Ухвала

від 23.07.2024 по справі 2-6544/10

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 2-6544/10

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Коваля М.П., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, процесуальним правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

15.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою до УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва, в якій просила суд визнати протиправним рішення відповідача про перерахунок призначеної їй пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 року, зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2010 року перерахунок розміру її пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, а також стягнути на її користь недоплачену суму пенсії.

12.08.2010 року Заводським районним судом м.Миколаєва ухвалено рішення у справі №2-6544/10 про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , яким дії УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва стосовно застосування при проведенні перерахунку пенсії показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховувалася для обчислення пенсії за 2007 рік - визнано неправомірними. При цьому, суд першої інстанції зобов`язав УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.40, ч.4 ст.42 вказаного Закону провести перерахунок пенсії позивачки з 01.01.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

Ухвалою суду першої інстанції від 26.09.2011 року відмовлено відповідачу в роз`ясненні судового рішення від 12.08.2010 року.

01.01.2014 року УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва направило засобами поштового зв`язку до Одеського апеляційного адміністративного суду скаргу на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 12.08.2010 року, в якій, зокрема, просило поновити строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року відкрито апеляційне провадження у даній справі №2-6544-10 за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Апеляційний перегляд даної справи здійснювався судом апеляційної інстанції у складі колегії головуючого судді: Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С. та Осіпова Ю.В.

04.06.2014 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 року, скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено позивачці в задоволенні позову.

29.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 року у справі №2-6544/10, у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Обґрунтовуючи підставу для перегляду судових рішень, ОСОБА_1 посилалася на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яковлєва проти України» (заява №50704/15), яке набуло статусу остаточного - 14.12.2023 року, в якому Суд констатував порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо несправедливості цивільного судочинства відносно заявниці. Також, Європейський суд з прав людини постановив, що стосовно заявниці мало місце порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції (перешкоджання мирному володінню майном; скасування судового рішення з порушенням принципу правової визначеності).

Постановою Верховного Суду від 18.04.2024 року заяву позивачки про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі №2-6544/10 - задоволено частково. Ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.01.2014 року, його постанову від 04.06.2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 року - скасовано, а справу направлено до П`ятого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 186 КАС України (у редакції, що діяла станом на час винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Матеріали справи не містять доказів вручення копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачу чи повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді.

Разом з тим, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва 09.09.2011 року подало заяву про роз`яснення рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 12.08.2010 року.

Отже матеріали справи містять беззаперечні докази обізнаності відповідача з прийнятим рішенням станом на 09.09.2011 року, в той час як апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 01.01.2014 року, тобто з порушенням 10-ти денного строку, встановленого ч.2 ст. 186 КАС України (у редакції, що діяла станом на час винесення оскаржуваного рішення) (т.1 а.с. 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції, яка діє на даний час) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Дослідивши зміст поданої апеляційної скарги, колегія зазначає, що в апеляцій скарзі міститься клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак відсутнє обґрунтування поважності причин його пропуску.

Отже, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як процесуальному правонаступнику Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва слід подати клопотання про поновлення строку та навести поважні причини, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення із наданням відповідних доказів.

Апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, процесуальним правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, процесуальним правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 серпня 2010 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги щодо порушення строку апеляційного оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: М.П.Коваль

Суддя:К.В.Кравченко