Ухвала

від 22.07.2024 по справі 280/5691/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

22 липня 2024 року Справа № 280/5691/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С.,

представника позивача Заєзжая А.Ю.,

представника відповідача Напхи І.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, подане у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №739208010703, яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 1840 993,75 грн (в тому числі, 1472795 грн основного зобов`язання та 368198,75 грн штрафних санкцій).

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Заєзжаєм А.Ю., який діє на підставі довіреності від 27.12.2023 № 01Др-14-1223.

Ухвалою від 03.07.2024 суд відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче судове засідання на 22.07.2024.

16.07.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача (вх.№ 33124) про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване пропуском строку звернення позивача до суду. Представник вказує, що не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням від 29.12.2023 № 739208010703, позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДПС у Запорізькій області, яку було розглянуто та прийнято рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2024, яке позивач отримав 15.03.2024. Оскільки позивач звернувся до суду 24.06.2024, представник стверджує, що позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду.

22.07.2024 судом отримані заперечення представника позивача (вх.№33951), у яких представник позивача посилається на регулювання питання строку звернення до суду з позовом пунктами 56.17 та 56.18 статті 56 ПК України. Оскільки два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному, то відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК перевагу надано саме пункту 56.18 статті 56 ПК України, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів). Крім того, статтею 122 КАС України встановлений тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Таким чином, представник позивача вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, натомість представник позивача просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши доводи представників сторін, суд зауважує наступне.

Відповідно до частини другої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Таким чином, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань.

З огляду на викладене, твердження про те, що строк оскарження податкового повідомлення-рішення з урахуванням приписів пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України становить 1095 днів не ґрунтується на нормах чинного законодавства та спростовується усталеною судовою практикою.

Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 29.12.2023 №739208010703, яке було оскаржене ним у порядку адміністративного оскарження та за наслідками розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 12.03.2024 №6852/6/99-00-06-01-01-06, яке отримано позивачем 15.03.2024.

Отже, з урахуванням викладеної вище практики Верховного Суду, суд зауважує, що строк звернення до суду з позовом розпочався 16.03.2024 (з наступного дня після дати отримання рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення) та закінчився 16.04.2024, однак з цим позовом позивач звернувся лише 14.06.2024 (засобами поштового зв`язку), тобто з пропуском строку звернення до суду.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підлягає частковому задоволенню, а з метою надання позивачу можливості та часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та надання доказів на підтвердження цих обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 173, 183, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 22.07.2024.

Суддя К.В.Мінаєва