Постанова

від 16.07.2024 по справі 759/4401/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. Справа№ 759/4401/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції

апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023,

апеляційна скарга об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023

у справі № 759/4401/20 (суддя - Картавцева Ю.В.)

за позовом ОСОБА_1

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41"

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2020, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.03.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.08.2022 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 ; скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 30.03.2021; закрито провадження у справі № 759/4401/20 за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" про визнання недійсними рішень загальних зборів та роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022, зокрема, передано справу №759/4401/20 за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" про визнання недійсними рішень загальних зборів для розгляду до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №759/4401/20 у позові відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №759/4401/20 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в прийнятті додаткового судового рішення.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 змінити, задовольнити заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвокатів та стягнути з ОСОБА_1 30 500, 00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

23.04.2024 через канцелярію суду від представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" Вербицького Володимира Володимировича надійшло клопотання про долучення до справи доказів витрат на правничу допомогу у справі №759/4401/20 з додатками.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 залишено без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20 залишено без змін.

30.04.2024 через канцелярію суду від представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" Вербицького Володимира Володимировича повторно було подано клопотання про реєстрацію заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №759/4401/20 (з додатками), надану в суді апеляційної інстанції.

10.05.2024 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить дослідити як доказ у справі протокол судового засідання Північного апеляційного господарського суду, яке відбулося 23.04.2024, що підтвердить неподання відповідачем у встановлені законом строки (до закінчення судових дебатів) заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Залишити без розгляду судом неналежні докази, що подані відповідачем з порушенням встановленого законом строку. Зменшити до нуля розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відмовити в прийнятті додаткового рішення за клопотанням представника відповідача, адвоката Вербицького Володимира Володимировича про стягнення з нього, як позивача по справі, апеляційна скарга якого на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та його додаткове рішення від 16.05.2023 раніше була залишена без задоволення, витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 було призначено до розгляду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрат на правничу допомогу) на 18.06.2024.

17.05.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій останній просив дослідити як доказ у справі протокол судового засідання Північного апеляційного господарського суду, яке відбулося 23.04.2024, що підтвердить неподання відповідачем у встановлені законом строки (до закінчення судових дебатів) заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Дослідити строки подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, звернувши увагу на дату на дату 23.04.2024 судового засідання та 30.04.2024 подання заяви разом з доказами, що підтвердить перевищення у сім днів строку визначеного законом на їх подання. Залишити без розгляду заяву адвоката Вербицького В.В. про ухвалення додаткового рішення, а саме понесених витрат на професійну правничу допомогу, та неналежні докази, що подані відповідачем з порушенням встановленого законом строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 розгляд заяви перенесено на 16.07.2024, в зв`язку з тим, що 18.06.2024 розгляд заяви не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. у відпустці.

У судовому засіданні 16.07.2024 позивач засобами телефонного зв`язку повідомив суд, що в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави, якому було доручено проведення відеоконференції, відсутня електроенергія, а тому не має можливості приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Колегія суддів порадившись на місці ухвалила розглядати заяву в судовому засіданні у відсутності позивача, оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів, а також позивачем було направлено на адресу суду письмові пояснення щодо розгляду заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також рекомендованим листом з повідомленням («Укрпошта»). (а.с. 222-224, 226 т. 5)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників сторін у судовому засіданні 16.07.2024.

Щодо заяви позивача про те, що відповідачем було пропущено строк звернення із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія судів вважає її необґрунтованою, оскільки заява була подана у встановлений законом строк, як вже зазначалось, відповідач звернувся із відповідною заявою, ще до судового засідання 23.04.2024 (а.с. 162 т. 5), постанова суду апеляційної інстанції винесена 23.04.2024, а заява що була повторно направлена 30.04.2024 є аналогічною заяві від 23.04.2024.

Колегія суддів дослідивши заяву представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" Вербицького Володимира Володимировича про компенсацію здійснених відповідачем витрат, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи, відповідач у своїй апеляційній скарзі на додаткове рішення зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 5000, 00 грн. (а.с. 53 т. 5)

До початку судового засідання, 23.04.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до справи доказів витрат на правничу допомогу у справі №759/4401/20, в якій останній просив долучити до справи докази понесення відповідачем витрат правничої допомоги у розмірі 11 200, 00 грн. (а.с. 162-164 т. 5)

На підтвердження понесення відповідачем витрат, заявником було, зокрема, надано:

- Договір №29/11-22 про надання правничої допомоги від 29.11.2022 (а.с. 14 т. 4);

- Детальний розрахунок витрат (а.с. 164 т. 5) на суму 11 200, 00 грн;

- Рахунок №INV-000049 від 08.11.2023 (а.с. 165 т. 5);

- Акти виконаних робіт №INV-000049 від 08.11.2023 до договору №29/11-22 від 29.11.2022 на суму 7200, 00 грн (а.с. 165 зворот т. 5);

- Платіжна інструкція №954 від 16.11.2023 (а.с. 166 т. 5);

- Рахунок №-000090 від 22.04.2024 (а.с. 167 т. 5);

- Акт надання послуг №-000090 від 22.04.2024 на суму 4000, 00 грн (а.с. 167 зворот т. 5);

- Платіжна інструкція №1026 від 23.04.2024 (а.с. 168 зворот т. 5);

- Роздруківка з електронної пошти відповідача, щодо направлення на електрону пошту позивача, клопотання про долучення доказів витрат (з додатками) (а.с. 163 т. 5).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №916/2664/21.

Відповідно до умов укладеного відповідачем (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» Договору про надання правової допомоги від 29.11.2022 №29/11-22 (а.с. 14 т. 4) замовник, клієнт, доручає, а виконавець, адвокатське об`єднання, зобов`язується надати йому юридичні послуги та правничу допомогу в особі та на умовах передбачених цим договором, а замовник зі своєї сторони зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об`єм та особливості оплати, визначаються сторонами у додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Порядок оплати послуг визначено розділом 6 договору, умовами якого сторони погодили, що за надання послуг, передбачених даним договором, замовник сплачу виконавцю гонорар (винагороду) (п.6.1 договору). Розмір гонорару (винагороди) визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору (п.6.2 договору). Замовник оплачу послуги виконавця на підставі додаткових угод за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в строк, що зазначається у відповідній додатковій угоді. Оплата здійснюється банківським переказом коштів (п.6.3 договору). Ціна цього договору складає суму винагороди (гонорару) за його виконання виконавцем, що буде здійснена фактично замовником протягом строку його дії (п.6.4 договору).

Загальна вартість наданих послуг становить 11 200, 00 гривень визначена в актах виконаних робіт №INV-000049 від 08.11.2023 (а.с. 165 зворот т. 5) та Акт надання послуг №-000090 від 22.04.2024 (а.с. 167 зворот т. 5).

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Також, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з акту виконаних робіт №INV-000049 від 08.11.2023 (а.с. 165 зворот т. 5) та акту надання послуг №-000090 від 22.04.2024 (а.с. 167 зворот т. 5) клієнт прийняв надану відповідачем професійну правничу допомогу в загальній сумі 11 200, 00 грн, а саме:

1. 13.06.2023 підготовка і подання до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №759/4401/20, кількість годин 1,40 ставка 1500, 00 грн = 2100, 00 грн;

2. 19.09.2023 ознайомлення з матеріалами справи №759/4401/20 у Північному апеляційному господарському суді, кількість годин 1.00, ставка 1000, 00 грн = 1000, 00 грн;

3. 08.11.2023 участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді у справі №759/4401/20, кількість годин 1.00, ставка 2000, 00 грн = 2000, 00 грн;

4. 08.11.2023 підготовка і подання до Північного апеляційного господарського суду письмових пояснень на апеляційні скарги, клопотання про витребування доказів та додаткові пояснення ОСОБА_1 у справі №759/4401/20, кількість годин 1.40, ставка 1500, 00 грн = 2100, 00 грн;

5. 19.03.2024 участь у судовому засіданні, кількість годин 1.00, ставка 2000, 00 грн = 2000, 00 грн;

6. 23.04.2024 участь у судовому засіданні, кількість годин 1.00, ставка 2000, 00 грн = 2000, 00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів, оцінивши вищевказані докази, враховуючи як те, чи були ці витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, фактично понесені, так і їх необхідність і розумність. Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Вербицьким В.В. послуг відповідачу у суді апеляційної інстанції, виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, пункт 1 акту виконаних робіт «підготовка і подання до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023» вартість 2100, 00 грн, колегія суддів вважає безпідставно включені витрати, оскільки як вже зазначалось, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення, а тому зазначені витрати на послуги адвоката в розмірі 2100, 00 грн не підлягають стягненню з позивача.

Стосовно пункту 4 акту виконаних робіт « 08.11.2023 підготовка і подання до Північного апеляційного господарського суду письмових пояснень на апеляційні скарги, клопотання про витребування доказів та додаткові пояснення ОСОБА_1 » вартість 2100, 00 грн, колегія суддів зазначає, що вказані пояснення від 08.11.2023 в матеріалах справи відсутні, окрім того, через електронну систему «Діловодство» зазначені пояснення канцелярією суду не реєструвались, а тому зазначені послуги правничої допомоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Стосовно пунктів 2, 3, 5, 6 актів надання послуг, колегія суддів вважає їх доведеними та документально підтвердженими, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розумному та реальному розмірі 5000, 00 грн.

Колегія суддів при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 11 200, 00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованим.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5000, 00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" Вербицького Володимира Володимировича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №759/4401/20 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" (03115, місто Київ, вул. Верховинна, 41, код ЄДРПОУ 40643920) судові витрати 5 000, 00 грн, за супровід справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" Вербицького Володимира Володимировича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

3. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи №759/4401/20 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 23.07.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук