П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ДОДАТКОВА)
10 липня 2024 року місто Київ
справа № 757/6265/22-ц
провадження №22-з/824/900/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяви представника відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косарєвої- Соловей Тетяни Вячеславівни - адвоката Михальчук Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового судового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косарєвої - Соловей Тетяни Вячеславівни, ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ "Телерадіокомпанія "Ностальгія",ТОВ "Видавничий дім "Вавилон", Центральне міжрегіональне управління міністерства юстиції, ОСОБА_3 про визнання незаконним нотаріальних дій та визнання незаконним нотаріальних актів приватного нотаріуса,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 27 червня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косарєвої - Соловей Т.В., ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ "Телерадіокомпанія "Ностальгія", ТОВ "Видавничий дім "Вавилон", Центральне міжрегіональне управління міністерства юстиції, ОСОБА_3 про визнання незаконним нотаріальних дій та визнання незаконним нотаріальних актів приватного нотаріуса.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 8 травня 2024 року частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , рішення Печерського районного суду м.Києва від 27 червня 2023 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання на те, що «у позивача ОСОБА_1 немає правових підстав для спростування презумпції спільності майна подружжя». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
11 травня 2024 року представник відповідача приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 - адвоката Михальчук О.В. подала через підсистему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
13 травня 2024 року через засоби поштового зв`язку адвокат Михальчук О.В. подала аналогічну за змістом заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Заяви обґрунтовані тим, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 27 червня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою-Соловей Т.В. зроблено заяву про попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла і очікує понести в зв`язку з розглядом справи, а також заявлено, що витрати на правову допомогу адвоката будуть визначені та надано суду розрахунок після завершення розгляду справи в апеляційній інстанції.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача - адвокат Михальчук О.В. надала договір про надання правничої допомоги; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку; докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Загальна сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката Михальчук О.В. та додаткових витрат становить 19 000 грн..
Просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса КМНО Косарєвої- Соловей Т.В. судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 19 000 грн..
Позивач ОСОБА_1 подала до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки такі витрати, на її думку, є передчасними. Заявлені відповідачем витрати не означають надання таких послуг та витрату часу на такі послуги, наданий детальний опис робіт та розмір понесених витрат не є співмірними з реально виконаною роботою адвоката.
В судове засідання не з`явилася представник відповідача приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 - адвокат Михальчук О.В., 26 червня 2024 року подала через підсистему " Електронний суд" заяву, в якій просить розглянути заяви про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу за її відсутності, на підставі наданих суду документів /а.с.155-156/.
В судове засідання не з`явилася позивачка ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання повідомлена, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 152, 153), про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у її відсутність відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 3 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
На виконання ч.8 ст. 141 ЦПК України, представник приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 - адвокат Михальчук О.В. зробила відповідну заяву, у тексті відзиву на апеляційну скаргу зазначила, що витрати на правову допомогу будуть визначені та надано суду розрахунок після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Постанова Київського апеляційного суду прийнята 8 травня 2024 року, а протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, 11 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд" представником відповідача приватного нотаріуса КМНО Косарєвої- Соловей Т.В. - адвокатом Михальчук О.В. подано заяву та відповідні докази судових витрат відповідача. Також, 13 травня 2024 року аналогічну заяву та документи подано через засоби поштового зв`язку.
Як убачається з матеріалів справи інтереси приватного нотаріуса КМНО Косарєвої- Соловей Т.В. в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Михальчук О.В., з якою 27 вересня 2022 року був укладений договір №2/09/22 про надання правової допомоги. Предметом договору, зокрема, є надання клієнту правничої допомоги, консультацій з правових питань, пов`язаних з розглядом претензій, позовних заяв, цивільних справ ОСОБА_1 щодо спадкової справи №5/2018; надання правничої допомоги з представництва клієнта у судах та підготовки процесуальних документів. Безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Адвокатського бюро за цим договором здійснює адвокат Михальчук О.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 8897/10 від 13 березня 2020 року, виданого Радою адвокатів Київської області. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
Згідно розділу 3 цього договору, гонорар - винагорода Адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги, визначеної в п.п.1.1 договору, на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору. Розмір гонорару залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт. До гонорару не включаються фактичні витрати (судовий збір, державні мита, видатки, пов`язані з поштовими відправленнями, нотаріальне засвідчення документів, транспортні витрати тощо), необхідні для виконання договору. Клієнт сплачує гонорар або його частину у день укладення договору готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського бюро.
10 січня 2024 року між відповідачкою ОСОБА_4 та Адвокатським бюро "Ольги Михальчук" укладено додаткову угоду, якою сторони погодили збільшити обсяг послуг та доповнити п.п.1.1. договору " предмет договору " про наступне: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, пов`язаних з розглядом цивільної справи №757/6265/22-ц на стадії апеляційного розгляду; ознайомлення з матеріалами цивільної справи №757/6265/22-ц в Київському апеляційному суді; вступ у справу в якості представника клієнта та представництво інтересів клієнта під час розгляду у справі №757/6265/22-ц в Київському апеляційному суді, підготовка та подання процесуальних документів, участь у судових засіданнях. Інші умови залишені без змін. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору.
Згідно акту прийому - передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором №2/09/22 від 27 вересня 2022 року та додаткової угоди, складеному ОСОБА_4 та Адвокатським бюро " Ольги Михальчук" в особі керуючого бюро Михальчук О.В., у період з 1 січня 2024 року по 9 травня 2024 року адвокатом надано клієнту послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільної справи № 757/6265/22-ц, а саме: здійснено моніторинг стану апеляційного розгляду справи за реєстром судових рішень - витрачено 0,5 години часу; ознайомленя з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції - витрачено 2,0 години часу; підготовка відзиву на позовну заяву - витрачено 4,0 години часу; участь в судовому засіданні - витрачено 3,0 години часу. Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 19 000 грн. Клієнт, засвідчив, що послуги надані якісно, в повному обсязі, претензій щодо наданих послуг немає. Адвокат засвідчив, що винагорода (гонорар) отриманий від клієнта своєчасно і в повному обсязі, претензій до нього немає.
Відповідно до детального опису наданих послуг визначено вартість виконаних робіт з врахуванням витраченого часу, з якого вбачається, що моніторинг стану апеляційного розгляду справи за реєстром судових рішень - витрачено 0,5 години часу - вартість робіт 1000 грн.; ознайомленя з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції - витрачено 2,0 години часу - вартість робіт 4000 грн. ; підготовка відзиву на позовну заяву - витрачено 4,0 години часу - вартість робіт 8000 грн.; участь в судовому засіданні - витрачено 3,0 години часу - вартість робіт 6000 грн.. Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 19 000 грн.
Відповідачем ОСОБА_4 здійснена оплата за договором про надання правової допомоги на загальну суму 19 000 грн., що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № @2PL844628 від 9 травня 2024 року (сплачено 3000 грн.), № @2PL524771 від 22 березня 2024 року (сплачено 2000 грн.), № @2PL882660 від 5 лютого 2024 року (сплачено 12 000 грн.), № @2PL035351 від 16 січня 2024 року (сплачено 2000 грн.) / том №4 а.с.120, 120 зворот, 121, 121 зворот/.
У відзиві на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачка ОСОБА_1 зазначила про необґрунтованість вартості наданих адвокатом відповідачу послуг на професійну правничу допомогу. Заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правової допомоги адвоката по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та витраченого часу.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Враховуючи те, що правова позиція сторони відповідача у справі у суді першої та апеляційної інстанції не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини, а також приймаючи до уваги заяву позивачки ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
Крім цього, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19 000 грн. за ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції, складання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням його обсягу та наповнення змісту), тривалість участі в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва.
Колегія суддів вважає, що з огляду на подані представником приватного нотаріуса КМНО Косарєвої - Соловей Т.В. - адвокатом Михальчук О.В. процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, тривалість судового засідання в суді апеляційної інстанції, критерії обґрунтованості та пропорційності витрат відповідача до предмету спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, а також приймаючи до уваги відзив ОСОБА_1 , обґрунтованими та справедливими є витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 5000 грн..
Керуючись ст. ст. 62, 81, 133, 137, 141, 270 ЦПК України,
суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косарєвої - Соловей Тетяни Вячеславівни в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5000 гривень.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Постанова складена 23 липня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120548007 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Шкоріна Олена Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні