Ухвала

від 12.07.2024 по справі 947/8775/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2024 року

м. Київ

справа № 947/8775/24

провадження № 61-9005 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року про передачу справи до іншого суду, постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від11 червня 2024 року про повернення без розгляду заперечень на відзив на апеляційну скаргу від 24 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»</a>, треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Бриз», про визнання недійсною умови договору постачання природного газу та стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року,залишеною без змін постановою Одеськогоапеляційного суду від 11 червня 2024 року, вказану вище справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року повернуто без розгляду ТОВ«Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» поданий до суду 13 травня 2024 року відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року повернуто без розгляду ОСОБА_1 подані до апеляційного суду 24 травня 2024 року заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

19 червня 2024 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року про передачу справи до іншого суду, постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від11 червня 2024 року про повернення без розгляду заперечень на відзив на апеляційну скаргу від 24 травня 2024 року, у якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 , колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ураховуючи викладене, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пункті 9 частини першої статті 353 ЦПК України, після її перегляду в апеляційному порядку, не входить до переліку ухвал, які є предметом оскарження у касаційному порядку.

Тому, не може бути предметом перегляду у касаційному порядку постанова апеляційного суду від 11 червня 2024 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, яка не підлягає касаційному оскарженню (в силу вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заперечень на відзив на апеляційну скаргу від 24 травня 2024 року відсутня в переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року про передачу справи до іншого суду, постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року про повернення без розгляду заперечень на відзив на апеляційну скаргу від 24 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»</a>, треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Бриз», про визнання недійсною умови договору постачання природного газу та стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара