Постанова

від 22.07.2024 по справі 488/2840/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.07.24

22-ц/812/1184/24

Справа №488/2840/23 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Провадження №22-ц/812/1184/24

Постанова

Іменем України

22 липня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Андрієнко Л.Д.,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 наухвалу Корабельногорайонного судум.Миколаєва постановлену21червня 2024року, під головуванням судді Чернявської Я.А., в приміщенні суду першої інстанції, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, Служба усправах дітейВеселинівської селищноїради Миколаївськоїобласті, провизначення місцяпроживання малолітньоїдитини зматір`ю тазустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини з ним.

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про забезпечення позову шляхом покладення обов`язку на ОСОБА_3 надавати заявнику можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою, у тому числі і за місцем проживання батька, на Різдво (25 грудня з 10 години 00 хвилин), в день народження ОСОБА_4 (13 січня з 10 години 00 хвилин), на Новий Рік (31 грудня з 10 години 00 хвилин), на 8 березня (з 10 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин), та повний наступний день після вказаних дат, а також під час щорічної відпустки батька за місцем його проживання.

Заява про забезпечення позову обґрунтована посиланням на те, що ОСОБА_3 перешкоджає йому у спілкуванні з донькою, що порушує принцип рівності прав обох батьків у спілкуванні з дитиною та може призвести до порушення чи втрати емоційного контакту дитини з батьком в разі тривалого слухання даної справи.

21 червня 2024 року ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що можливість спільного проведення часу дитини з батьком на всі свята (Різдво, день народження доньки, Новий Рік, 8 березня) та наступний день після вказаних дат, не буде сприяти дотриманню справедливої рівноваги інтересів обох батьків, поставить їх у нерівні права один до одного.

Суд також вважав, що відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом безперешкодного спілкування, побачення ОСОБА_2 з донькою в період щорічної відпустки батька, так як відпустки обом батькам, які працюють у державній установі, надаються згідно графіків, які визначаються щороку в різний період. Невизначеність перебування у відпустках обох батьків може мати наслідком порушенню їх прав на рівноцінне спілкування дитини з батьками під час відпусток кожного з них.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , просить скасувати оскаржувану ухвалу районного суду, задовольнити його заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що в оскаржуваному судовому рішенні суд не перевірив та не відобразив правову позицію позивача за зустрічним позовом по суті спору, не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 перешкоджає апелянту у спілкуванні з дитиною, що може призвести до порушення чи втрати емоційного контакту дитини з батьком в разі тривалого слухання даної справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

29 вересня 2023 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом покладення обов`язку на ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надавати можливість батьку безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з донькою, у тому числі і за місцем проживання батька, без присутності матері з 13 години 00 хвилин кожного четверга до 18 години 30 хвилин кожної неділі кожного місяця; на Різдво (6 січня), на день ОСОБА_6 (13 січня), на день народження ОСОБА_2 (8 грудня), на Новий Рік (31 грудня), на 8 березня, та повний наступний день після вказаних дат; в період щорічної відпустки ОСОБА_2 ; передавати дитину батьку або дідусю, бабусі, у дні, визначені для побачень; щодня, у ті дні, коли ОСОБА_5 не перебуває з батьком, з 18 години 30 хвилин до 19 години 15 хвилин забезпечити контакт батька з донькою шляхом відеозв`язку за допомогою мобільних застосунків «Vіbег», «WhatsApp», «Теlegram», «FaceTime».

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

На час розгляду даної справи судом до моменту набрання рішенням у ній законної сили, забезпечено позов, шляхом покладення обов`язку на ОСОБА_3 надавати можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності ОСОБА_3 , кожні перші та треті вихідні дні місяця з 10 години 00 хвилин суботи до 18 години 30 хвилин неділі, у тому числі і за місцем проживання батька ОСОБА_2 .

Також, покладено судом обов`язок на ОСОБА_3 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування з донькою, у ті дні, коли ОСОБА_4 не перебуває з ОСОБА_2 , шляхом відеозв`язку за допомогою мобільних застосунків «Vіbеr», «WhatsApp», «Теlegram», «FaceTime» з 18 години 30 хвилин до 19 години 15 хвилин.

В іншій частині вимог, у тому числі в задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо надання йому можливості безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з донькою на Різдво (6 січня), в день народження ОСОБА_4 (13 січня), в день народження ОСОБА_2 (8 грудня), на Новий Рік (31 грудня), на 8 березня, та повний наступний день після вказаних дат; під час щорічної відпустки батька, відмовлено.

25 жовтня 2023 року постановою Миколаївського апеляційного суду змінено графік спілкування дитини з батьком.

В іншій частині ухвала Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2023 року залишена без змін.

19 червня 2024 року, повторно звертаючись в суд з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 просив зобов`язати ОСОБА_3 надавати можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_4 , у тому числі і за місцем проживання батька, на Різдво (25 грудня з 10 години 00 хвилин), в день народження ОСОБА_4 (13 січня з 10 години 00 хвилин), на Новий Рік (31 грудня з 10 години 00 хвилин), на 8 березня (з 10 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин), та повний наступний день після вказаних дат, а також під час щорічної відпустки батька за місцем проживання останнього.

Звернення досуду ОСОБА_2 із новоюзаявою прозабезпечення позовуобумовлене неналежнимвиконанням ОСОБА_3 ухвали Корабельногорайонного судум.Миколаєва від02жовтня 2023року,з урахуваннямпостанови Миколаївськогоапеляційного судувід 25жовтня 2023року. Також, з огляду на можливий тривалий процес розгляду судової справи, донька буде втрачати зв`язок з батьком, що спричинить шкоду її психічному здоров`ю.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У справі, що переглядається, сторони звернулися до суду із позовами про визначення місця проживання їх спільної дитини.

У межах зустрічного позову позивач подав заяву про його забезпечення, просив зобов`язати ОСОБА_3 надавати йому можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу разом із малолітньою дитиною.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини третьої статті 9 Конвенції про права дитини визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ("Мамчур проти України", № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків ("Хант проти України", № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Також, ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" від 04 вересня 2018 року (№ 6221/14) ЄСПЛ зазначив, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував, що відсутні обставин, які позбавляють батька можливості спілкуватися з малолітньою донькою на період розгляду справи судом першої інстанції.

Суд обгрунтовановважав,що запропонований ОСОБА_2 спосіб забезпеченняпозову стосовномалолітньої дитини,такий якпокладення на ОСОБА_3 обов`язку забезпечитиспілкування донькиз батьком ОСОБА_2 на Різдво(25грудня з10години 00хвилин),в деньнародження ОСОБА_4 (13січня з10години 00хвилин),на НовийРік (31грудня з10години 00хвилин),на 8березня (з10години 00хвилин до19години 00хвилин),та повнийнаступний деньпісля вказанихдат,а також підчас щорічноївідпустки батьказа місцемпроживання батька,не відповідатиме вимогам розумності, обґрунтованості, не сприятиме дотриманню справедливої рівноваги інтересів обох батьків та поставить їх у нерівні права один до одного.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про помилковість висновків суду, є безпідставними, з огляду на те, що з метою забезпечення збереження відносин контакту малолітньої дитини з батьком, ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2023 року, яка переглянута судом апеляційної інстанції 25 жовтня 2023 року, забезпечено позов ОСОБА_2 та визначена можливість його спілкування з донькою до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Тому, посилання заявника на те, що розгляд даної справи без можливості спілкування дитини з батьком може призвести до втрати емоційного зв`язку між ними, є безпідставним.

Крім того, саме такі запропоновані ОСОБА_2 способи спілкування дитини з батьком, жодним чином не призведуть до потенційних труднощей у подальшому при виконанні судового рішення.

Та обставина, що ОСОБА_3 у добровільному порядку не виконує або неналежно виконує рішення суду, яким забезпечено позов на час розгляду справи та обмежує право спілкування батька з дитиною, не є підставою для ухвалення іншого судового рішення, оскільки нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень.

Варто врахувати й те, вказаним вище судовим рішенням вже відмовлено в забезпеченні позову шляхом покладення на ОСОБА_3 обов`язку надавати можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_4 на новорічні свята, день народження та в період щорічної відпустки батька, тобто таке питання вже вирішено судом.

Таким чином, визначені заявником в повторній заяві ті самі способи забезпечення позову, на переконання суду, є намаганням переглянути та змінити рішення суду, яке набрало законної сили, що є недопустимим.

Доводи апелянта про те, що однією з підстав для задоволення заяви про забезпечення позову є можливість тривалого розгляду цієї цивільної справи, взагалі не може бути підставою для забезпечення позову, так як апріорі учасники справи не повинні налаштовувати суд на затягування розгляду справи. Це є недопустимим з огляду на вимоги статті 2 ЦПК України (завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави), в якій, крім іншого, передбачено розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої), так і статті 210 ЦПК України, яка врегульовує строки розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 24.07.2024 р.