Постанова

від 23.07.2024 по справі 908/2258/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2258/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ, м. Запоріжжя

до відповідача: підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України), м. Запоріжжя

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України ( ТСО України ), про стягнення доходів отриманих від зберігання речі в 2017 році згідно договору відповідального зберігання від 27.06.2017 р. № 1 у розмірі 1 064 611,54 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2023р. у справі № 908/2258/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2258/23 від 17.11.2023 р. скасувати. Стягнути з Підприємства Сприяння Громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ доходи отримані від зберігання речі у розмірі 1 064 611 грн. 54 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2023 р. у справі № 908/2258/23- залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.

Від підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) до суду надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ на користь підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) витрати на правничу допомогу, у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2024р. розгляд заяви підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) про ухвалення додаткового рішення по справі призначено у судове засідання на 23.07.2024р..

Від Позивача надійшли заперечення на заяву відповідача, в яких він просить суд в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування своїх заперечень Позивач посилається на те, що Відповідач не заявляв вимоги про відшкодування судових витрат в заявах по суті справи або до закінчення судових дебатів, заява не містить детального опису робіт не вказано часу, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги, з визначенням порядку формування гонорару та акт № 2/07 від 05.07.2024р. підписаний факсиміле, заява Відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Представники сторін в судове засідання 23.07.2024р. не з`явились.

В судовому засіданні 23.07.2024р. по справі оголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови.

Колегія суддів розглянувши заяву підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України), про ухвалення додаткового рішення, ухвалила наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Разом з тим, ч. 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної скарги), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п`ятої сьомої статті 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із ч.2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору (постанова КГС ВС від 21.08.2019р. у справі № 922/2821/18).

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та, крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 21.08.2019р. у справі № 922/2821/18) звернув увагу, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2021р. у справі № 927/201/20 вказано, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на приписи ст.42 ГПК України обов`язок подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат для забезпечення дотримання, у тому числі, принципу змагальності, поширюється як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Заявами по суті спору в суді апеляційної інстанції є: апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем разом із першою заявою по суті спору (у відзиві на позов) та у відзиві на апеляційну скаргу не подано ані договору про надання правничої допомоги, ані попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, зокрема, і витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, в матеріалах справи відсутня будь-яка заява відповідача про розподіл судових витрат.

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем не вказано що він поніс чи очікує понесення судових витрат на правничу допомогу, попереднього розрахунку суми судових витрат не наведено. Жодних доводів щодо неможливості їх прогнозування до ухвалення апеляційним судом постанови у цій заяві відповідачем не наведено.

Натомість 08.07.2024р. відповідачем подана заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній, пославшись на положення ст. 244 ГПК України, просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу, у розмірі 20 000,00 грн.. До заяви додано лише довіреність на Дерманську Катерину Олександрівну та акт № 2/07 від 05.07.2024 р., складений підприємством Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) та Адвокатським Бюро Катерини Дерманської", про надання юридичних послуг.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем в суді апеляційної інстанції, до закінчення судових дебатів, не заявлялась заява про розподіл судових витрат, як в усній формі (що підтверджується протоколом та аудиозаписом судового засідання від 03.07.2024р.), так і в письмовій формі (відсутність відповідних клопотань та заяв в матеріалах справи).

Вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу понесену в суді апеляційної інстанції у справі № 908/2258/23.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви підприємства Сприяння громадської організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2258/23.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 23.07.2024р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін