Постанова

від 01.10.2024 по справі 759/4401/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 759/4401/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - Шапочка О.В. (особисто),

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.04.2023,

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 16.05.2023

у складі судді Картавцевої Ю.В. та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Руденко М.А., Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

від 23.04.2024

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41"

про визнання недійсними рішень загальних зборів.

1. Історія справи

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" про визнання недійсними рішення загальних зборів, які відбулися 05.02.2020 та оформлені протоколом від 21.02.2020, в частині:

- встановлення з 01.04.2020 щомісячного внеску на утримання (управління) будинку та прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" у розмірі: 6,31 грн за 1 кв. м на місяць для власників житлових приміщень першого поверху та власників нежитлових приміщень; 6,97 грн за 1 кв. м на місяць для власників житлових приміщень з другого по двадцять шостий поверх включно;

- встановлення з 01.04.2020 внеску до ремонтного фонду в розмірі 0,55 грн за 1 кв. м для власників житлових/нежитлових приміщень;

- встановлення з 01.04.2020 внеску до резервного фонду в розмірі 0,37 грн за 1 кв. м для власників житлових/нежитлових приміщень;

- встановлення щомісячного внеску за надання послуг чергового (консьєржа) в розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень;

- надання дозволу (повноважень) правлінню Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на передачу технічних та допоміжних приміщень та інших об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам.

Позовні вимоги обґрунтовані: відсутністю інформації про ініціативну групу, яка скликала загальні збори саме 05.02.2020, невстановлення їхнього повноважного права на вчинення таких дій, неповідомлення про порядок денний та про місце і час проведення зборів позивача; головою та секретарем загальних зборів до протоколу внесені недостовірні дані про загальну площу житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; за жодне зі спірних рішень не проголосувало дві третини загальної кількості усіх співвласників, що є порушенням пункту 5.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" та частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; такими рішеннями було порушено майнові права співвласників (через збільшення вартості оплати послуг), у тому числі і позивача.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 759/4401/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 17.08.2022 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 30.03.2021 у справі № 759/4401/20, закрив провадження у справі № 759/4401/20. Роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.10.2022, зокрема, передано справу № 759/4401/20 для розгляду до Господарського суду міста Києва.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до свідоцтва про право власності від 19.05.2015, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв. м та житловою площею 19,3 кв. м.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 08.07.2016 проведена державна реєстрація створення юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41".

З протоколу від 05.12.2019 засідання ініціативної групи про скликання і проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що:

- вирішено обрати головуючим засідання ініціативної групи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5 та секретаря засідання ОСОБА_6;

- створити ініціативну групу відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- скликати загальні збори на 05.02.2020 о 19 год. 30 хв., за адресою АДРЕСА_1, 1-ий поверх та затвердити проект порядку денного: організаційні питання; прийняття рішення про утримання будинку та прибудинкової території шляхом самозабезпечення (прийняття будинку на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку); затвердження кошторису об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на 2020; встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; дообрання членів правління (якщо будуть заявлені кандидатури); дообрання членів ревізійної комісії (якщо будуть заявлені кандидатури); прийняття рішення про участь у державних та місцевих програмах заходів щодо підвищення енергоефективності будинку; надання дозволу (повноважень) правлінню об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на передачу допоміжних приміщень будинку (консьєржки, сміттєприймачі та ін. об`єкти, що належать до спільного майна будинку) в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам;

- організувати повідомлення співвласників багатоквартирного будинку, а у разі неможливості такого повідомлення - шляхом поштового відправлення, яке потрібно здійснити не пізніше 21.01.2020. Надати співвласникам об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спосіб вносити свої пропозиції щодо порядку денного та проведення обговорення.

На виконання зазначеного рішення, було повідомлено позивача про скликання загальних зборів 05.02.2020, що підтверджується списком № 268 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, відповідно до якого на адресу: АДРЕСА_1 , було направлено повідомлення щодо скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

05 лютого 2020 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на яких прийнято рішення, зокрема, щодо:

- встановлення з 01.04.2020 щомісячного внеску на утримання (управління) будинку та прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" у розмірі: 6,31 грн за 1 кв. м на місяць для власників житлових приміщень першого поверху та власників нежитлових приміщень; 6,97 грн за 1 кв. м на місяць для власників житлових приміщень з другого по двадцять шостий поверх включно (рішення № 4);

- встановлення з 01.04.2020 внеску до ремонтного фонду в розмірі 0,55 грн за 1 кв. м для власників житлових/нежитлових приміщень (рішення № 5);

- встановлення з 01.04.2020 внеску до резервного фонду в розмірі 0,37 грн за 1 кв. м для власників житлових/нежитлових приміщень (рішення № 6);

- встановлення щомісячного внеску за надання послуг чергового (консьєржа) в розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень (рішення № 7);

- надання дозволу (повноважень) правлінню Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на передачу технічних та допоміжних приміщень та інших об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам (рішення № 8).

Так, протоколом лічильної комісії для підрахунку голосів загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" від 21.02.2020 вирішено:

- обрати головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" ОСОБА_3 та секретаря ОСОБА_4, проголосували "за" 95,13% (1 639,3 кв. м), "проти" 4,87% (84,00 кв. м);

- здійснювати утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" шляхом самозабезпечення - "за" 61,68% (6 741,5 кв. м), "проти" 6,85% (748,4 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- затвердити кошторис Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на 2020 рік у запропонованій редакції. Дозволити правлінню своїм рішенням затверджувати зміни у видатках окремих статей в межах кошторису - "за" 60,18% (6 576,9 кв. м), "проти" 8,35% (913,0 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- встановити з 01.04.2020 щомісячний внесок на утримання (управління) будинку та прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" у розмірі 6,31 грн за 1 кв. м на місяць - для власників житлових приміщень 1 поверху та власників нежитлових приміщень; 6,97 грн за 1 кв. м на місяць - для власників житлових приміщень з 2 по 26 поверх включно - "за" 61,08% (6 675,00 кв. м), "проти" 7,46% (814,9 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- затвердити ремонтний фонд об`єднання та встановити з 01.04.2020 внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,55 грн за 1 кв. м - для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердити додаток № 1 до кошторису у запропонованій редакції - "за" 59,03% (6 451,9 кв. м), "проти" 9,5% (1 038,0 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- затвердити резервний фонд об`єднання та встановити з 01.04.2020 внесок до резервного фонду 0,37 грн за 1 кв. м для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердити додаток № 2 до кошторису у запропонованій редакції - "за" 58,18% (6 358,9 кв. м), "проти" 10,35% (1 131,0 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- встановити щомісячний внесок на надання послуг чергового (консьєржа) у розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердити додаток № 3 до кошторису у запропонованій редакції - "за" 61,22% (6 690,3 кв. м), "проти" 7,32% (799,6 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- надати дозвіл (повноваження) правлінню об`єднання на передачу технічних та допоміжних приміщень та інших об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам - "за" 52,5% (5 737,8 кв. м), "проти" 16,03% (1 752,1 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м);

- надати згоду на участь у державних та міських програмних заходах: енергозбереження будинку, в тому числі в конкурсі проєктів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва на умовах співфінансування (70% оплати з міського бюджету, 30% за рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41"); співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках міста Києва - "за" 59,78% (6 533,7 кв. м), "проти" 7,85% (858,1 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м).

У вказаному протоколі зазначено, що загальна кількість співвласників у будинку - 187 чоловік; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 10 929,1 кв. м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 27 чоловік, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1 723,3 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь 100 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 5 841,0 кв. м.

Водночас, письмове опитування співвласників проводилось у відповідності до чинного законодавства (протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції оглянула в судовому засіданні індивідуальні листки голосування та листки письмового опитування співвласників та не встановила порушень, що могли б випливати на результати голосування при прийнятті спірних рішень. До того ж невідповідність та/або будь-які порушення щодо їх складання не були підставами позову.

Згідно з положеннями пункту 5.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41", затвердженого протоколом № 3/12 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" від 03.12.2019, (надалі- Статут) до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою, яка складається не менш як 3 співвласників (пункт 5.5 Статуту).

Зі змісту пункту 5.12 Статуту вбачається, що кожний співвласник (його представник за довіреністю або договором доручення), який має документ, що підтверджує право власності на житлове або нежитлове приміщення, під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Пунктом 5.13 Статуту визначено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників (зборами представників) рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (представників).

Статутом не визначено кількості голосів співвласників необхідних для прийняття рішень про визначення розміру внесків співвласників, порядку управління й користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, як і не містить положень, які б передбачали спеціальний порядок ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань передбачених частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У сертифікаті ІУ № 165142660319 державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо засвідчення відповідності закінченого будівництвом об`єкта по вул. Верховинній, 39-41, м. Києва, загальна площа квартир 10 934,0 кв. м, житлова площа квартир 5 272,2 кв.м, кількість квартир 178, поверхів 26 поверхів, датованому 2014 роком не міститься інформації щодо власників житлових та нежитлових приміщень у будинку.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 759/4401/20 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 759/4401/20 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Постановою від 23.04.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 759/4401/20.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в цій частині мотивовано тим, що під час розгляду справи не встановлено порушень щодо скликання та проведення 05.02.2020 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41", які оформлені протоколом від 21.02.2020.

Додаткове рішення першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в цій частині мотивовано тим, що заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на правничу допомогу істотно перевищує суму зазначену у попередньому розрахунку судових витрат, не відповідає критеріям розумності, дійсності, необхідності та складності справи, у зв`язку з заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на позивача частково, в розмірі 5 000,00 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у даній справі, в якій просить скасувати оскаржувані рішення, та прийняти нове рішення про задоволення позову, та про відмову в прийнятті додаткового судового рішення за заявою представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення і додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- Північний апеляційний господарський суд неправильно застосував частину 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17 та від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21 щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах;

- суд апеляційної інстанції не застосував частину 8 статті 6, частину 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, пункти 8, 9, 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 щодо застосування вказаних норм права;

- суд апеляційної інстанції не застосував частину 5 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічна частині 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України), статтю 12 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічна статті 13 Господарського процесуального кодексу України), статтю 81 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічна статті 74 Господарського процесуального кодексу України) та не врахував висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 308/9100/19, щодо застосування вказаних норм права;

- відсутністю висновків Верховного Суду щодо застосування частин 6, 7 статті 116, частини 8 статті 129, частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України;

- порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій інстанційної юрисдикції при розгляді цієї справи щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем у судах першої та апеляційної інстанцій цивільної юрисдикції після закриття справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, через порушення судами правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 Господарського процесуального кодексу України;

- суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили сертифікат серії ІУ № 165142660319 Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.09.2014;

- суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини справи, що мають суттєве значення - загальну площу квартир та нежитлових приміщень у будинку, на підставі недопустимих доказів: інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.12.2019.

У касаційній скарзі скаржник також заявив клопотання про передачу справи № 759/4401/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду через порушення з боку Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду правил предметної чи суб`єктної юрисдикції при розгляді цієї справи щодо розподілу судових витрат.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання частково недійсними спірних рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41", які відбулися 05.02.2020 та оформлені протоколом від 21.02.2020, з підстав порушення відповідачем порядку скликання, проведення загальних зборів та недостатності голосів для прийняття таких рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Згідно із статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами 1 та 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. До компетенції правління, зокрема, відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (частина 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку (частина 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

У постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, від 14.07.2022 у справі № 756/7632/18, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, від 01.06.2023 у справі № 914/596/22, від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 викладено висновок про те, що нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що засіданням ініціативної групи про скликання і проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оформленим протоколом від 05.12.2019, було вирішено, зокрема: обрати головуючим засідання ініціативної групи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5 та секретаря засідання ОСОБА_6; створити ініціативну групу відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; скликати загальні збори на 05.02.2020 о 19 год. 30 хв., за адресою АДРЕСА_1, 1-ий поверх та затвердити проект порядку денного; організувати повідомлення співвласників багатоквартирного будинку, а у разі неможливості такого повідомлення - шляхом поштового відправлення, яке потрібно здійснити не пізніше 21.01.2020.

На виконання зазначеного рішення, було повідомлено позивача про скликання загальних зборів 05.02.2020, що підтверджується списком № 268 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, відповідно до якого на адресу: АДРЕСА_1 , було направлено повідомлення щодо скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивача було повідомлено про скликання загальних зборів 05.02.2020, тому будучи обізнаним про скликання загальних зборів, позивач не був позбавлений права висловити свою позицію щодо запропонованих питань, зокрема, спірних рішень.

Суд зазначає, що вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо повідомлення позивача про скликання загальних зборів 05.02.2020 ОСОБА_1 у даному касаційному провадженні не оскаржуються.

Крім того, звертаючись з даним позовом позивач зазначав, що за жодне зі спірних рішень не проголосувало дві третини загальної кількості усіх співвласників, що є порушенням пункту 5.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" та частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з частинами 12, 13 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент скликання і проведення оскаржуваних загальних зборів) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент скликання і проведення оскаржуваних загальних зборів) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

У постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21 (на неврахування якої посилається скаржник у касаційній скарзі) зроблено такі висновки щодо застосування частин 13, 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку":

"На відміну від порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, який за статутом об`єднання може бути іншим, ніж встановлено частиною 13 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, становить не менш, як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що встановлено частиною 14 статті 10 вказаного Закону.

Тобто статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднанню надано право встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень (постанова Верховного Суду від 12.05.2021 по справі № 910/9469/20).

Для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішення.".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 5.2 Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою, яка складається не менш як 3 співвласників (пункт 5.5 Статуту).

Зі змісту пункту 5.12 Статуту вбачається, що кожний співвласник (його представник за довіреністю або договором доручення), який має документ, що підтверджує право власності на житлове або нежитлове приміщення, під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Пунктом 5.13 Статуту визначено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників (зборами представників) рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (представників).

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Статутом не визначено кількості голосів співвласників необхідних для прийняття рішень про визначення розміру внесків співвласників, порядку управління й користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, як і не містить положень, які б передбачали спеціальний порядок ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань передбачених частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Тобто, у даному випадку, рішення про затвердження розміру внесків та платежів буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів співвласників об`єднання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у протоколі від 21.02.2020 лічильної комісії для підрахунку голосів загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41", які відбулися 05.02.2020, зазначено, що загальна кількість співвласників у будинку - 187 чоловік; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 10 929,1 кв. м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 27 чоловік, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1 723,3 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь 100 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 5 841,0 кв. м.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що визначення відповідачем сумарної площі приміщень здійснено на підставі даних з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.12.2019.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що по оспорюваних позивачем питаннях порядку денного спірних рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" проголосувала більшість членів співвласників об`єднання.

Так, по питанню встановлення з 01.04.2020 щомісячного внеску на утримання (управління) будинку та прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" у розмірі 6,31 грн за 1 кв. м на місяць - для власників житлових приміщень 1 поверху та власників нежитлових приміщень; 6,97 грн за 1 кв. м на місяць - для власників житлових приміщень з 2 по 26 поверх включно - проголосувало "за" 61,08% (6 675,00 кв. м), "проти" 7,46% (814,9 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м).

По питанню затвердження ремонтного фонду об`єднання та встановлення з 01.04.2020 внеску до ремонтного фонду у розмірі 0,55 грн за 1 кв. м - для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердження додатку № 1 до кошторису у запропонованій редакції - проголосувало "за" 59,03% (6 451,9 кв. м), "проти" 9,5% (1 038,0 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м).

По питанню затвердження резервного фонду об`єднання та встановлення з 01.04.2020 внеску до резервного фонду 0,37 грн за 1 кв. м для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердження додатку № 2 до кошторису у запропонованій редакції - проголосувало "за" 58,18% (6 358,9 кв. м), "проти" 10,35% (1 131,0 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м).

По питанню встановлення щомісячного внеску на надання послуг чергового (консьєржа) у розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердження додатку № 3 до кошторису у запропонованій редакції - проголосувало "за" 61,22% (6 690,3 кв. м), "проти" 7,32% (799,6 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м).

По питанню надання дозволу (повноваження) правлінню об`єднання на передачу технічних та допоміжних приміщень та інших об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам - проголосувало "за" 52,5% (5 737,8 кв. м), "проти" 16,03% (1 752,1 кв. м), "утримались" 0,68% (74,4 кв. м).

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не було порушено порядок скликання та проведення оскаржуваних зборів, та не було порушено положення частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" під час визначення наявності необхідного кворуму для прийняття рішення по спірним питанням, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому Суд зауважує, що висновки судів попередніх інстанцій повністю відповідають висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21, на яку посилається скаржник, тому відповідні доводи скаржника визнаються Судом необґрунтованими.

Також Суд зазначає про те, що відповідні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21, ґрунтуються на постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 в якій викладено висновок про те, що за приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що вона відступає не від постанов у конкретних справах, а від висновку щодо можливості застосування норм права у подібних відносинах. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц, від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, від 10.07.2024 у справі № 573/1020/22 тощо).

У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому нею рішенні чи рішенні Верховного Суду України, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц, пункт 88, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, пункт 93, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, пункт 27.3, від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, пункт 49, від 30 червня 2020 року у справах № 264/5957/17, пункт 43, і № 727/2878/19, пункт 40, від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, пункт 43, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, пункт 44, від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18, пункт 31, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, пункт 40, від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, пункт 92, від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пункт 36, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, пункт 67).

З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи скаржника, які обґрунтовані посиланням на постанову Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17.

Таким чином, доводи скаржника про наявність підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження.

Щодо касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині на підставі пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, Суд відзначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим за приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/13647/19.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Водночас в силу приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте наведені у касаційній скарзі доводи у цій частині фактично стосуються не ухвалення судом судового рішення по суті спору на підставі недопустимих доказів (скаржник не доводить, що інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно одержано з порушенням закону та не можуть підтверджувати ті чи інші обставини), а необхідності їх переоцінки, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті спору, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі, у той час як відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи скаржника про наявність підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбаченої пунктом 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження.

Щодо інших доводів касаційної скарги зазначених скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті Господарського процесуального кодексу України, а саме, що судами неповністю досліджено зібрані у справі докази.

Відповідно до частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Однак, підстава касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку із чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції.

За таких обставин, наведені скаржником підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також не отримали підтвердження під час касаційного провадження.

Інших виключних випадків касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині.

Щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині у даній справі, Суд зазначає таке.

У постанові від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23, прийнятій після подання касаційної скарги у даній справі № 759/4401/20 та висновки в якій підлягають врахуванню у розумінні частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що:

«Указом Президента України від 11.06.2021 №231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки (далі - Стратегія).

Підпунктом 4.1.4 п.4 розд.4 "Напрями та заходи" Стратегії визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у галузі інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування через, зокрема, впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.

З 05.10.2021 в Україні розпочала функціонувати ЄСІТС (до цього вона працювала в тестовому режимі і реєстрація електронного кабінету не була обов`язковою).

Відповідно до ч. 7 ст. 15-1 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Положення про ЄСІТС затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

05.10.2021 набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).

Отже, 05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистеми відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС) (див. п.7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22).

У публічному оголошенні про початок функціонування ЄСІТС Вища рада правосуддя на своєму сайті (https://hcj.gov.ua/news/elektronne-sudochynstvo-v-diyi-v-ukrayini-oficiyno-pochynayut-funkcionuvaty-try-pidsystemy) повідомила, що, з 05.10.2021 починають офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС:

- "Електронний кабінет";

- "Електронний суд";

- підсистема відеоконференцзв`язку.

Вища рада правосуддя звернула увагу, що задля успішного користування сервісами згідно з вимогами чинного процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Вища рада правосуддя також вказала, що використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Відповідне оголошення про початок роботи окремих модулів ЄСІТС було надруковане у газеті "Голос України" №168 (7668) від 04.09.2021 на 15 сторінці та на вебпорталі "Судова влада України".

Перша редакція ч.6.ст.6 ГПК не передбачала обов`язку всіх юридичних осіб зареєструвати електронні кабінети. Такий обов`язок встановлювався лише для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.».

У постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

«Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.».

Обов`язок адвокатів щодо реєстрації своїх офіційних електронних адрес в ЄСІТС в обов`язковому порядку та звернення до суду через підсистеми ЄСІТС також визначено у статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин 6, 8 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак, всупереч наведеним висновкам Верховного Суду, і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції, залишили поза увагою дотримання представником відповідача - адвокатом Вербицьким В.В. приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, пункту 10 Положення про ЄСІТС, та, як наслідок, дотримання такою особою порядку звернення з відповідним клопотанням.

Суд зазначає, що 12.03.2019 Вербицький Володимир Володимирович зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 4020398 від 30.09.2024.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20, з відповідними доказами, була надіслана представником відповідачем - адвокатом Вербицьким В.В. засобами електронного зв`язку (на електронну адресу суду першої інстанції) 24.04.2023 о 23:31 год.

До вказаної заяви додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" ЄСІТС.

Отже, враховуючи положення статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Тож альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема, подавати заяви та клопотання, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" - адвокатом Вербицьким Володимиром Володимировичем при обранні можливості подання документу (заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20) до суду першої інстанції в електронному вигляді не було дотримано вимог щодо форми заяви та порядку її подання.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення підписується заявником або його представником.

Суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 2, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача мав усвідомлювати, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Враховуючи те, що представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" - адвокат Вербицький Володимир Володимирович зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, проте заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20 подав не з використання вказаного сервісу, вказана заява не може вважатися такою, що підписана у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, відповідна заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі, подана представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" - адвокатом Вербицьким Володимиром Володимировичем підлягала залишенню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Залишивши поза увагою викладені процесуальні аспекти дотримання представником відповідача - адвокатом Вербицьким В.В. порядку звернення з відповідною заявою, суд першої інстанції помилково вдався до здійснення розгляду самої заяви. До того ж суд апеляційної інстанції зазначеного процесуального порушення суду першої інстанції не виправив.

Як наслідок, додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в цій частині, не можна визнати такими, що прийняті з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Таким чином, доводи скаржника про наявність підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій у цій частині, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, знайшли своє підтвердження.

Отже, додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в цій частині підлягають скасуванню, а заява представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20 підлягає залишенню без розгляду.

Суд зазначає, що, оскільки сам розгляд відповідної заяви про ухвалення додаткового рішення є помилковим, відсутні підстави для формування висновків Верховного Суду з питань застосування процесуальних норм, окреслених скаржником, перевірки врахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 308/9100/19, та підстави для задоволення клопотання про передачу справи № 759/4401/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки їх обґрунтування зводиться до порушення норм процесуального права саме при розгляді такої заяви, натомість як зазначалось така заява підлягала залишенню без розгляду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи, що аргументи скаржника частково знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, в частині перегляду рішення суду першої інстанції, у справі № 759/4401/20 залишити без змін, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, в частині перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, у справі № 759/4401/20 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20 залишити без розгляду.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 170, 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 759/4401/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, у справі № 759/4401/20 залишити без змін.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023, у справі № 759/4401/20 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

5. Заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20 залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець