Ухвала

від 17.07.2024 по справі 755/15015/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15015/23

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

"17" липня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Гаврилової О.В., вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ВАЛПРИМ», про поділ спільного майна подружжя, поданої представником - адвокатом Харченко О.О. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

29 березня 2024 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ВАЛПРИМ», про поділ спільного майна подружжя, поданий представником - адвокатом Харченко О.О. через систему «Електронний суд». (т.2 а.с.19-25)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року відмовлено у задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Харченко Оксани Олексіївни про поновлення строків на подачу зустрічного позову. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ВАЛПРИМ», про поділ спільного майна подружжя - повернуто заявнику. (т.2 а.с.55-58)

Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. (т.2 а.с.117-123)

Вивчивши зустрічну позовну заяву, суд приходить до наступного.

Згідно заявлених вимог, позивач за зустрічним позовом просить: в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 майнові права на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 ; визнати майнові права на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя, за кожним по частині майнових прав на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 .

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч.1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити серед іншого: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Проте вимоги позовної заяви про визнання за ОСОБА_1 майнових прав на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 та про визнання за ОСОБА_1 таОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя, за кожним по частині майнових прав на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 - суперечать одна одній. Тому зміст позовних вимог підлягає уточненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Положеннями п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140,00 грн).

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)

За змістом позовних вимог, з урахуванням наведених вище недоліків позовної заяви, вбачається, що предметом спору є нерухоме майно - квартира під будівельним номером АДРЕСА_1 .

До матеріалів зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 9 084,00 грн.

Проте, визначена пп. 3 п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу не підлягає застосуванню, оскільки відповідач зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя подала до суду 29 березня 2024 року, а згідно матерів справи, шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 23 липня 2021 року.

Відповідно до положень п. 9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідачем у зустрічній позовній заяві вказана ціна позову - 2 367 471,08 грн.

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінали платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.

Згідно положень ч.2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст.185 ЦПК України)

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви відповідач має подати до суду зустрічну позовну заяву в новій редакції, виклавши зміст позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача за зустрічним позовом та у спосіб, передбачений законом, уточнивши майнові права на всю квартиру позивач просить визнати за собою, або просить поділити майнові права і яким чином, додати оригінали платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн. Долучити копію позовної заяви в новій редакції для направлення відповідачу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185, 194, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ВАЛПРИМ», про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та запропонувати позивачу за зустрічним позовом в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я :