Ухвала

від 17.07.2024 по справі 752/5423/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5423/22

Провадження № 1-кс/752/5349/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

17 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркомплект Плюс» про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ТОВ «Укркомплект Плюс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 09.05.2022, у якому представник власника майна просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2022 у справі № 752/5423/22, провадження №1-кс/752/1728/22, на майно, яке належить ТОВ «Укркомплект Плюс», а саме:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0005, 3221487003:04:009:0004, 5110136900:39:004:0154, 3210945900:01:075:0791, 3221487003:04:009:0013, 3221487003:04:009:0012;

- об`єкт нерухомого майна - будівля пансіонату сімейного типу, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 619,4 кв.м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:39:004:0154;

- об`єкт нерухомого майна - малоповерхова житлова забудова котеджного типу за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 639,8 кв.м, зі складовими частинами: 2 поверхи та цокольний поверх, баня, гараж на 2 машино-місця, розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0004, 3221487003:04:009:0005.

Клопотання обґрунтоване тим, що в рамках кримінального провадження №42022100000000178 від 09.05.2022, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2022 у справі № 752/5423/22, провадження №1-кс/752/1728/22, накладено арешт на майно ТОВ «Укркомплект Плюс» із забороною відчуження та розпоряджання, а саме на: земельні ділянки з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0005, 3221487003:04:009:0004, 5110136900:39:004:0154, 3210945900:01:075:0791, 3221487003:04:009:0013, 3221487003:04:009:0012; об`єкт нерухомого майна - будівля пансіонату сімейного типу, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:39:004:0154; об`єкт нерухомого майна - малоповерхова житлова забудова котеджного типу за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 639,8 кв.м, зі складовими частинами: 2 поверхи та цокольний поверх, баня, гараж на 2 машино-місця, розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0004, 3221487003:04:009:0005. Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів.

Представник власника майна вважає, що арешт на майно ТОВ «Укркомплект Плюс» накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту.

Будь-які дані про те, що арештоване майно має доказове значення для встановлення обставин, у зв`язку із яким здійснюється кримінальне провадження, матеріали клопотання про арешт майна не містять.

Згідно змісту фабули кримінального провадження, досудове розслідування здійснюється відносно певних фізичних осіб та ОСОБА_4 . При цьому не зазначається, що протиправні дії вчинялись за допомогою юридичної особи ТОВ «Укркомплект Плюс» або від імені такої юридичної особи, що вказує на те, що відносно цієї юридичної особи кримінальне провадження не здійснюється.

ОСОБА_4 є бенефіціарним власником ТОВ «Укркомплект Плюс», однак вона відповідно до Статуту не наділена правами на укладання угод, ведення діяльності від імені товариства, вчинення значних провочинів, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 інкримінується їй, як фізичній особі. ОСОБА_4 не укладала договори від імені юридичної особи та не є уповноваженою особою, яка вчинила кримінальне правопорушення в інтересах Товариства, більш того, Товариство взагалі не значиться, як юридична особа, що причетна до вчинення кримінальних правопорушень.

Долучені до клопотання про арешт майна докази жодним чином не стосуються ТОВ «Укркомплект Плюс» та за змістом таких документів можливо встановити відсутність досудового розслідування щодо діяльності ТОВ «Укркомплект Плюс» та будь-якої причетності цього підприємства до протиправної діяльності будь-яких осіб.

Також представник власника майна вказувала про відсутність складу кримінального правопорушення. Зазначила, що встановлення факту вчинення кримінального правопорушення лише в жовтні 2022 року, до введення обмежувальних заходів РНБО, за фактом постачання товарів до рф у 2017-2018 році не відповідає завданням кримінального процесуального законодавства. Крім того, ТОВ «Укркомплект Плюс» не перебуває у списках РНБО чи інших державних органів щодо яких застосовано будь-які обмежувальні заходи чи встановлено вчинення будь-яких протиправних дій, чи дій, які шкодять національній безпеці України.

Крім того, представник власника майна послалась на те, що при арешті майна не було враховано наслідків арешту, співмірність та обмеження права власності. Зазначила, що структурою власності учасників ТОВ «Укркомплект Плюс» є такою: 24,9 % статутного капіталу належить ПАТ «ЗНВКІФ «СТАРТАП», 74,70 % статутного капіталу належить ТОВ «Аурум Груп», а 0,4000% належить ОСОБА_4 . Відповідно до Статуту, Товариство не відповідає за зобов`язаннями учасників і до нього та його органів не можуть застосовуватись будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення учасниками протиправних дій.

На підставі зазначеного, представник власника майна, посилаючись на необґрунтованість арешту майна, просила про задоволення клопотання.

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ТОВ «Укркомплект Плюс», в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, клопотання про скасування арешту майна підтримала, просила задовольнити.

Прокурор Київської міської прокуратури в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомляли.

Слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника власника майна від якої надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність та прокурора, який будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки слідчому судді не повідомив.

В зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що в рамках кримінального провадження №42022100000000178 від 09.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.3 ст. 191 КК України, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2022 у справі № 752/5423/22, провадження №1-кс/752/1728/22, накладено арешт на майно ТОВ «Укркомплект Плюс» із забороною відчуження та розпоряджання, а саме на: земельні ділянки з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0005, 3221487003:04:009:0004, 5110136900:39:004:0154, 3210945900:01:075:0791, 3221487003:04:009:0013, 3221487003:04:009:0012; об`єкт нерухомого майна - будівля пансіонату сімейного типу розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:39:004:0154; об`єкт нерухомого майна - малоповерхова житлова забудова котеджного типу за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 639,8 кв.м, зі складовими частинами: 2 поверхи та цокольний поверх, баня, гараж на 2 машино-місця, розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0004, 3221487003:04:009:0005.

Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно третьої особи є об`єктом кримінально-протиправних дій та набуде в результаті вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, тобто відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

Зокрема, у слідчого судді відсутні відомості, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 09.05.2022 здійснюється щодо діяльності ТОВ «Укркомплект Плюс» та будь-якої причетності цього підприємства до протиправної діяльності будь-яких осіб.

Також прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом щодо майна, на яке було накладено арешт.

Положеннями ст. 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

При розгляді клопотання про скасування арешту слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, також не доведено існування ризиків, які слугували підставою для накладення арешту на майно.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи сторони обвинувачення про те, що майно ТОВ «Укркомплект Плюс», на яке ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2022 накладено арешт, може бути використано як докази під час судового розгляду для встановлення факту або обставин у кримінальному провадженні, є припущеннями.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб`єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, виходячи із принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись статтями 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 27.05.2022 року у справі № 752/5423/22 (провадження №1-кс/752/1728/22) на майно, яке належить ТОВ «Укркомплект Плюс» (код ЄДРПОУ 32846894), а саме:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0005, 3221487003:04:009:0004, 5110136900:39:004:0154, 3210945900:01:075:0791, 3221487003:04:009:0013, 3221487003:04:009:0012;

- об`єкт нерухомого майна - будівля пансіонату сімейного типу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 619,4 кв.м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:39:004:0154;

- об`єкт нерухомого майна - малоповерхова житлова забудова котеджного типу за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 639,8 кв.м, зі складовими частинами: 2 поверхи та цокольний поверх, баня, гараж на 2 машино-місця, розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487003:04:009:0004, 3221487003:04:009:0005, із забороною їх відчуження та розпорядження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1