Постанова

від 23.07.2024 по справі 461/957/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/957/22 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/811/770/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м.Львів

Справа № 461/957/22

Провадження № 22ц/811/770/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Шляхово ремонтне підприємство Галицького району» на рішення Галицького районного суду, ухвалене у м. Львові 1лютого 2024року ускладі судді Мисько Х.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району», Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

встановив:

8 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою доЛьвівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», у якому просить: стягнути з відповідача 35 517,00 грн. вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Hundai I30», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2 500 грн. вартості оцінки цього транспортного засобу та 10000 грн. моральної шкоди.

Вобґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 лютого 2021 року о 3 год. 15 хв. біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , будучи посадовою особою, відповідальною за відновлення благоустрою після завершення аварійних робіт, не усунув після закінчення робіт перешкод та не привів вулицю до стану, що гарантує безпечний та безперешкодний рух транспортних засобів, не обгородив ділянку вулиці, внаслідок чого відбулось осідання дорожнього полотна довжиною 2,7 м, шириною 2, 2 м та глибиною 0,25 м, що стало причиною ДТП з участю належного ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіля «Hundai I30», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його (позивача) керуванням, чим йому заподіяно шкоду. Він ( ОСОБА_1 ) на момент ДТП користувався вказаним транспортним засобом, згідно договору найму (оренди) транспортного засобу від 9 лютого 2021 року. Постановою Галицького районного суду м.Львова від 8 грудня 2021 року провадження у справі 3461/9906/21 відносно начальника ЛКП ШРП Галицького району ОСОБА_2 закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП. Позивач вказує, що між ЛМКП «Львівводоканал» та ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» укладено договір підряду №01-145П від 6 лютого 2021 року, згідно якого відповідач взяв на себе зобов`язання щодо виконання робіт з відновлення елементів благоустрою після закінчення аварійно - відновлювальних робіт водопроводу і каналізації у Галицькому районі м. Львова. Позивач зазначає, що відповідно до Звіту №1552/21 про оцінку автомобіля вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Hundai I30», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без ПДВ становить 45 466,05 грн. За проведення оцінки транспортного засобу позивач сплатив 2 500 грн., що підтверджується рахунком №1551 від 8 квітня 2021 року та актом №1551/19 прийому - передачі виконаних робіт від 8 квітня 2021 року. Надалі він (позивач) провів відновлювальний ремонт транспортного засобу, що підтверджується актом виконаних робіт №0148 від 21 жовтня 2021 року, актом виконаних робіт №0149 від 28 жовтня 2021 року, рахунком №38 від 28 жовтня 2021 року, та квитанцією до прибуткового касового ордера №38 від 28 жовтня 2021 року на суму 35 517 грн. Крім того, позивач просив стягнути моральну шкоду, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті ДТП, а саме: нервовий стрес, який він пережив під час та після ДТП, витрачені грошові кошти на ремонт транспортного засобу. Також позивач зазначає, що у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу був порушений його звичний ритм життя. Зважаючи на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 1 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району на користь ОСОБА_1 35 517 грн. завданої майнової шкоди, 2 500 грн. вартості оцінки транспортного засобу та 3000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» на користь держави 3 473,40 грн судового збору.

Рішення суду оскаржує Львівське комунальне підприємство «Шляхово ремонтне підприємство Галицького району». Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує, що договір підряду №01-145П від 6 лютого 2020 року був дійсний з 6 лютого 2020 року по 6 лютого 2021 року і не охоплює проміжок часу, при якому відбулось ДТП за участю позивача. 1 квітня 2021 року між ЛМКП «Львівводоканал» та ЛКП ««Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» укладено договір №38-328ПСЗ, термін дії якого до 30 грудня 2021 року. З 6 лютого 2021 року по 1 квітня 2021 року договірних відносин між ЛМКП «Львівводоканал» та ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» не було, тому твердження позивача щодо обов`язку ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» виконувати роботи по відновленню елементів благоустрою після закінчення аварійно - відновлювальних робіт водопроводу і каналізації на вулиці Івана Франка, з 21 лютого 2021 року до 27 лютого 2021 року є безпідставними та не доводять вину відповідача. Також вважає, що висновок експертного дослідження не міг бути використаний судом, як доказ при визначенні розміру завданої позивачу майнової шкоди внаслідок ДТП, оскільки огляд транспортного засобу та складання висновку експертизи проводив експерт без виклику уповноваженого представника відповідача.

Відповідно дочастин 4,5ст.268ЦПК Україниу разірозгляду справибез повідомлення(виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 27 лютого 2021 року о 3 год. 15 хв. Біля будинку АДРЕСА_1 відбулось ДТП за участю транспортного засобу марки «Hundai I30», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , чим йому заподіяно майнову шкоду.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 на момент ДТП користувався транспортним засобом на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 9 лютого 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мироновичем А.І.

Із схеми місця ДТП від 27 лютого 2021 року вбачається, що відстань до вибоїни (ями) від краю будинку АДРЕСА_1 становить 6,9 м, а причиною вибоїни (ями) є прорив трубопроводу (каналізаційного), відстань до краю будинку становить 8, 5 м.

З акту обстеження ділянки вулично - шляхової мережі на АДРЕСА_1 від 27 лютого 21 року вбачається, що ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам п.3.1. ДСТУ 3587-97.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 14 травня 2021 року начальника РЕД ЛМКП «Львівводоканал» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. У цій постанові суду вказано, що ОСОБА_4 27 лютого 2021 року о 3 год. 15 хв., будучи посадовою особою, відповідальною за проведення аварійних робіт та ліквідації витоку води, не усунув після закінчення робіт перешкод та не привів вулицю в стан що гарантує безпечний та безперешкодний рух транспортних засобів, не обгородив ділянку вулиці, внаслідок чого відбулось просідання дорожнього полотна довжиною 2,7 м, шириною 2,2 м, глибиною 0,25 м, що стало причиною ДТП з участю транспортного засобу марки «Hundai» під керуванням водія ОСОБА_1 , чим заподіяно майнової шкоди.

Постановою Львівського апеляційного суду від 9 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 травня 2021 року скасовано, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП закрито.

Постанова Львівського апеляційного суду мотивована тим, що до посадових обов`язків ОСОБА_4 не входить здійснення робіт по відновленню елементів благоустрою після закінчення аварійно - відновлювальних робіт водопроводу та каналізації. Враховуючи, що вулично - шляхове господарство знаходиться на балансі комунальних господарств районних адміністрацій , відновлення елементів благоустрою після закінчення аварійно - відновлювальних робіт водопроводу і каналізації у Галицькому районі м. Львова доручено ЛКП «ШРП Галицького району».

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 8 грудня 2021 року провадження у справі 3461/9906/21 відносно начальника ЛКП «ШРП Галицького району» ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З листа ЛМКП «Львівводоканал» №ДВ9900 від 4 серпня 2021 року вбачається, що 10 лютого 2021 року ЛМКП «Львівводоканал» проводило аварійні роботи з ліквідації витоку за адресою: м. Львів, вулиця Івана Франка, 21. 11 лютого 2021 року відновлення благоустрою - замощення даної ділянки дороги проводило ЛКП «ШРП Галицького району». 23-24 лютого 2021 року ЛКП «ШРП Галицького району» проводило розриття за адресою: м. Львів, вулиця Івана Франка, 21, рух було відновлено після 24 лютого. 27 лютого 2021 року трапилась ДТП за участі автомобіля марки «Hundai», државний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , чим йому заподіяно збитків.

Між ЛМКП «Львівводоканал» та ЛКП «Шляхово - ремонтне підприємство» укладалися договори підряду №01-145П від 6 лютого 2020 року із строком дії з 6 лютого 2020 року по 6 лютого 2021 року ; та від 1 квітня 2021 року.Підрядник зобов`язався в обумовлений термін у відповідності до замовлення вимог проектно - кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по об`єкту : ДК 021:2015:45450000-6 інші завершальні будівельні роботи (роботи з відновлення елементів благоустрою після закінчення аварійно - відновлювальних робіт на зовнішніх мережах водопроводу і каналізації у Галицькому районі м. Львова), замовник приймає об`єкт і здійснює фінансування прийнятих робіт.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №304 від 18 вересня 2002 року Відділам комунального господарства районних адміністрацій необхідно прийняти на баланс вулично - шляхове господарство, штучні споруди та всі обєкти благоустрою, які розташовані у межах червоних ліній.

Ухвалою Львівської міської ради №867 від 28 грудня 2000 року затверджено межі, серед інших, Галицького та Личаківського районів. Вулиця Івана Франка у м. Львові від початку та до вулиці Костомарова відноситься територіально і до Галицького, і до Личаківського району.

Згідно листа Личаківської районної адміністрації ЛМР №33-вих-68661 від 3 серпня 2021 року, на замовлення Личаківського РА ЛМР не проводилось жодних робіт на АДРЕСА_1 в період з 10 по 27 лютого 2021 року. Згідно ухвали Львівської міської ради від 28 грудня 2000 року №867 «Про зміни адміністративно - територіального устрою м.Львова», на вулиці Івана Франка, від початку вулиці до вул. Костомарова проходить межа між Личаківським та Галицьким районами міста, а саме до Личаківського району відноситься непарна сторона, до Галицького району - парна сторона вулиці. Відповідно до рішення Виконавчого комітету ЛМР від 18 вересня 2002 року №304 відділами комунального господарства районних адміністрацій прийнято на баланс вулично - шляхове господарство, штучні споруди та всі об`єкти благоустрою, які розташовані в межах червоних ліній (крім трамвайних колій і колійних споруд).

З листа Галицької районної адміністрації ЛМР №4-31-6213 від 25 липня 2022 року вбачається, що інформація про аварію на водопровідній - каналізаційній мережі за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідно дост.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування втрати, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннямистатті 1166 ЦК Українивстановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Згідно з ч. 1ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини (роз`яснення, викладені у абзаці 1 пункту 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Отже,для відшкодуваннязавданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі №902/320/17).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15, від 8 травня 2018 року у справі № 922/2026/17, від 21 вересня 2018 року у справі № 910/19960/15). Згідно правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, суд самостійно встановлює наявність чи відсутності складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що виходячи із встановлених обставин справи та підстав пред`явлених та підтриманих позивачем вимог, беручи до уваги, що неправомірні дії відповідача призвели до завдання позивачу матеріальних збитків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 35 517 грн. підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи обставини завдання шкоди позивачеві, нервовий стрес, витрачені грошові кошти на ремонт автомобіля, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають до часткового задоволення із стягненням з відповідача на користь позивача 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які відповідають встановленим обставинам на підставі досліджених доказів, та не спростовані відповідачем.

Також Верховний Суд України у постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 вказав, що аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічні висновки Верховний Суд висловив у постановах від 21 квітня 2021 року (справа № 648/2035/17), від 15 липня 2021 року (справа № 520/4080/16), від 27 жовтня 2021 року (справа № 461/484/18), від 9 лютого 2022 року (справа № 161/7881/20).

Висновки суду першої інстанції не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Шляхово ремонтне підприємство Галицького району» залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 1 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 23 липня 2024 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк