Рішення

від 10.01.2025 по справі 646/8027/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8027/24

Провадження № 2-о/646/20/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.25 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання Тихоновської Г.В.,

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - Куп`янська міська рада Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення юридичного факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно заявниці для оформлення спадщини.

Згідно Постанови Верховної Ради України "Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"" у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, зокрема, начальник Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснює повноваження Куп`янської міської ради Харківської області, його виконавчого комітету, Куп`янського міського голови.

Представник заінтересованої особи Куп`янської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 06.01.2025 подав до суду клопотання, підписане начальником Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Андрієм Бєсєдіним, в якому міститься прохання провести розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи та розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши позиції сторін, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини, які ніким не оспорюються.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які уклали шлюб 30 січня 2009 року, даний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 12.09.2018 року (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Куп`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.02.2022 зроблено відповідний актовий запис № 128 (а.с. 6).

На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним проживала і його дружина - ОСОБА_2 , так як подружжя вело спільне господарство, побут, разом працювали та мали спільні права та обов`язки.

У заяві заявниця зазначила про те, що саме вона займалась організацією поховання свого чоловіка та отримувала лікарське свідоцтво про смерть № 12-17/44-Кпт/22 від 31.01.2022 року, видане Куп`янським відділенням Комунального закладу охорони здоров`я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та розписувалась в цьому свідоцтві при отриманні (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно, зокрема, на квартиру, де проживало подружжя за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,5 кв.м, а також на приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54 кв.м, відповідно до інформаційної довідки № 378884035 від 16.05.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 17, 18), а також на магазин в м. Куп`янськ, де працювало разом подружжя.

Чоловік заявниці заповіту за життя не складав, спадкоємцями першої черги за законом є дружина ОСОБА_2 та його сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Через повномасштабне вторгнення рф на територію України 24.02.2022 року, м. Куп`янськ перебувало в окупації з першого дня війни до вересня 2022 року, поки його не звільнили Збройні сили України.

На підставі чого, ОСОБА_2 не мала змоги звернутися до нотаріуса в м. Куп`янськ про прийняття спадщини та надати документи, підтверджуючі спільне проживання з її померлим чоловіком, зокрема довідку житлово-експлуатаційної організації або довідку відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

У зв`язку з постійними обстрілами м. Куп`янськ, заявниця була змушена виїхати зі свого дому до більш безпечного місця проживання та 12.10.2022 року була взята на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 , відповідно до довідки від 12.10.2022 року № 3244-7001561559 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Відділом соціального захисту населення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (а.с.18).

У зв`язку з вимушеною зміною місця проживання, для оформлення своїх спадкових прав заявниця звернулася до нотаріуса приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобець С.С.

Нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горобець С.С. 06.05.2024 надано відповідь заявниці за вих. №2/01-16 в якій остання зазначила про неможливість відкриття спадкової справи та відмову у прийняті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї причини, що ОСОБА_2 не може документально підтвердити постійне проживання разом з чоловіком на день його смерті, хоча фактично постійно проживала з ним перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, але формально не була зареєстрована у квартирі по місцю проживання спадкодавця, отже нею був пропущений термін для прийняття спадщини, та нотаріусом надано рекомендацію звернутися до суду для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 10-11).

Також нотаріусом видано витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №76857523 від 06.05.2024 (а.с.11), який засвідчує, що станом на 06.05.2024 інформація про відкриття спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня, що означає, що ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

27.12.2025 у судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили суду, що ОСОБА_2 дійсно багато років проживала разом з померлим ОСОБА_3 до моменту його смерті.

Представником позивача 10.01.2025 долучено до справи заяву сина ОСОБА_3 . ОСОБА_5 , в якій останній зазначив про те, що ОСОБА_2 дійсно проживала з його батьком ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_5 повідомив суду, що ним не подавалась заява до нотаріуса про відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 30.01.2022 і в подальшому подавати таку заяву він не планує.

Крім того, 09.01.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_4 , в якій останній зазначив про те, що ОСОБА_2 дійсно проживала з його батьком ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_4 повідомив суду, що ним не подавалась заява до нотаріуса про відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і в подальшому подавати таку заяву він не планує.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п.п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Встановлення факту постійного проживання заявника спільно із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини є умовою прийняття нею такої спадщини, враховуючи, що заявник вчасно не подала заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину з вказаних вище об`єктивних обставин.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідністю реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємця за законом першої черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З огляду на те, що у складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України, спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявниці необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Таким чином, оскільки заявниця, як спадкоємець за законом постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.

З наявних у справі доказів убачається, що заявниця постійно проживала зі своїм чоловіком на момент його смерті за місцем проживання спадкодавця однак, факт такого проживання може в даному випадку бути встановлений виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, а відтак суд вважає, що заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319, 263, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Куп`янська міська рада Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 15.11.2018, орган, що видав: 6345), разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник заявника: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Куп`янська міська рада Харківської області, адреса 63702, м. Куп`янськ, пр-т Конституції, 3, код ЄДРПОУ 33714382.

Суддя Д.Є. Серпутько