

43. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст.233 ГК).

44. Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч.3 ст.551 ЦК, ст.233 ГК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

45. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20)).

46. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

47. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в п.7.43 постанови від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 виснував, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст.233 ГК і ч.3 ст.551 ЦК, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК.

48. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

49. У зв`язку з викладеним Верховний Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

50. Застосоване у ст.551 ЦК та ст.233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Водночас вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/3551/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

51. За результатами розгляду справи суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відмовив скаржнику у задоволенні позову в частині стягнення пені у повному обсязі та з урахуванням обставин у справі зменшив розмір пені на 50%.

52. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розмір пені на 50%, та врахував, що:

- скаржник не подав докази понесення ним додаткових втрат, тому нарахування пені в розмірі 1 181 743, 69 грн, що становить майже 25 % основної заборгованості, свідчить про те, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками скаржника;

- АТ "Тисменицягаз" є підприємством критичної інфраструктури, примусове стягнення надмірно великих штрафних санкцій вплине на здійснення ним ліцензованої діяльності з розподілу природного газу;

- відповідно до звітів про фінансові результати балансовий збиток АТ "Тисменицягаз" за 2021 рік складає 26, 737 млн грн, за 2022 рік - 83, 614 млн грн;

- крім стягнення пені скаржник також заявив до стягнення 3% річних , які за своєю природою є компенсацією за користування належними до сплати позивачу коштами, та інфляційні нарахування, які є відшкодуванням втрат позивача, спричинених знеціненням грошових коштів, та які визнано судом обґрунтованими, що в свою чергу забезпечує захист майнових прав та інтересів скаржника.

53. Скаржник з посиланням на постановах від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.01.2021 у справі №927/704/19, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 15.11.2023 у справі №910/1266/23, вказує на те, що суд першої та апеляційної інстанції безпідставно зменшили пеню на 50%.

54. Скаржник посилається на постанови Верховного Суду:

- від 04.02.2020 у справі №918/116/19, де Верховний Суд дійшов до висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про зменшення пені обґрунтовано зменшили розмір заявленої до стягнення пені на 50 %, враховуючи, що зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

- від 21.01.2021 у справі №927/704/19, де Верховний Суд змінив рішення попередніх судових інстанцій, оскільки суди дійшли неправильного висновку про зменшення пені на підставі того, що оскільки з 18.01.2013 по 23.01.2018 діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, суди попередніх інстанцій вважали, що позивач неправомірно здійснив нарахування пені за зобов`язаннями жовтня 2017 року за період з 28.11.2017 по 23.01.2018 на загальну суму 185 616, 00 грн та за зобов`язаннями листопада 2017 року за період з 26.12.2017 по 23.01.2018 на загальну суму 208 457, 91 грн, а відтак позовні вимоги у цій частині на загальну суму 394 073, 91 грн задоволенню не підлягають.

- від 15.11.2023 у справі №910/1266/23, де Верховний Суд погодився з судом апеляційної інстанції, який відмовив відповідачу у зменшенні нарахованих до стягнення сум пені та штрафу через те, що загальний розмір штрафних санкцій, не був надмірно великими штрафними санкціями порівняно зі збитками кредитора та були відсутні докази на підтвердження існування інших обставин, окрім ведення воєнних дій, які могли би бути підставою для зменшення розміру стягнення. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що договір було укладено сторонами вже під час дії на території України воєнного стану, отже відповідач як юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик.

- від 11.07.2023 у справі №914/3231/16 та від 12.02.2020 у справі №924/414/19, Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, де суд перелічує, що саме суди попередніх інстанцій повинні взяти до уваги зменшуючи розмір санкцій. В обох справах Верховний суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій стосовно обґрунтованості зменшення розміру пені.

55. У цій справі (№909/601/23), Верховний Суд не вбачає в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій невідповідності висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржник у своїй касаційній скарзі.

56. Окрім цього, Верховний Суд зазначає, що наведені справи, на які посилається скаржник, демонструють очевидну різноманітність обставин (підстав та чинників), які бралися судами до уваги та вплинули на рішення Верховного Суду, що ухвалені за наслідками перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій щодо застосування ст.233 ГК та ст.551 ЦК, та які не корелюються з обставинами, встановленими судами у цій справі (№909/601/23).

57. Верховний Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

58. Суди попередніх інстанцій у цій справі реалізували свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК та ст.233 ГК, та, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, обґрунтовано виснували про можливість зменшення розміру пені на 50%.

59. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

61. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

63. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі №909/601/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець