Постанова

від 19.11.2024 по справі 280/5691/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/5691/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року в адміністративній справі №280/5691/24 (головуючий суддя першої інстанції - Мінаєва К.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 14.06.2024 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №739208010703, яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 1840993,75 грн. (в тому числі, 1472795 грн. основного зобов`язання та 368198,75 грн. штрафних санкцій).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 суд відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

16.07.2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване пропуском позивачем строку звернення до суду. Вказано, що позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до ДПС України, проте рішенням про результати розгляду скарги від 12.03.2024 року, яке позивач отримав 15.03.2024 року, скаргу залишено без задоволення. Оскільки позивач звернувся до суду 24.06.2024 року, представник стверджує, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду (а.с.141-142 т.5).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви строком 10 днів шляхом подання належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій (а.с.165-167 т.5).

25.07.2024 року позивачем подано заяву про поновлення строку, у якій представник позивача просив визнати поважними причини пропуску ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» строку для подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 року №739208010703 та поновити пропущений строк. В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п.56.18 і п.56.19 ст.56 ПК України), то відповідно до п.56.21 ст.56 ПКУ перевагу надано саме п.56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів). Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПК України (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури оскарження. Крім того, відповідно до статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Додатково звертає увагу, що основним предметом діяльності ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» є постачання природного газу та електричної енергії споживачам м.Запоріжжя та Запорізької області. Проте, 80% населених пунктів Запорізької області включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Зазначені обставини зробили неможливим пред`явлення деяких первинних документів фахівцям ГУ ДПС у Запорізькій області для перевірки. Але, останнім часом стало відомо щодо перереєстрації юридичних осіб з ТОТ (тимчасово окупованих територій) на територіях, підконтрольних України, в зв`язку з чим ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» зверталось до даних юридичних осіб щодо отримання первинних документів на постачання природного газу та електричної енергії, що в свою чергу зайняло певний час (а.с.170-174 т.5).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позовну заяву залишено без розгляду на підставі статті 123 КАС України (а.с.83-86 т.6).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі результатів камеральної перевірки позивача за період 01.10.2016 року по 30.09.2021 року. Позивач звернувся до ДПС України про оскарження вказаного ППР, проте рішенням від 12.03.2024 року ППР залишено без змін. Рішення ДПС України отримано позивачем 15.03.2024 року. Враховуючи досудовий порядок вирішення спору, для позивача встановлений тримісячний строк звернення до суду з позовом з дня отримання (вручення) рішення за результатами розгляду скарги. Зазначено, що позивач знаходиться на території Запорізької області, 80 відсотків якої перебуває під тимчасовою окупацією, а тому позивач не міг надати всі первинні документи під час проведення перевірки. Вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не порушено.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено належних доводів та їх документального підтвердження, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого Податковим кодексом України строку, а зазначені в заяві про поновлення строку обставини, не свідчать про поважність причин пропуску такого строку.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

За правилами статей 123 та 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке винесено 29.12.2023 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у адміністративному порядку, та за наслідками розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 12.03.2024 №6852/6/99-00-06-01-01-06, яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.18 т.6).

Рішення ДПС України від 12.03.2024 року отримано позивачем 15.03.2024 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується сторонами (а.с.7 т.6).

Суд першої інстанції, з посиланням на приписи пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що норми податкового законодавства є спеціальними для спірних правовідносин, а оскільки позивач застосував процедуру адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, шляхом подачі відповідної скарги, строк для звернення до суду з позовом про його оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З аналізу наведених норм вбачається, що строки звернення до суду встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами.

Тобто, законодавець чітко визначив нормотворчі акти - КАС України та Закони України. Будь-які інші кодекси не встановлюють строків звернення до суду з адміністративними позовами.

Проте, суд першої інстанції при прийнятті рішення про залишення без розгляду адміністративного позову на підставі статті 123 КАС України, керувався положеннями Податкового кодексу України, що не є Законом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання відповідача, з якими погодився суд першої інстанції про те, що КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків та такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним КАС України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки як зазначалось вище, інші строки можуть бути встановлені лише законами України.

Проте, Податковий кодекс України не є таким законом.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною шостою статті 120 КАС України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як зазначалося вище та підтверджено матеріалами справи, позивач отримав рішення ДПС України за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення) 15.03.2024 року.

Відтак, строк звернення до суду з адміністративним позовом для позивача бере свій відлік з 18.03.2024 року (понеділок) та закінчується 17.06.2024 року (понеділок).

Позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом 14.06.2024 року, що підтверджується копією поштового конверту (а.с.183 т.4).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем дотримано передбачений ч.4 ст.122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом, а тому підстави залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Відтак, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 238, 242, 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року в адміністративній справі №280/5691/24 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року в адміністративній справі №280/5691/24 скасувати.

Справу №280/5691/24 направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко