Постанова

від 23.07.2024 по справі 560/1559/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1559/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

23 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати повністю наказ Державної податкової служби України №1-дп від 30.01.2024 Про порушення дисциплінарного провадження;

-визнати незаконним та скасувати повністю наказ Державної податкової служби України, винесений в 2024 році, яким припинено повноваження ОСОБА_1 як виконувача обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 30.01.2024 №1-дп "Про порушення дисциплінарного провадження";

-визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 25.01.2024 № 75-о "Про втрату чинності наказу ДПС".

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

Мотивами апеляційної скарги зокрема зазначено, що підставою для прийняття наказу ДПС від 30.01.2024 № 1-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» слугували результати проведеного моніторингу роботи Головного управління ДПС у Хмельницькій області та встановлені в його роботі недоліки та порушення. Так, за результатами проведеного аналізу встановлено недоліки і порушення в роботі Комісії, головою якої призначено ОСОБА_1 , в межах виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами), Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Наказ № 520), Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівня, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (зі змінами) (далі Наказ № 204), у частині здійснення заходів моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків. Встановлено неналежну роботу Комісії, яка полягає у відсутності прийняття рішень про відповідність критеріям ризикованості стосовно платників податків, які здійснюють ризикові операції, зокрема ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «Сухі сніданки» (код ЄДРПОУ 45061388), ТОВ «Імпорт експрес» (код ЄДРПОУ 44695197), ТОВ «Кармалюк юа» (код ЄДРПОУ 43496133), ТОВ «Рівер брукс» (код ЄДРПОУ 42461728), що призвело до розповсюдження схемного податкового кредиту. За вказаних обставин, відповідач вважає помилковою позицію суду першої інстанції про те, що відповідач не встановив фактів протиправної поведінки позивача, про безпідставність рішення про порушення дисциплінарного провадження щодо позивача.

Щодо доводів позивача про те, що Комісія регіонального рівня є колегіальним органом та приймає відповідно рішення колегіально і ОСОБА_1 не має можливості впливу на рішення Комісії або прийняття одноособового рішення, то відповідач звернув увагу, що згідно норм Порядку № 1165 голова комісії регіонального рівня або особа, яка виконує його обов`язки, при виявленні ознак ризиковості операції платника згідно з критеріями, визначеними додатком 1 до Порядк № 1165, протягом години з моменту виявлення ознак ризиковості операції, яка оформлена відповідною податковою накладною, забезпечує інформування Комісії регіонального рівня, де перебуває на обліку суб`єкт господарювання, який є контрагентом, про вказану операцію, а також організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Також апелянт вказує на те, що причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, є незабезпечення заступником начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_1 належної роботи Комісії, порушення вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів, недотримання позивачем пунктів 1, 2, 3, 7 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків.

Скаржник просив звернути увагу, що дисциплінарне провадження здійснюється з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також інших обставин, що потребують з`ясування. Разом з тим, вказаний в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2023 наказ ДПС від 30.01.2024 № 1-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» є лише початком процедури здійснення дисциплінарного провадження відповідно до пункту Порядку №1039), тоді як кінцева процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

При цьому, на переконання апелянта, суд першої інстанції помилково ототожнює зміст наказу про порушення дисциплінарного провадження зі змістом рішення про накладення дисциплінарного стягнення відповідно.

Відповідач вважає, що розгляд питання правомірності винесення наказів про здійснення дисциплінарного провадження та про продовження його строків в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого дисциплінарного провадження та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Щодо пункту наказу про припинення виконання обов`язків зазначено, що ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області згідно з наказом ДПС від 10.02.2022 № 161-о «Про призначення ОСОБА_1 », яку займає на сьогодні. У зв`язку зі службовою необхідністю наказами ДПС від 17.02.2022 № 205-о, від 11.03.2022 № 251-о, від 11.04.2022 № 310-о, від 14.12.2022 № 1841-о на ОСОБА_1 за її згодою покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області, з правом підпису фінансових документів. Виконання ОСОБА_1 обов`язків начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області припинено з 26.01.2024 відповідно до наказу ДПС від 25.01.2024 № 75-о «Про втрату чинності наказу ДПС», яким визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 14.12.2022 № 1841-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 ». Покладення виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби або на період тимчасової відсутності основного працівника є заходом тимчасового характеру, належить до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, пов`язаним з обов`язком керівника державного органу (керівника державної служби) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом, його безперебійне функціонування. При цьому таке покладення виконання обов`язків на посадову особу не є призначенням на посаду державної служби, а припинення такого покладення виконання обов`язків не має наслідком для працівника звільнення з посади, яку він займає, та припинення трудових правовідносин. Таким чином, виданням наказу ДПС від 25.01.2024 № 75-о «Про втрату чинності наказу ДПС», яким визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 14.12.2022 № 1841-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 » жодним чином не порушено прав та законних інтересів позивача.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції, в порушення ст.73-76, ст.90, ст.353 КАС України не надано належної оцінки доводам відповідача, а саме тому, що предметом оскарження у справі є рішення суб`єкта призначення про порушення дисциплінарного провадження, а тому встановлення фактичних обставин справи та їх правова оцінка у межах даного спору не може стосуватися процедури розгляду дисциплінарною комісією дисциплінарної справи. Суд помилково ототожнює зміст наказу про порушення дисциплінарного провадження зі змістом рішення про накладення дисциплінарного стягнення відповідно. Крім того, судом не досліджено, що голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов`язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечу надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії, а отже помилково зазначено позивач не має можливості впливу на рішення Комісії або прийняття одноособового рішення.

10.06.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вказала на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просила відмовити у її задоволенні.

В обгрунтування своєї позиції ОСОБА_1 вказала, що відповідач ігнорує той факт, що рішення Комісії приймаються колегіально, а відтак позивач не має передбачених законом повноважень самостійно приймати рішення.

Крім того, позивач вказала, що відповідач, посилаючись на встановлення імперативного обов`язку комісії регіонального рівня на чолі з головою комісії, постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку, залишив поза увагою ту обставину, що закон не містить вказівки обов`язкового прийняття рішення про ризиковість певного суб`єкта господарювання за результатами проведеного моніторингу.

При цьому, позивач наголосила, що згідно Порядку №1165 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. А голова комісії контролюючого органу відповідає за організаційно розпорядчі функції відповідної комісії, і не може нести відповідальності безпосередньо за колегіальні рішення комісії про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Також ОСОБА_1 просила звернути увагу, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання на норми закону, підзаконного акту або пунктів Положення про ГУ ДПС в Хмельницькій області, чи наказу про розподіл обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Хмельницькій області, чи посадової інструкції заступника начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області Ірини Зленко, які б визначали вищевказане підпорядкування Комісії регіонального рівня керівнику податкового органу (особі, яка виконує його обов`язки) та наділення останнього повноваженнями на здійснення контролю за прийнятими нею рішеннями, визначеними Порядком №1165. Крім того, і Порядком №1165 не передбачено повноваження керівника ГУ ДПС області (особи, яка виконує його повноваження) переглядати чи скасовувати рішення комісії регіонального рівня, надавати обов`язкові вказівки голові та членам комісії регіонального рівня чи самостійно приймати рішення замість такої комісії. Позивач вважає, що остання ні як в.о.начальника, ні як заступник начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області, не мала компетенції відповідно до своїх посадових обов`язків, з врахуванням вимог п.31, п. 33 Порядку №1165, впливати на прийняття рішень вказаною Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, тобто, втручатися у їх прийняття з урахуванням того, що такі рішення приймалися комісією більшістю голосів, на її засіданні, тобто, колегіальним складом, а відповідно, вона не може нести дисциплінарної відповідальності за прийняття такою комісією рішень. На думку позивача, ДПС України, як суб`єктом владних повноважень, у спірному наказі не наведено жодних мотивів, в чому саме полягає ймовірне порушення ОСОБА_4 посадових обов`язків, адже ні подання, ні оскаржуваний наказ не містять обґрунтованих мотивів того, яким чином дії, вчинені/ не вчинені ОСОБА_4 , є такими, що порушують норми чинного законодавства. Саме лише посилання в Наказі № 1-дп на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні відсторонення від виконання посадових обов`язків, не є належним обґрунтуванням спірного наказу. Пи цьому, спірний Наказ № 1-дп не містить висновків про порушення ОСОБА_4 норм чинного законодавства України, що визначають порядок її дій при здійсненні нею посадових обов`язків, не зазначено суті вчиненого порушення саме ОСОБА_4 , які саме дії були вчинені нею неправомірно, або їх не було вчинено, хоча такий обов`язок було покладено на неї відповідно до її посадової інструкції. Просить звернути увагу, що ДПС України не надає жодних доказів, з яких би чітко і однозначно випливало, що певні суб`єкти дійсно є ризикованими і за таких умов єдиним можливим рішенням Комісії повинно було бути рішення про ризиковість.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мав права встановлювати правомірність наказу про початок дисциплінарного провадження без дослідження результатів дисциплінарного провадження, позивач процитувала позицію Верховного Суду у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/15443/17, від 11 березня 2020 року у справі №826/12735/17 та від 09 квітня 2021 року у справі № 640/4901/20 де Суд вказав..."стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. Отже, вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права. Таким чином, дискреція ДПС України не є абсолютною. В іншому випадку такі дії можуть мати ознаки свавільних."

Відносно тверджень відповідача в тій частині, що наказ Державної податкової служби України від 25.01.2024 № 75-о "Про втрату чинності наказу ДПС" не порушує прав і свобод ОСОБА_1 , то остання вважає такі безпідставними оскільки цим наказом, припинено з 26.01.2024 виконання нею обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, то колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про необхідність проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні, у задоволенні такого необхідно відмовити, з огляду на його необгрунтовність.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ДПС від 10.02.2022 № 161-о "Про призначення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області з 11.02.2022 .

У зв`язку зі службовою необхідністю наказами ДПС від 17.02.2022 № 205-о, від 11.03.2022 № 251-о, від 11.04.2022 № 310-о, від 14.12.2022 № 1841-о на ОСОБА_1 за її згодою було покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, з правом підпису фінансових документів.

Відповідно до наказу ДПС від 25.01.2024 № 75-о «Про втрату чинності наказу ДПС», яким визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 14.12.2022 № 1841-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 », припинено з 26.01.2024 виконання ОСОБА_1 обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

В подальшому, департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС було здійснено заходи вибіркового моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області, у зв`язку з надходженням службової записки від Департаменту управління ризиками від 30.01.2024 № 1018/99-00-18 здійснено заходи вибіркового моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків.

Результати здійсненого моніторингу оформлено Доповідною запискою Департаменту забезпечення відомчого контролю від 30.01.2024 № 103/99-00-02-03-01-13, скерованою до в. о. голови ДПС України.

Вказана доповідна записка містить аналіз реєстрації комісією Головного управління ДПС у Хмельницькій області декількох податкових накладних та пропозицію - "з огляду на викладене та з метою поліпшення стану організації роботи Комісії, недопущення виявлених за результатами моніторингу порушень та недоліків, посилення відповідальності посадових осіб за виконанням покладених службових обов`язків, вважала б за доцільне ініціювати дисциплінарні провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно посадових осіб, з вини яких допущено виявлені недоліки і порушення, та вжити заходів з метою усунення недоліків, вказаних у доповідній записці".

До Доповідної записки № 103 в.о. Голови ДПС ОСОБА_5 надано доручення від 30.01.2024 № 16-д (02) щодо, зокрема:

-порушення дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні посадових обов`язків з координації та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_6 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Хмельницькій області із відстороненням від виконання посадових обов`язків;

-вжиття заходів керівництвом Головного управління ДПС у Хмельницькій області з метою притягнення до відповідальності посадових осіб за встановлені порушення та недоліки, зокрема шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень відповідно до Закону;

-підготування проекту наказу про порушення дисциплінарного провадження для здійснення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області Зленко Ірини за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Хмельницькій області .

Наказом ДПС від 30.01.2024 № 1-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» (далі наказ № 1-дп), зокрема:

-порушено дисциплінарне провадження для визначення вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області Зленко Ірини за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Хмельницькій області;

-відсторонено заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області Зленко Ірину від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження

Підставою прийняття наказу № 1-дп вказано статті 17, 64 - 69, 72, 73 Закону України 889-VІІІ «Про державну службу», пункт 1 доручення в. о. Голови ДПС від 30.01.2024 № 16-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 30.01.2024 № 103/99-00-02-03-01-13.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VІІІ) передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками згідно частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б"; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Статтею 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Відповідно до частин 9-11 статті 69 Закону № 889 дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно із статтею 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

В свою чергу, статтею 72 Закону України "Про державну службу" визначено, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

- наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

- впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

- перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою порушення стосовно позивача дисциплінарного провадження та відсторонення слугувало прийняття колегіальним органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.30 Порядку №1165 комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.

Згідно п.33 Порядку №1165 голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

У п.40 Порядку №1165 закріплено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

За змістом п.45 Порядку №1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

-оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Вказане свідчить, що рішення комісії приймаються колегіально, більшістю голосів присутніх членів Комісії, а відтак є обгрунтованими доводи позивача в тій частині, що остання не наділена повноваженнями прийняття одноособового рішення.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 звернув увагу, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Правовий висновок Верховного Суду про те, що невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладено, зокрема у постановах від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/2 та від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22.

В той же час, як свідчить зміст Наказу Державної податкової служби України № 1-дп від 30.01.2024 "Про порушення дисциплінарного провадження", останній не містить конкретних обставин, що спонукали відповідача прийняти рішення про відсторонення ОСОБА_1 від посади, в наказі лише наявне загальне посилання на статті 17,64-69,72,73 Закону України від 10.12.2015 "Про державну службу".

При цьому, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що доводи відповідача про допущення позивачем порушень ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Стосовно тверджень відповідача про те, що оцінка правомірності наказу про відкриття дисциплінарного провадження може надаватись лише під час розгляду справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження, колегія суддів вказує на таке.

Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/15443/17, від 11 березня 2020 року у справі №826/12735/17 та від 09 квітня 2021 року у справі № 640/4901/20 зазначив, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Отже, вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Таким чином, дискреція ДПС України не є абсолютною. В іншому випадку такі дії можуть мати ознаки свавільних.

Також судом першої інстанції підставно звернуто увагу на те, що порядок відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків визначено статтею 72 Закону України "Про державну службу", згідно якої державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Однак, як вже зазначалось вище, ні наказ № 1-дп, ні доповідна записка від 30.01.2024, не містять відомостей щодо порушення позивачем норм законодавства, що могли б слугувати підставою для відсторонення останньої від здійснення посадових обов`язків. Не надано таких доказів відповідачем і під час судового розгляду справи.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача в частині правомірності наказу ДПС від 25.01.2024 № 75-о "Про втрату чинності наказу ДПС", яким визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 14.12.2022 № 1841-о "Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 ", та припинено з 26.01.2024 виконання ОСОБА_1 обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, колегія суддів вказує на таке.

З матеріалів справи з`ясовано, що 24.11.2023 в.о. голови ДПС України підписано документ під назвою «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2023 рік», згідно якого зазначено, що робота ОСОБА_7 проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. В пункті 5 даного документу відмічено позитивну роботу Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Так, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2023 рік, містять середню оцінку позивача - 4 (4- максимально висока оцінка).

Отже, успішні результати виконання завдань державним службовцем створили для позивача правомірні очікування від уповноваженого органу щодо залишення саме на керівній посаді.

Крім того, припинення виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області є втручанням у право позивача на працю, а тому повинно бути нагально необхідним і пропорційним легітимній меті втручання в право на повагу до приватного життя.

Будь-яке непропорційне втручання не буде вважатися "необхідним у демократичному суспільстві".

В свою чергу, суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані органом влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином орган влади використав свою свободу повноважень.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» cуд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Отже, згідно з практикою Європейського суду з прав людини втручання вважатиметься «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення легітимної мети, якщо воно відповідає «нагальній суспільній необхідності» та є пропорційним цій меті, тобто дозволяє її досягнути найменш обтяжливими для людини засобами. З огляду на це в кожній конкретній ситуації треба з`ясовувати, наскільки захід втручання у відповідне право був виправданим.

Поряд з цим, як вірно вказав суд першої інстанції, наказ ДПС від 25.01.2024 № 75-о «Про втрату чинності наказу ДПС» не містить жодної мотивації його прийняття.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних наказів, а відтак наявні підстави для їх скасування.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.