Ухвала

від 11.09.2024 по справі 280/5691/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

11 вересня 2024 року Справа № 280/5691/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С.,

представника позивача Заєзжая А.Ю.,

представника відповідача Бубновця В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» про поновлення пропущеного строку, подану в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №739208010703, яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 1 840 993,75 грн (в тому числі, 1 472 795 грн основного зобов`язання та 368 198,75 грн штрафних санкцій).

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Заєзжаєм А.Ю., який діє на підставі довіреності від 27.12.2023 № 01Др-14-1223.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» за період з 01.10.2016 по 30.09.2021. За результатами перевірки складено акт від 27.11.2023 № 7351/08-01-07/39587271 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», за висновками якого встановлені порушення норм податкового законодавства, зокрема, заниження податку на додану вартість на загальну суму 1789196 грн, завищення податку на додану вартість на загальну суму 316401 грн, відсутність складання та реєстрації податкових накладних протягом граничного терміну за період з жовтня 2019 року по вересень 2021 року на суму обсягу операції (без ПДВ) 8945978,25 грн, сплата (перерахування) не у повному обсязі податку на доходи фізичних осіб платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків до бюджету у сумі 3377,63 грн, в тому числі 01.04.2021 у сумі 3377,63 грн. Звернувшись із запереченнями до ГУ ДПС у Запорізькій області на акт перевірки, листом від 25.12.2023 № 51816/6/08-01-07-03-08 повідомлено про залишення без задоволення заперечень, а висновків акта без змін. На підставі висновків ГУ ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення: від 29.12.2023 № 739208010703 та від 29.12.2023 № 739408010703. ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» вважає безпідставним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 739208010703, оскільки таке не відповідає нормам чинного законодавства, враховуючи надані до перевірки первинні документи.

Ухвалою від 24.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, матеріали адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення); оформленої із додержанням вимог статті 160 КАС України позовну заяву, в якій, зокрема, зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в системі «Електронний суд» у всіх учасників справи (якщо реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням відповідної заяви про це).

Ухвалою від 03.07.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 22.07.2024; витребував від Головного управління ДПС у Запорізькій області докази по справі, а саме всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 739208010703.

16.07.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване пропуском строку звернення позивача до суду. Представник вказує, що не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням від 29.12.2023 № 739208010703, позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДПС у Запорізькій області, яку було розглянуто та прийнято рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2024, яке позивач отримав 15.03.2024. Оскільки позивач звернувся до суду 24.06.2024, представник стверджує, що позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду.

22.07.2024 судом отримані заперечення представника позивача, у яких представник позивача посилається на регулювання питання строку звернення до суду з позовом пунктами 56.17 та 56.18 статті 56 ПК України. Оскільки два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному, то відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК перевагу надано саме пункту 56.18 статті 56 ПК України, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів). Крім того, статтею 122 КАС України встановлений тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Таким чином, представник позивача вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним.

У підготовчому судовому засіданні судом встановлено, позовна заява подана з порушенням вимог КАС України, у зв`язку із чим ухвалою від 22.07.2024 суд задовольнив частково клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду, залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

25.07.2024 судом отримано заяву про поновлення строку, у якій представник позивача просить визнати поважними причини пропуску ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» строку для подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 739208010703 яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 1 840 993, 75 грн (в тому числі 1 472 795 грн основного зобов`язання та 368 198,75 грн штрафних санкцій) та поновити пропущений строк. Заява обґрунтована тим, що оскільки два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу надано саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів). Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури. Крім того, відповідно до статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Додатково звертає увагу, що основним предметом діяльності ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» є постачання природного газу та електричної енергії споживачам м. Запоріжжя та Запорізької області. Проте, 80% населених пунктів Запорізької області включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Зазначені обставини зробили неможливим пред`явлення деяких первинних документів фахівцям Головного управління ДПС у Запорізькій області для перевірки. Але, останнім часом стало відомо щодо перереєстрації юридичних осіб з ТОТ (тимчасово окупованих територій) на територіях, підконтрольних України, в зв`язку з чим ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» зверталось до даних юридичних осіб щодо отримання первинних документів на постачання природного газу та електричної енергії, що в свою чергу зайняло деякий певний час.

Ухвалою від 26.07.2024 продовжив розгляд адміністративної справи; призначив підготовче судове засідання на 08.08.2024.

29.07.2024 судом отримано заперечення Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якій представник податкової просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» про поновлення процесуального строку для звернення до суду у справі. Вказує, що звернення до суду 24.06.2024 є порушенням положень пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Так, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України. Таким чином, позивачем пропущений місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом. Щодо підстав та поважності для поновлення процесуального строку зазначає, що позивач не мав жодних перешкод пов`язаних з окупацією або бойовими діями на території міста Запоріжжя для звернення до суду протягом місячного строку з дня отримання рішення ДПС України при застосуванні процедури адміністративного оскарження (15.03.2024). До того ж, про відсутність чи необхідність зазначених документів (або неможливість їх отримання через окупацію/бойові дії), як доказів у справі позивачем не було зазначено в жодному з раніше поданих документів, а саме в запереченнях на акт перевірки, скарзі на податкові повідомлення-рішення до ДПС України та первинній позовній заяві.

01.08.2024 до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з тим, що позивач має намір долучити до матеріалів справи додаткові докази, які було отримано додатково від перереєстрованих юридичних осіб з ТОТ (тимчасово окупованих територій) на територіях, підконтрольних України. Вказує, що на теперішній час дані докази продовжують готуватися головним бухгалтером (в зв`язку з окупацією та безпосередній близькості бойових дій до м. Запоріжжя у штаті бухгалтерії залишились лише касир та головний бухгалтер). Але, головний бухгалтер в період з 05.08.2024 по 28.08.2024 буде перебувати у щорічній відпустці, що значно ускладнить підготовку необхідних для додання в матеріали справи документів.

08.08.2024 судом отримано клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про проведення засідання у порядку письмового провадження без участі представника. Також зазначено, що представник не заперечує проти відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою від 08.08.2024 суд відклав підготовче судове засідання на 11.09.2024.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримав раніше заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, наголосив на відсутності поважних причин пропуску строку до суду. Натомість представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача, поновити процесуальний строк звернення до суду та відкрити провадження у справі.

10.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

При вирішенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить передусім із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до частини першої статті КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Таким чином, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вказаній постанові, безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що строк оскарження податкового повідомлення-рішення з урахуванням приписів пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України становить 1095 днів або три місяці (за умови використання процедури адміністративного оскарження) не ґрунтується на нормах чинного законодавства та спростовується усталеною судовою практикою. Зокрема, наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.08.2023 у справі № 380/1581/21, від 12.07.2024 у справі № 440/3740/23, від 23.07.2024 у справі № 520/29245/23, від 08.08.2024 у справі № 440/18128/21, від 29.08.2024 у справі № 560/17663/23 та інших.

Суд констатує, що встановленими строками законодавцем обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.

Крім того, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 у справі № 380/7418/22.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №739208010703, яке було оскаржене ним у порядку адміністративного оскарження, та за наслідками розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 12.03.2024 №6852/6/99-00-06-01-01-06, яке отримано позивачем 15.03.2024 (що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та не заперечується позивачем) (а.с.7, т.6).

Таким чином, ураховуючи, що у цій справі позивач застосував процедуру адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, шляхом подачі відповідної скарги, строк для звернення до суду з позовом про його оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

Відтак, строк звернення до суду з позовом розпочався 16.03.2024 (з наступного дня після дати отримання рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення) та закінчився 16.04.2024, однак з цим позовом позивач звернувся лише 14.06.2024 (засобами поштового зв`язку), тобто з пропуском строку звернення до суду. Під час звернення до суду позивачем не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску такого, відповідну заяву подано позивачем після залишення судом позовної заяви без руху.

Слід зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом позивач зазначив, що основним предметом діяльності ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» є постачання природного газу та електричної енергії споживачам м. Запоріжжя та Запорізької області. Проте, 80% населених пунктів Запорізької області включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Зазначені обставини зробили неможливим пред`явлення деяких первинних документів фахівцям Головного управління ДПС у Запорізькій області для перевірки. Крім того, останнім часом стало відомо щодо перереєстрації юридичних осіб з тимчасово окупованих територій на територіях, підконтрольних України, у зв`язку з чим ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» зверталось до даних юридичних осіб щодо отримання первинних документів на постачання природного газу та електричної енергії, що в свою чергу зайняло деякий певний час.

Дослідивши доводи наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду, вивчивши матеріали справи, суд не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася Указами Президента України, тобто він діє і дотепер.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема і в постанові від 07.03.2024 у справі №400/10022/21, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неможливості протягом певного часу отримати первинні документи на постачання природного газу та електричної енергії з огляду на перереєстрацію контрагентів з тимчасово окупованих територій на підконтрольні території України, позаяк позивач не позбавлений можливості одночасно із поданням позовної заяви звернутись до суду із клопотанням про витребування доказів.

Крім того, позивач зазначає, що саме неотримання первинних документів зробило неможливим їх пред`явлення фахівцям Головного управління ДПС у Запорізькій області для перевірки, проте про вказані обставини позивач не зазначав у запереченнях на акт перевірки, скарзі на податкові повідомлення-рішення до ДПС України та первинно поданій позовній заяві.

Позивачем не наведено надано інших доводів та їх документального підтвердження, яку б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку. Водночас доводи, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення, не виправдовують безпідставність порушення позивачем процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на судове оскарження податкового повідомлення-рішення, та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтею 122, 123, 179, 180, 183, 240, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», місцезнаходження: вул. Волгоградська, буд.26-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39587271.

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: просп.Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 16.09.2024.

Суддя К.В.Мінаєва