Постанова

від 02.07.2024 по справі 910/11252/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 910/11252/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.07.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 (повний текст складено 25.07.2023)

у справі №910/11252/22 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест»

до 1) Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни

2) Державного підприємства «Сетам»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХДМ Сервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксленд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тацит»

про визнання недійсними електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» (далі, позивач або ТОВ «ФК Інвест») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни (далі, відповідач-1 або приватний виконавець Фесик М.О.) та Державного підприємства «Сетам» (далі, відповідач-2 або ДП «Сетам») про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведених ДП «Сетам» 07.10.2022, визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону по лоту №516746 та зобов`язання ДП «Сетам» повернути 200 732,85 грн гарантійного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведені з грубим порушенням норм статей 203, 215 Цивільного кодексу України, розділів 2, 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі - Порядок №2831/5), оскільки правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, зокрема, оформлення права власності за переможцем торгів, шляхом державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач стверджує, що приватний виконавець Фесик М.О. подала заявку на реалізацію майна, на яке накладено арешт та щодо якого діє заборона на проведення реєстраційних дій. Судовим рішенням, на підставі якого накладено арешт на майно та інші обтяження, є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2021, постановлена у кримінальному провадженні №12021100060000886.

Наявність арешту та заборони, у свою чергу, унеможливлює позивачу, як переможцю торгів, здійснити реєстрацію права власності на придбане майно, а тому, на думку позивача, є обставинами, які свідчать про недійсність проведених торгів.

Також позивач зазначає, що у подальшому існує ймовірність пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача такого майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України та, як наслідок, витребування цього майна від переможця електронного аукціону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксленд», як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі, третя особа-2 або ТОВ «Фоксленд»).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ХДМ-Сервіс» як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі, третя особа-1 або ТОВ «ХДМ-Сервіс».

Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення його суб`єктивного права, яке може бути відновлено шляхом визнання торгів недійсними.

Зокрема, на час подання приватним виконавцем Фесик М.О. заявки на реалізацію арештованого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про обтяження вказаного майна були відсутні, а позивач зворотнього не довів. ТОВ «ФК Інвест» не надало суду жодного доказу на підтвердження арешту майна як на час подання заявки, так і на час проведення аукціону. Вказане, у свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем обставин проведення спірних торгів з порушенням Порядку №2831/5 та необґрунтованість вимог в частині визнання недійсними електронних торгів по лоту №516746 та визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону по лоту №516746.

Також суд першої інстанції з посиланням на положення пункту 3 розділу Х Порядку №2831/5 визнав необґрунтованими вимоги про повернення 200 732,85 грн гарантійного внеску. Зокрема, за висновком суду, оскільки позивачем до 21.10.2022 не була внесена решта суми від ціни продажу лоту №516746, гарантійний внесок поверненню не підлягає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна по лоту №516746 - об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ.2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, проведені ДП «Сетам» 07.10.2022; визнано недійсним протокол проведення електронного аукціону з реалізації арештованого майна по лоту №516746; зобов`язано ДП «Сетам» повернути на рахунок ТОВ «ФК Інвест» суму сплаченого гарантійного внеску в розмірі 200 732,85 грн; присуджено до стягнення з приватного виконавця Фесик М.О. та ДП «Сетам» на користь позивача по 3 986,49 грн судового збору відповідно.

Приймаючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статті 170 Кримінального процесуального кодексу України зазначив про принцип пріоритету кримінального арешту.

Суд установив обставини щодо наявності у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 про накладення арешту та заборону відчуження майна (об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м, придбаного ТОВ «ХДМ-Сервіс» згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998), а тому дійшов висновку, що заявка на реалізацію арештованого майна не відповідала вимогам, які передбачені Порядком №2831/5. Зокрема, приватним виконавцем Фесик М.О. не було зазначено відомості про арешт спірного майна в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 і такі дії, на думку суду апеляційної інстанції, є порушенням вимог пункту 2 розділу 2 і пункту 3 розділу 5 Порядку №2831/5 (обов`язкове зазначення відомостей про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб). Наявність арешту та заборони, у свою чергу, унеможливлюють проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5. Наведені обставини є такими, що свідчать про недійсність оспорюваних торгів.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/11252/22 касаційні скарги Державного підприємства «Сетам» та Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №910/11252/22 скасовано; справу передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Передаючи справу №910/11252/22 на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, таке.

У даному спорі окрім встановлення обставин щодо наявності/відсутності порушень Порядку №2831/5 під час проведення торгів обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо наслідків та впливу таких порушень на права та інтереси позивача, який оспорює результати електронних торгів (пункт 8.31. постанови).

Однак, усупереч положенням статей 74, 76 - 79 ГПК України судом апеляційної інстанції не було досліджено, яким чином майнові права та інтереси позивача були порушені у зв`язку з реалізацією майна за лотом №516746 у тому числі і за наявності арешту, накладеного в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 та не встановлено чи вплинули такі обставини (наявність арешту) на результати торгів, що призвело до ухвалення незаконного рішення (пункт 8.32. постанови).

У вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є спеціальною процедурою продажу такого майна, що складається з декількох етапів, які є невід`ємними один від одного та не можуть розглядатися окремо, адже вони є істотними умовами проведення торгів (правочину) (пункт 8.33. постанови).

Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою наведені вище положення Порядку №2831/5 та не надав належної оцінки доводам відповідачів в частині того, що позивач не є переможцем спірних електронних торгів. Водночас у контексті заявлених ним позовних вимог та наведених обґрунтувань позову першочергово підлягали встановленню судом обставини щодо наявності/відсутності порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів. Колегія суддів наголошує, що суд мав обов`язок першочергово встановити обставини щодо особи, яка визнана переможцем оспорюваних електронних торгів, затверджених протоколом (пункти 8.39. - 8.40. постанови).

«…суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення пункту 3 частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Суд апеляційної інстанції не встановив та не надав належної оцінки доводам позивача в цій частині, зокрема, не встановив обставин щодо мети накладення цього арешту. Не встановив обставин щодо долі кримінальної справи, ні обставин на підтвердження того, що арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, був вчинений в інтересах позивача» (пункт 8.53. постанови).

Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що спірні відносини щодо повернення позивачеві гарантійного внеску стосуються положень розділу Х Порядку №2831/5 (пункт 8.56. постанови).

«...під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції не з`ясовано, чи регулює абзац 3 пункту 2 Розділу Х Порядку ті відносини, які стосуються позивача та повернення йому гарантійного внеску.» (пункт 8.58. постанови).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, 10.08.2023 (згідно відмітки на конверті) ТОВ «ФК Інвест» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач наголошував на тому, що 07.10.2022 став переможцем торгів з реалізації арештованого майна по лоту №516746, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №577373 від 13.10.2022.

Однак, згідно інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, існувало ряд ухвал Печерського районного суду міста Києва, котрі забороняли здійснювати будь-яку реалізацію майна, що стало предметом реалізації на електронних торгах. Окрім того, існував ризик, шляхом захисту третіми особами порушених прав щодо об`єкту реалізації, яке було неодноразово відчужене, та пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі №910/22027/21.

Скаржник наголошує, що місцевий господарський суд своєю ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування від Печерського районного суду міста Києва доказів про накладення та скасування арешту на майно в межах діючого кримінального провадження №12021100060000886, що було предметом продажу на електронних торгах, організатором яких було ДП «Сетам», по лоту №516746. Місцевий господарський суд зробив висновок щодо недоведеності обставин, що мають значення для справи, на основі отриманої лише однієї ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2022 у справі №757/15532/22-к.

Позивачем разом з апеляційною скаргою було заявлено клопотання про витребування доказів у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а саме ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №757/15532/22-к та від 09.11.2022 у справі №757/30886/22-к.

Узагальнені доводи відзивів та пояснень учасників справи на апеляційну скаргу

03.10.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача-1 на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФК Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відзиві Приватний виконавець Фесик М.О. зазначала, що за весь час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не доведено ні наявності підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів), ні порушення його прав і інтересів. ТОВ «ФК Інвест» не надало до суду належних доказів, які б підтверджували правомірність прав його вимоги до відповідачів. Місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив докази, наявні у матеріалах справи, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованих висновків, а тому рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції представник відповідача-1 02.04.2024 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення, в яких, із урахуванням вказівок, наведених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/11252/22, наголосив на тому, що арешт в межах кримінального провадження №12021100060000886 від 02.06.2021 був накладений не в інтересах позивача та не стосувався прав позивача взагалі; наявність арешту, як обтяження майна, в межах кримінального провадження не є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації права власності за результатами придбання майна з електронних торгів у ході примусової реалізації; наявність арешту, як обтяження майна, в межах кримінального провадження не впливає жодним чином на права позивача, який не сплатив кошти за відповідне майно та в якого не виникло право на таке майно. Разом із цим, жодними належними та допустимими доказами в межах даної судової справи не підтверджено наявність відомостей про обтяження майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент формування приватним виконавцем заявки на його реалізацію. Таким чином, з урахуванням відсутності підстав для відмови у проведенні реєстрації за переможцем торгів права власності на майно згідно положень пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», як і відсутність впливу вказаної обставини на результати таких торгів - доводи позивача у даній частині не відповідають чинному законодавству України та є необґрунтованими. Гарантійний внесок не може бути повернуто позивачу з огляду на положення пункту 3 розділу VIII Порядку №2831/5.

02.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення від позивача, в яких він наголосив на тому, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 про накладення арешту та заборону відчуження майна (об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м., придбаного ТОВ «ХДМ-Сервіс» згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998). Приватним виконавцем Фесик М.О. не було зазначено відомості про арешт спірного майна в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 і такі дії є порушенням вимог пункту 2 розділу 2 і пункту 3 розділу 5 Порядку №2831/5 (обов`язкове зазначення відомостей про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб). Наявність арешту та заборони, у свою чергу, унеможливлюють проведення державної права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Окрім того, існував ризик, шляхом захисту третіми особами порушених прав щодо об`єкту реалізації, яке було неодноразово відчужене, та пред`явлення індикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/22027/21 від 29.11.2022, що набрала законної сили та залишила без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/22027/21 щодо витребування частки в Статутному капіталі ТОВ «ХДМ Сервіс» в розмірі 9 281,55 грн, що становить 99% статутного капіталу ТОВ «ХДМ Сервіс», де об`єкт за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, належав на праві власності ТОВ «ХДМ Сервіс», та був незаконно відчужений особою, що не мала на те правових повноважень.

Щодо того, чи вплинули вказані вище порушення при проведенні торгів на результати електронних торгів, позивач наголошує, що після проведення торгів і отримання протоколу про проведення торгів наступний переможець торгів ТОВ «Тацит» 28.12.2022 звернулось за реєстрацією його права власності на придбаний об`єкт, однак провести реєстрацію не змогло, так як на цей об`єкт був накладений арешт у кримінальному провадженні від 02.06.2021 №12021100060000886. Це потягло за собою необхідність звернення з клопотанням до слідчого судді про зняття арешту. Арешт знімався і накладався велику кількість разів, востаннє 28.12.2022, даних про його скасування немає. У наступному мало місце звернення до суду попереднього власника об`єкту за адресою м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5 ТОВ «ХДМ Сервіс» до переможця торгів ТОВ «Тацит» з позовом про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, справа №910/17011/23 за цим позовом призначена до розгляду на 24.04.2024 Господарським судом міста Києва. Подаючи позов до суду у справі №910/11252/22, позивач передбачав саме такий перебіг подій і обґрунтовано посилався на них як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі.

Щодо того чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів, ТОВ «ФК Інвест» зазначило, що воно оспорює торги, які відбулись 07.10.2022 згідно з протоколом, який сформовано 13.10.2022. Цим протоколом визначено, що переможцем торгів є ТОВ «ФК Інвест». Протокол, за яким переможцем торгів визнано ТОВ «Тацит», сформовано 27.12.2022. У позовній заяві жодних вимог до протоколу, який сформовано 27.12.2022, не заявлено, позовна заява подана 19.10.2022, тобто ще до того, як був сформований протокол 27.12.2022, тому твердження щодо оспорювання чи піддання сумніву права власності ТОВ «Тацит» з боку позивача є безпідставним.

Щодо перерахування ціни придбання майна позивачем, то як зазначено в оспорюваному протоколі про торги ціну придбання майна позивач повинен був сплатити до 21.10.2022, однак через наявність спорів щодо майна, яке мало бути ним придбане, наявність кримінального провадження через підробку довіреності, на підставі якої укладено правочин, за яким боржник набув право власності на це майно, наявність арешту у кримінальному провадженні на це майно, така оплата не була здійснена.

За таких обставин до позивача не має застосовуватись положення пункту 3 Розділу VIII Порядку №2831/5 про неповернення суми гарантійного внеску як наслідку невнесення повної оплати за результатами торгів.

До пояснень позивачем долучені копії ухвал Печерського районного суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №757/30886/22-ск, від 30.11.2022 у справі №757/34399/22-к, від 24.11.2022 у справі №757/32614/22-к, від 26.12.2022 у справі №757/37097/22-к, від 28.12.2022 у справі №757/37877/22-к, заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.11.2022, 28.12.2022, 13.01.2023, свідоцтва про право власності ТОВ «Тацит» від 28.12.2022, виданого за результатами перемоги на електронних торгах, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №372327408 від 01.04.2024.

06.06.2024 від ТОВ «Тацит» через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких третя особа-3 зазначила, що реєстрація права власності за ТОВ «Тацит» є безспірним доказом того, що за відповідним правочином купівлі-продажу нерухомого майна з прилюдних торгів можна було набути право власності. Окрім того, позиція ТОВ «ФК Інвест» зводиться до того, що на момент виставлення майна на аукціон, таке майно було обтяжене арештом в межах кримінального провадження, а тому інформація, зазначена в інформації про лот, не відповідала дійсності. ТОВ «Тацит» наголошує, що в межах справи №910/17011/23 ним було отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року про скасування арешту у справі № 757/17920/22-к (копія ухвали додана до пояснень). Оскільки ТОВ «Тацит» не брав участі у справі на жодній із стадій процесу, ТОВ «Тацит» просить долучити відповідну ухвалу, як доказ у справі. Так, відповідно до витребуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, слідчий суддя Остапчук Т. В. скасував арешти на майно, що були накладені ухвалами від 25.06.2021 у справах №757/33892/21-к та №757/33730/21-к. Саме на ці ухвали посилався суд апеляційної інстанції при першому розгляді справи. Таким чином, будь-яких обтяжень майна під час проведення аукціону та на момент оголошення переможцем ТОВ «ФК «Інвест» не було.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

22.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд із суду касаційної інстанції надійшли матеріали справи №910/11252/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Іоннікової І.А., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 призначено на 02.04.2024, встановлено учасникам справи строк для подачі письмових пояснень з урахуванням висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/11252/22.

13.03.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Тацит» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В обґрунтування зазначеного клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю «Тацит» зазначено, що поданий позов про визнання недійсними торгів безпосередньо впливає на його права та інтереси як переможця торгів та на його права як власника майна. Так, згідно з протоколом №578901 проведення електронного аукціону переможцем торгів по лоту №516746 (об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5) є ТОВ «Тацит» (учасник 16). Право власності ТОВ «Тацит» підтверджується свідоцтвом про право власності від 28.12.2022, виданим за результатами перемоги на електронних торгах, що проводились на майданчику ДП «Сетам», зареєстроване за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 48867763), докази чого додані до клопотання.

У судове засідання, призначене на 02.04.2024, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест», Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни та Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ Сервіс», а також представник ТОВ «Тацит».

Представники Державного підприємства «Сетам» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоксленд» до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 02.04.2024 колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксленд» відповідно до поштового повернення не отримало ухвалу суду від 26.02.2024. Також судова колегія у судовому засіданні встановила, що не всі учасники справи були ознайомлені з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тацит» про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 розгляд справи №910/11252/22 відкладено на 30.04.2024, ухвалено повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксленд» про дату, час і місце наступного судового засідання засобами поштового зв`язку, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Північного апеляційного господарського суду, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення з приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тацит» про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судове засідання, призначене на 30.04.2024, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест», Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни та Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ Сервіс», а також представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тацит».

Представники Державного підприємства «Сетам» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоксленд» до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні колегія суддів перейшла до розгляду поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Тацит» 14.03.2024 через систему «Електронний суд» клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тацит» про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено, залучено до участі у справі №910/11252/22 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тацит», розгляд справи відкладено на 11.06.2024.

17.05.2024 від ТОВ «ФК Інвест» та 29.05.2024 від представника приватного виконавця до суду надійшли докази направлення документів у справі ТОВ «Тацит».

10.06.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про долучення до матеріалів справи доказів направлення матеріалів позовної заяви та відзиву на позов третій особі (ТОВ «Тацит») електронною поштою та копії ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/17011/23 (на підтвердження пояснень позивача від 02.04.2024 у даній справі).

У судове засідання, призначене на 11.06.2024, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест», Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни та Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ Сервіс», а також представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тацит».

Представники Державного підприємства «Сетам» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоксленд» до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні суддя-доповідач поставив на обговорення клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/17011/23.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» висловив свою позицію по вказаному клопотанню.

Представник Приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни повідомив, що не ознайомлений зі змістом зазначеного клопотання.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тацит» не заперечували щодо поданого клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 оголошено перерву до 02.07.2024.

28.06.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» надійшло клопотання про участь його представника адвоката Гриньковського Сергія Петровича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» про участь його представника адвоката Гриньковського Сергія Петровича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судовому засіданні 02.07.2024 суд ухвалив долучити до матеріалів справи копію Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/17011/23.

У судовому засіданні 02.07.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 02.07.2024 з`явилися представники позивача, відповідача-1, третіх осіб -1 та -3.

Представники відповідача-2 та третьої особи-2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач-2 та третя особа-2 про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що у матеріалах справи міститься довідка про доставку копії ухвали суду від 11.06.2024 до електронного кабінету ДП «Сетам» у підсистемі «Електронний суд» та поштове відправлення, яке було направлене на адресу третьої особи-2 та повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», повідомлення про дату та час слухання справи, зроблене на сайті Північного апеляційного господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представники відповідача-1 та третьої особи-3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили залишити оскаржене рішення суду без змін.

Представник третьої особи-1 підтримував доводи апеляційної скарги позивача, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. перебувало виконавче провадження ВП №69674909 з виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у справі №873/165/21 про стягнення з ТОВ «Фоксленд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтра Капітал» 8 225 3843,31 грн та 449 989,60 грн третейського збору.

Під час виконавчого провадження 17.08.2022 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. виявила та наклала арешт на нерухоме майно, що належить боржнику (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2621744880000, об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5).

06.09.2022 приватний виконавець Фесик М.О. звернулася до ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію арештованого майна.

На підставі заявки на реалізацію арештованого майна ДП «Сетам» 07.09.2022 розмістило на сайті лот №516746 та визначило дату проведення аукціону - 07.10.2022 (посилання на лот: https://setam.net.ua/auction/514778). Відповідно до опублікованої інформації стартова ціна лоту становила 4 014 657,00 грн і для участі в аукціоні учасник повинен сплатити гарантійний внесок у розмірі 200 732,85 грн.

ДП «Сетам» 07.10.2022 проведено аукціон (торги), переможцем якого визнано ТОВ «ФК Інвест» (учасник 23) із ціновою пропозицією у розмірі 8 500 000,00 грн.

За результатами аукціону 07.10.2022 складено протокол №577373

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК Інвест» зазначає, що торги були проведені в порушення вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України та розділів 2, 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, оскільки в заявці відповідача-1 та повідомленні, розміщеному на вебсайті ДП «Сетам», не було зазначено відомостей на арешт спірного майна в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886. Вказане, у свою чергу, унеможливлює позивачу, як переможцю торгів, здійснити реєстрацію права власності на придбане майно. Ці порушення є такими, що свідчать про недійсність самих торгів. Рішенням, на підставі якого накладено арешт на майно та інші обтяження, є ухвала Печерського районного суду міста Києва, постановлена у кримінальному провадженні №12021100060000886.

Із матеріалів справи вбачається, що під час попереднього розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвалою від 04.10.2023 було задоволено клопотання ТОВ «ФК Інвест» про витребування доказів та витребувано у Печерського районного суду міста Києва належним чином засвідчені копії ухвал у кримінальному провадженні від 02.06.2021 №12021100060000886, якими накладались та скасовувались арешти на об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2621744880000.

06.11.2023 з Печерського районного суду міста Києва на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 до суду надійшли завірені копії ухвал слідчого судді від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к, від 03.08.2021 у справі №757/41328/21-к, від 14.09.2021 у справі №757/47143/21-к, від 12.07.2022 у справі №757/796/22-к.

Із ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к вбачається, що у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, вказаною ухвалою було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «ХДМ-Сервіс», зокрема, об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м, придбаного ТОВ «ХДМ-Сервіс» згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998; заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищевказаного нерухомого майна; заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно: продавати, дарувати, міняти, іншим способом відчужувати майно товариства, передавати його в заставу або управління).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів не неї, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/11252/22, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Предметом позову в даній справі є вимоги ТОВ «ФК Інвест» про:

- визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведених ДП «Сетам» 07.10.2022;

- визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону по лоту №516746;

- зобов`язання ДП «Сетам» повернути позивачу 200 732,85 грн гарантійного внеску.

Підставою поданого позову є порушення правил проведення електронних торгів, встановлених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, а саме незазначення, усупереч пункту 2 розділу 2 та пункту 5 розділу 3 даного Порядку, у повідомленні про електронні торги та заявці приватного виконавця на реалізацію майна відомостей про існуючий арешт майна в межах кримінального провадження №12021100060000886 від 02.06.2021, що як наслідок унеможливило проведення реєстрації права власності за переможцем електронного аукціону ТОВ «ФК Інвест».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Процедура реалізації арештованого майна визначається Порядком №2831/5.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).

У силу положень частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

У спорах про визнання електронних торгів недійсними обов`язковому встановленню підлягають такі обставини:

1) чи мало місце порушення вимог Порядку №2831/5 та інших норм законодавства шляхом проведення електронних торгів;

2) чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів;

3) чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/1454/17, від 20.11.2019 у справі №925/796/18, від 10.03.2020 у справі №927/1184/15.

Щодо наявності/відсутності порушень з боку відповідачів положень Порядку №2831/5 під час проведення оспорюваних торгів та впливу таких порушень на результати спірних торгів судом встановлено таке.

Частиною 3 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

За приписами пункту 2 розділу І Порядку №2831/5 (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або аукціонів з фіксованою ціною.

Електронний аукціон у розумінні Порядку це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

Продаж майна здійснюється за певною процедурою, яка складається з підготовки до проведення електронного аукціону (торгів), проведення аукціону, визначення переможця та оформлення результатів аукціону (торгів). Кожний з етапів цієї процедури повинен здійснюватись за певними правилами.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Порядку №2831/5 організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Одними з даних, які повинна містити заявка на реалізацію арештованого майна, є відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

За змістом пункту 5 розділу 3 Порядку №2831/5 інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) повинно містити, зокрема, відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб.

За приписами пункту 4 розділу 2 Порядку №2831/5 приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами 4-8 пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Позивач, наголошує, що виставлене на аукціон під лотом №516746 майно перебувало під обтяженням (арештом), накладеним у межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, про що не було вказано у заявці та інформаційному повідомлення про торги.

Судом встановлено, що кримінальне провадження №12021100060000886 від 02.06.2021 відкрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайське заволодіння невстановленими особами корпоративними правами ТОВ «ХДМ-Сервіс» ОСОБА_1., а також нерухомим майном, що на праві власності належить ТОВ «ХДМ-Сервіс», шляхом використання підроблених документів).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Під час попереднього розгляду даної справи Північним апеляційним господарським судом, на виконання ухвали суду від 04.10.2023 Печерським районним судом міста Києва було надано завірену копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к (том 4, а.с. 31-34), якою у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «ХДМ-Сервіс», зокрема, об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташований у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м, придбаного ТОВ «ХДМ-Сервіс» згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998; заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищевказаного нерухомого майна; заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно: продавати, дарувати, міняти, іншим способом відчужувати майно товариства, передавати його в заставу або управління).

Загальний доступ до даної ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98189181) було забезпечено 11.10.2021.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що такий арешт було накладено в інтересах потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , який стверджував про шахрайське заволодіння належною йому часткою у статутному капіталі ТОВ «ХДМ-Сервіс», а також його майном ТОВ «ХДМ-Сервіс».

Арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, не був вчинений в інтересах позивача та не стосувався його прав.

У свою чергу, після передачі справи на новий розгляд, ТОВ «Тацит», яке не приймало участі у розгляді справи Господарським судом міста Києва та під час попереднього розгляду даної справи судом апеляційної інстанції й було як переможець торгів по лоту №516746 та чинний власник спірного майна згідно свідоцтва від 28.12.2022 залучене до участі у справі в якості третьої особи ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024, разом із письмовими поясненнями від 06.06.2024 надало суду копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №757/17920/22-к (том 5, а.с. 141-143), якою зокрема скасовано арешт майна (у тому числі на об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м.), накладений згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к та скасовано заборону розпоряджатися майном, в тому числі, але не виключно: продавати, дарувати, міняти, іншим способом відчужувати майно товариства, передавати його в заставу або управління, накладену згідно ухвали від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к.

Зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №757/17920/22-к вбачається, що вона була прийнята у межах кримінального провадження №12020100010004077 від 07.08.2020, при цьому, що постановою прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва кримінальні провадження №12020100010004077 від 07.08.2020 та №12021100060000886 від 02.06.2021 були об`єднані й подальше розслідування кримінального провадження за частиною 3 статті 190 та частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України продовжувалось під №12020100010004077.

Доказів на підтвердження того, що після 26.07.2022 та станом на 06.09.2022 (дата формування приватним виконавцем заявки на реалізацію арештованого майна), на 07.09.2022 (дата публікації інформаційного повідомлення про електронні торги) та на 07.10.2022 (дата проведення торгів) спірне майно перебувало під обтяженням (арештом), накладеним у межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, позивачем суду не надано.

При цьому суд, враховуючи предмет та підстави позову в даній справі, те, що така ухвала подана до суду при новому розгляді справи особою, яка не була залучена до участі у справі при її попередньому розгляді, а рішення в даній справі може безпосередньо вплинути на її права та обов`язки як переможця торгів, не може не врахувати факт скасування відповідного арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №757/17920/22-к, протилежне призвело б до неповного з`ясування всіх обставин, які існували станом на дату проведення торгів.

Долучена до апеляційної скарги копія ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2022 у справі №757/15532/22-к судом до уваги не приймається, оскільки з її змісту неможливо встановити, про відмову у скасуванні арешту якого саме майна у межах кримінального провадження №12021100060000886 йде мова та на підставі якої ухвали такий арешт було накладено. Отже, така ухвала не може свідчити про існування арешту, накладеного саме на спірне майно, яке було виставлене на торги, станом на 06-07.09.2022.

При цьому, судом встановлено, й про що наголошував відповідач-1, на час подання приватним виконавцем Фесик Марією Олексіївною заявки на реалізацію арештованого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) відомостей про обтяження спірного майна не містились, що відповідає наявним матеріалам справи та повідомленим суду третьою особою-3 відомостям.

Із долучених позивачем до пояснень від 02.04.2024 копій ухвал Печерського районного суду міста Києва, прийнятих у межах кримінального провадження №12020100010004077 від 07.08.2020, вбачається, що подальше накладення/скасування арештів на об`єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів (літ. 2И) за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, здійснювалось у період з 09.11.2022 по 28.12.2022, тобто вже після проведення аукціону (07.10.2022) та оголошення позивача його переможцем згідно протоколу проведення електронного аукціону №577373, сформованого 13.10.2022.

Отже, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи доводи позивача про порушення відповідачами пункту 2 розділу 2 та пункту 5 розділу 3 Порядку №2831/5, заявка приватного виконавця на реалізацію арештованого майна та інформаційне повідомлення про електронні торги відповідали вимогам, які передбачені Порядком №2831/5.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 зазначив, що у даному спорі окрім встановлення обставин щодо наявності/відсутності порушень Порядку №2831/5 під час проведення торгів обов`язковому дослідженню підлягає також питання, яким чином майнові права та інтереси позивача були порушені у зв`язку з реалізацією майна за лотом №516746, у тому числі, за наявності арешту, накладеного в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886. Суд також мав обов`язок першочергово встановити обставини щодо особи, яка визнана переможцем оспорюваних електронних торгів, затверджених протоколом.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому має бути визначено, які саме права позивача порушено відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.

Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №911/1330/17, від 10.05.2018 у справі №902/835/17.

Так, наявність порушеного права позивач обґрунтовує наявністю арешту та заборони на відчуження майна у межах кримінального провадження, що у свою чергу унеможливлює позивачу, як переможцю торгів, здійснити реєстрацію права власності на придбане майно; існування ймовірності пред`явлення віндикаційного позову до нього з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України та, як наслідок, витребування цього майна від переможця електронного аукціону.

Однак, під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено факт відсутності чинного станом як на дату подання заяви та публікації інформаційного повідомлення, так і станом на дату проведення електронного аукціону (торгів), арешту на спірне майно, накладеного у межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886.

Водночас, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

У свою чергу відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 24 вказаного Закону).

Тобто, обставина наявності чи відсутності накладеного на майно арешту, враховуючи, що реалізація спірного майна на електронному аукціоні здійснювалась у межах відкритого виконавчого провадження, не могла порушувати право позивача на здійснення за собою реєстрації права власності у разі виконання ним усіх подальших дій задля завершення процедури придбання майна на торгах.

Посилання скаржника на обставини, що супроводжували процес реєстрації права власності на майно за ТОВ «Тацит» (новим переможцем аукціону та власником майна, про що буде вказано далі), то такі не можуть підтверджувати наявність порушеного права саме у позивача.

Так, реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є спеціальною процедурою продажу такого майна, що складається з декількох етапів, які є невід`ємними один від одного та не можуть розглядатися окремо, адже вони є істотними умовами проведення торгів (правочину).

Розділом VIII Порядку №2831/5 урегульовано процедуру оформлення результатів електронних аукціонів. Зокрема, згідно з пунктом 1 цього розділу після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронного аукціону є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, у протокол електронного аукціону вноситься відповідна підстава.

Відповідно до пункту 2 Розділу VIII Порядку №2831/5 протокол електронного аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

У разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронного аукціону) від переможця електронного аукціону не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронного аукціону, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронного аукціону визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. При цьому попередні цінові пропозиції переможця, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно, не враховуються. У цьому разі Організатор вносить відповідні відомості до Системи й засобами Системи формує новий протокол електронного аукціону, який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем (переможцями) електронного аукціону належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, та про визнання наступного учасника цього електронного аукціону новим переможцем електронного аукціону. Цей протокол розміщується Системою на Веб-сайті, в особистому кабінеті наступного учасника цього електронного аукціону, визначеного новим переможцем електронного аукціону, та особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), яким майно передано на реалізацію. У разі невнесення наступним учасником, визначеним новим переможцем електронного аукціону, усієї належної грошової суми в установлені пунктом 1 розділу X цього Порядку строки відповідні дії повторюються для наступного учасника, що визначається згідно з абзацами першим, третім цього пункту (пункт 3 Розділу VIII Порядку №2831/5).

Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку №2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку №2831/5).

Відповідно до пункту 8 розділу X Порядку №2831/5 акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Так, ТОВ «ФК Інвест» було визнано переможцем електронного аукціону, проведеного 07.10.2022, про що складено протокол проведення електронного аукціону (торгів) №577373 від 13.10.20202.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у встановлений пунктом 3 Розділу VIII Порядку №2831/5 строк позивач не вніс решти суми від ціни продажу лоту №516746.

Враховуючи цю обставину та положення пункту 3 Розділу VIII Порядку №2831/5, у подальшому переможцем торгів від 07.10.2022 було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Тацит», про що складено протокол проведення електронного аукціону (торгів) №578901 від 27.12.20202. Підстава визначення переможця у протоколі вказана як «Невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем».

28.12.2022 ТОВ «Тацит» отримано свідоцтво №136 про придбання нерухомого майна (об`єкту незавершеного будівництва - цеху рулонних матеріалів (літ. 2И) площею 4 352 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5) з електронного аукціону.

28.12.2022 право власності на спірне майно на підставі вказаного свідоцтва зареєстровано за ТОВ «Тацит» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 48867763).

Отже, саме ТОВ «Тацит» є переможцем торгів, проведених 07.10.2022, й саме з ним укладено договір купівлі-продажу майна, враховуючи, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Колегія суддів зауважує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 викладено правовий висновок щодо належності та ефективності вимог про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акта про проведені електронні торги. Так, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що: …. «оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту».

У постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17, від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 №910/856/17 суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

У даному випадку позов про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів заявлено позивачем, який не є переможцем торгів у розумінні вимог Порядку №2831/5 та не набув прав на майно, з метою захисту яких фактично подано позов у даній справі.

При цьому, новий переможець торгів як сторона договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведених торгів, не визначений у даній справі в якості одного з відповідачів.

Колегія суддів враховує посилання позивача на те, що позов у даній справі було подано до суду 19.10.2022 (згідно відмітки Укрпошти на конверті), тобто до визначення ТОВ «Тацит» новим переможцем торгів. Однак, позивач з огляду на зміст протоколу №577373 не міг бути необізнаним про те, що решта суми від ціни продажу лоту №516746 мала бути сплачена ним до 21.10.2022 й що наслідком порушення ним цього зобов`язання є обов`язок організатора відмовитися від цього договору і укласти новий договір купівлі-продажу з новим переможцем електронних торгів.

Отже, позивач не був позбавлений права, більш того, повинен був подати клопотання про залучення ТОВ «Тацит» до участі у справі в якості співвідповідача у процесі розгляду справи (таке право надане йому положеннями частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України), оскільки в протилежному випадку це не призвело б до ефективного захисту прав позивача в разі встановлення судом факту їх порушення.

З огляду на зазначене у сукупності, у позивача відсутнє будь-яке порушене право, в особливості щодо майна, яке реалізовувалось з електронних торгів, яке б підлягало захисту у судовому порядку в обраний позивачем спосіб (шляхом визнання недійсними електронних торгів). При цьому, як уже зазначалося, вимога позивача про визнання недійсним протоколу електронних торгів у цілому є неналежним і неефективним способом захисту.

Стосовно посилань позивача на те, що він є першим переможцем аукціону й не здійснив повну оплату за лот через те, що йому стало відомо про існування арешту на майно, то як уже встановлено судом, чинного арешту станом на дату проведення торгів не існувало.

Посилання скаржника як на підставу для невнесення оплати за лот задля завершення процедури купівлі майна на торгах на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/22027/21, зміст якого за твердженням скаржника свідчить про велику ймовірність того, що придбане ним майно у подальшому буде витребуване від нього на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України, то посилання позивача на можливе (ймовірне) порушення його прав у майбутньому не може бути покладене в основу рішення про задоволення позову, адже суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а не тих, що на думку позивача, можуть бути порушені в майбутньому.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК Інвест» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведених ДП «Сетам» 07.10.2022, та визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону по лоту №516746.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДП «Сетам» повернути позивачу 200 732,85 грн гарантійного внеску суд зазначає таке.

Спірні відносини щодо повернення позивачеві гарантійного внеску стосуються положень розділу Х Порядку №2831/5.

Зокрема, гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно. Якщо електронний аукціон не відбувся або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу XI цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цього електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу. У разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронного аукціону недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора. Гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу (пункти 2, 3 Розділу Х Порядку №2831/5).

Оскільки судом встановлено, що позивач не вніс усієї суми лоту в строки, передбачені Порядком №2831/5, та відсутність підстав для визнання недійсним електронного аукціону, вимоги позивача про повернення йому 200 732,85 грн гарантійного внеску задоволенню не підлягають.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, висновки суду першої інстанції з приводу чого по суті є правильними.

Усі інші доводи учасників справи по суті спору, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест».

Матеріали справи №910/11252/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2024 після виходу з відпустки судді Іоннікової І.А.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова