Ухвала

від 09.12.2024 по справі 560/1559/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа №560/1559/24

адміністративне провадження №К/990/44200/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №560/1559/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової служби України, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати повністю наказ Державної податкової служби України №1-дп від 30 січня 2024 року "Про порушення дисциплінарного провадження";

- визнати незаконним та скасувати повністю наказ Державної податкової служби України, винесений в 2024 році, яким припинено повноваження ОСОБА_1 як виконувача обов`язків начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, позов задоволено.

Ухвалами Верховного Суду від 04 вересня 2024 року, 14 жовтня 2024 року касаційні скарги Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №560/1559/24 повернуті особі, яка їх подала.

18 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Суду надійшла повторна касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №560/1559/24.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що зазначене судове рішення було прийнято 24 липня 2024 року в порядку письмового позовного провадження та повний текст виготовлено у цей же день.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 23 серпня 2024 року.

Касаційну скаргу надіслано скаржником до Суду 18 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд", тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що в строк установлений законом, він вже звертався до Суду з касаційними скаргами, які було повернуто Судом, та при цьому роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Також він просить Суд урахувати, що повторно з касаційними скаргами він звертався в найкоротші строки, без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги.

Судом установлено, що вперше касаційну скаргу було подано заявником до Суду 23 серпня 2024 року, що підтверджується інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду". Водночас ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року зазначена касаційна скарга була повернута на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, копію ухвали було отримано скаржником 05 вересня 2024 року в його електронному кабінеті у підсистемі "Електронний суд" о 03:15, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

23 вересня 2024 року Державною податковою службою України повторно подано до Суду касаційну скаргу, що підтверджується інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду". Водночас ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року зазначену касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, копію ухвали було отримано скаржником 16 жовтня 2024 року в його електронному кабінеті у підсистемі "Електронний суд" о 05:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Скориставшись правом на повторне звернення, 18 листопада 2024 року відповідачем через підсистему "Електронний суд" повторно надіслано до Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №560/1559/24.

Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, у яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яка належить до категорії "Б".

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Підставами касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, у касаційній скарзі Державна податкова служба України, зокрема, посилається на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, однак не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. Скаржник конкретно не зазначає, які саме докази, які наявні в матеріалах справи, залишилися не дослідженими та яку саме обставину такі докази підтверджують. Доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним недослідженням таких доказів, неповному з`ясуванню судом обставин та/або встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу.

Суд також відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції помилково розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження та відніс її до категорії справ незначної складності та зазначає, що у цій справі суд першої інстанції не відносив її до категорії малозначних справ, а, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, вказана категорія справ, не належить до справ, які мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження, відповідно до положень статей 12 та 257 КАС України.

За таких обставин Суд уважає, що скаржником не наведено належного обґрунтування можливості касаційного оскарження рішення суду з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також Державна податкова служба України зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували статтю 68 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" без урахування висновків щодо застосування зазначеної норми, викладених у постановах Верховного Суду: від 13 травня 2021 року у справі №560/832/20; від 15 березня 2019 року у справі №815/622/17; від 12 лютого 2020 року у справі №160/7402/18

Крім того скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 72 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" та статті 44 Закону №889, у взаємозв`язку зі статтею 43 Конституції України та статтею 2 Кодексу законів про працю України.

Оцінивши вказані доводи, Суд уважає, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття провадження.

Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:

- застосування судами попередніх інстанцій статті 68 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" без урахування висновків щодо застосування зазначеної норми, викладених у постановах Верховного Суду: від 13 травня 2021 року у справі №560/832/20; від 15 березня 2019 року у справі №815/622/17; від 12 лютого 2020 року у справі №160/7402/18;

- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статті 72 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" та статті 44 Закону №889, у взаємозв`язку зі статтею 43 Конституції України та статтею 2 Кодексу законів про працю України.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №560/1559/24.

3. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №560/1559/24.

4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

5. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

6. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович