Ухвала

від 24.07.2024 по справі 646/8027/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8027/24

№ провадження 2-о/646/135/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.24 м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

Представницязаявниці ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 15.11.2018, орган, що видав: 6345) разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження суд приходить до наступного висновку.

Окреме провадження - це провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Звертаючись до суду з вказаною заявою заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб 30.01.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 12.09.2018 р.

Згідно ст. 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Горобець С.С. від 06.05.2024 № 2/01-16, яка міститься в матеріалах справи, заявниці було роз`яснено про те, що на час смерті спадкодавця та протягом наступних шести місяців відведених для прийняття спадщини, разом із спадкодавцем, ОСОБА_1 не була зареєстрована та не подавала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, отже нею був пропущений термін для прийняття спадщини.

Також заявниці нотаріусом роз`яснено, що після встановлення судом додаткового строку на прийняття спадщини, звертатися до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця, а також, що відповідно до п. 3 ст. 1221 ЦК України, місце відкриття спадщини встановлюється Законом.

Перелік категорій справ, які розглядаються в порядку окремого провадження визначені ч. 2ст. 293 ЦПК України. Ст.315ЦПК Українизакріплено переліксправ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом. Справи про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини до цього переліку не входять.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.

Представниця ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявниці для вирішення питання про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та приватного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене вище вбачається, що виникнення права на спадкування заявниці обумовлене її правовим статусом того з подружжя, який пережив спадкодавця, що визначений нормами ЦК України, а саме, ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, право на спадкування ОСОБА_1 виникло з моменту смерті ОСОБА_2 , а саме 30.01.2022 р. і не обумовлене необхідністю та не залежить від встановлення інших юридичних фактів, зокрема, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказаний факт має значення тільки для підтвердження прийняття або неприйняття спадщини, як вольової дії/бездіяльності спадкоємця, а не для виникнення права на спадкування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спір про право заявниці, як спадкоємиці за законом щодо встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, повинен вирішуватись у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Враховуючи, що з поданої заяви вбачається спір про право, який належить вирішувати у порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити та роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 294, 315, 258-259, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.

Роз`яснити заявниці право на звернення до суду шляхом подання позову у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Суддя Д.Є. Серпутько