Постанова

від 18.07.2024 по справі 918/1319/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Справа № 918/1319/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі № 918/1319/23 (суддя Торчинюк В.Г., повний текст рішення складено 29.03.2024)

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп"; 2) ОСОБА_1

про витребування земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор - Ковальчук І.Л.;

позивача - не з`явився;

відповідача - 1 - Лук`янчук С.М.

відповідача - 2 - Януль - Сидорчук Х.М.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району (далі - позивач, Міська Рада) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" (далі - відповідач-1, ТОВ "Акріс Агро Груп") та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ) про витребування земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0325.

В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на ст. ст. 387, 388 ЦК України, зазначає про наявність підстав для витребування спірної земельної ділянки від відповідачів на користь позивача, оскільки земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 позов задоволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка площею 2,8438 га з кадастровим номером 5622682800:00:001:0325 незаконно вибула з комунальної власності, а тому підлягає витребуванню з володіння ОСОБА_1 та орендаря ТОВ "Акріс Агро Груп" на користь власника Здолбунівської міської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району в порядку ст. 387 ЦК України.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Акріс Агро Груп" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі №918/1319/23, в якій відповідач-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1, зокрема, зазначає, що вказаний спір підсудний суду загальної юрисдикцій, а не господарському суду.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі №918/1319/23, в якій відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-2, зокрема, зазначає, що дана справа не підлягала розгляду за правилами господарського судочинства; справа щодо витребування земельної ділянки не відноситься до спорів щодо права власності, реєстрації права власності, визнання недійсними актів, стороною яких є фізична особа. Стороною спору є фізична особа - ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.04.2024 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.

Листом від 18.04.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Рівненської області.

24.04.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Акріс Агро Груп" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі № 918/1319/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2024 о 15:00 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі № 918/1319/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2024 о 15:00 год. Об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги ТОВ "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі № 918/1319/23.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Олексюк Г.Є. судове засідання у справі 26.06.2024 о 15:00 год. не відбулося.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 02.07.2024 № 01-05/354 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії у даній справі - Петухова М.Г., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 прийнято апеляційні скарги ТОВ "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі № 918/1319/23 до провадження у новому складі суду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 18.07.2024 о 10:30 год.

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури надіслав до суду відзиви на апеляційні скарги ТОВ "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_1 , в яких просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Прокурор, зокрема, зазначає, що справа № 918/1319/23 за предметною юрисдикцією та територіальною підсудністю підлягає розгляду в господарському суді Рівненської області, а відтак підстави для закриття її провадження у суду апеляційної інстанції відсутні.

В судовому засіданні 18.07.2024 представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг, просять їх задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив доводи апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії РВ № 00031, виданого 29.04.1998 ОСОБА_2 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 45,5 га в межах згідно з планом, що розташована на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району (на даний час - Здолбунівська міської територіальної громади) (т. 1, а. с. 64-67).

ОСОБА_2 створено ФГ "ім. Шевченка", яке зареєстровано як юридичну особу 17.03.1998 та внесено відомості до Єдиного державного реєстру за № 15961200000000439.

Рішенням засновника ФГ "ім. Шевченка" Атаманюка В.Д. від 12.02.2015 № 15 введено в число членів господарства ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та внесено зміни в установчі документи фермерського господарства (т. 1, а. с. 23).

Згідно п. 1.5 статуту ФГ "ім. Шевченка" (в новій редакції), затвердженого рішенням засновника від 15.02.2015 № 15, членами господарства є: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (т. 1, а. с. 24).

Як вказує прокурор відповідно до заяви від 26.02.2015, посвідченої приватним нотаріусом Чайковською А.О. та зареєстрованої у реєстрі за № 82, ОСОБА_2 , як землекористувач висловив свою згоду на вилучення земельної ділянки площею 47,78 га, що знаходиться на території Копитківської сільської ради і перебуває у його постійному користуванні відповідно до Державного акту на право постійного користування землею РВ № 00031 (з додатком) та не заперечив щодо її відведення членам ФГ "ім. Шевченка".

Як вказує прокурор, до ГУ Держземагенства у Рівненській області від 16 членів ФГ "ім. Шевченка" (в т.ч. і від ОСОБА_1 ), які не є засновниками ФГ "ім. Шевченка" та не передавали земельні ділянки до цього господарства, як його учасники, та фактично стали його членами лише 12.02.2015, надійшла заява про передачу їм безоплатно у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель, що перебувають у постійному користуванні згідно Державного акту серія РВ № 00031 та додатку до нього, як передбачено ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство". Заява 27.02.2015 зареєстрована в управлінні за вх. №468/0/17-1. Однак в матеріалах справи така заява відсутня.

ГУ Держземагенства у Рівненській області прийнято наказ від 16.03.2015 № 17-254/16-15-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_2 , на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району (т. 1, а. с. 41).

Протоколом загальних зборів членів ФГ "ім. Шевченка" від 01.08.2016 в присутності голови ОСОБА_2 та 16 нових членів господарства вирішено провести поділ земель сільськогосподарських угідь (рілля) ФГ "ім. Шевченка" площею 45,5011 га на 16 земельних часток (паїв) порівну по 2,8438 га. (т. 1, а. с. 42).

Протоколом загальних зборів членів ФГ "ім. Шевченка" від 28.08.2016 погоджено Проект організації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванню ОСОБА_2 на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району на земельні частки (паї) площею 45,5011 га та встановлено фактичний розподіл земельних часток (паї), в т.ч. земельної ділянки №1 ОСОБА_1 площею 2,8438 га. (т. 1, а. с. 43).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 23.03.2017 № 17-888/16-17-СГ, відповідно до ст. ст. 15-1, 32, 116, 118, 121, 122, 186 ЗК України, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), як члену ФГ "ім. Шевченка" за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_2 , на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району, припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 2,8438 га ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, що посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії РІЗ № 00031, та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,8438 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0325) для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), як члену ФГ "ім. Шевченка", за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району (т. 1, а. с. 45).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 03.04.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622682800:00:001:0325 площею 2,8438 га для ведення фермерського господарства (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1218000356226) (т. 1, а. с. 47).

ОСОБА_1 дану земельну ділянку передав в оренду для сільськогосподарських потреб юридичної особи, що підтверджується укладеними договорами оренди землі від 20.07.2018 з ТОВ "Акріс Агро" (право оренди припинено 14.12.2020) та від 22.10.2020 з ТОВ "Акріс Агро Груп" зі строком дії останнього на 7 років (т. 1, а. с. 53-57).

Предметом позову у справі є вимоги керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району до ТОВ "Акріс Агро Груп" (орендар земельної ділянки) та ОСОБА_1 (власник земельної ділянки) про витребування земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0325 в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Надаючи оцінку обставинам у справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що у ст. 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ст. ст. 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Колегія суддів зазначає, що склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

У даній справі керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району звернувся до суду із позовом до ТОВ "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0325.

Метою звернення до суду із даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування, прокурор зазначив захист порушених інтересів територіальної громади в особі позивача, оскільки спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності, а тому підлягає витребуванню з володіння власника - ОСОБА_1 та орендаря - ТОВ "Акріс Агро Груп" на користь Здолбунівської міської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у п. 6.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, суд вказав, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб- підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

В той же час, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 915/390/22.

Як вбачається із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, власником земельної ділянки, про витребування якої прокурором заявлено позов, є фізична особа - ОСОБА_1 , який, будучи членом ФГ "ім. Шевченка" (не засновником ФГ), не передавав земельну ділянку до цього господарства, однак безоплатно отримав у власність спірну земельну ділянку, яка вже перебувала у постійному користуванні ФГ "ім. Шевченка".

При цьому надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки саме для ведення фермерського господарства відбувалося на загальних підставах (ст. 118 ЗК України), проте із земель, що вже перебували у користуванні ФГ "ім. Шевченка".

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що Атаманюк А.В. фермерську діяльність на спірній земельній ділянці не здійснює, а передав її в оренду для сільськогосподарських потреб ТОВ "Акріс Агро Груп", що підтверджується укладеним договором оренди землі від 22.10.2020 зі строком дії останнього на 7 років (т. 1, а. с. 53-57).

Суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

У ст. 2 Закону України "Про фермерське господарство" закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є Закон України "Про фермерське господарство".

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки прокурор звернувся до господарського суду із позовом про витребування земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка господарську діяльність на спірній земельній ділянці не здійснює, а передала її в оренду для сільськогосподарських потреб ТОВ "Акріс Агро Груп", то такий спір за своїм суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин (не здійснення не земельній ділянці господарської діяльності її власником) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи (власника земельної ділянки).

Також суд приймає до уваги, що у справі № 633/408/18, яка також розглянута в порядку цивільного судочинства, за позовом Харківської місцевої прокуратури № 2 до ГУ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадаструу Харківській області, Фізичної особи про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку, Велика Палата Верховного Суду сформувала такий правовий висновок. Член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у межах розміру земельної частки (паю) за умови припинення права користування нею фермерським господарством. Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.

В той же час, колегія суддів не приймає до уваги посилання прокурора, як підставу для розгляду справи в порядку господарського судочинства, в тому числі на правові висновки Великої Палата Верховного Суду у справі № 922/1830/19, яка дійшла висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі 619/1680/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 12.05.2020 у справі № 357/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Так, у справі № 922/1830/19 прокурор звернувся з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Фізичної особи, ФГ "Скосогорівка" про (зокрема):

- визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Харківській області від 16.09.2014 № 2215-СГ "Про надання в оренду земельних ділянок" Фізичній особі;

- визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2014, укладеного між ГУ Держземагенства у Харківській області та Фізичною особою щодо оренди земельної ділянки площею 65,7339 га, в тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096;

- визнання недійсним договору суборенди землі від 05.02.2016, укладеного між Фізичною особою та ФГ "Скосогорівка" щодо суборенди земельних ділянок площею 65,7339 га, у тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096;

- скасування рішення про державну реєстрацію від 31.12.2014 № 18503870, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право оренди від 31 грудня 2014 року № 8328736 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0375) за Фізичною особою; рішення про державну реєстрацію від 31.12.2014 №18504611, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 8329049 від 31.12.2014 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0376) за Фізичною особою; рішення про державну реєстрацію від 31.12.2014 № 18502807, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 8328159 від 31.12.2014 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320888100:02:001:0096) за Фізичною особою;

- скасування рішення про державну реєстрацію від 09.02.2016 № 28151672, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди №13178167 від 05.12.2016 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0375) за ФГ "Скосогорівка"; рішення про державну реєстрацію від 09.02.2016 № 28150465, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 13177487 від 05.02.2016 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0376) за ФГ "Скосогорівка"; рішення про державну реєстрацію від 09.02.2016 № 28151864, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 13178714 від 05.02.2016 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320888100:02:001:0096) за ФГ "Скосогорівка";

- зобов`язання Фізичну особу повернути державі земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 65,7339 га, у тому числі: земельну ділянку площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельну ділянку площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельну ділянку площею 39,9995 га, кадастровий номер 6320888100:02:001:0096.

Прокурор зазначив, що для здійснення підприємницької діяльності та ведення фермерського господарства в користування Фізичній особі на підставі розпоряджень голови Богодухівської районної державної адміністрації вже виділялись земельні ділянки за рахунок земель державної власності, що підтверджується договорами оренди від 11.10.2012, укладеними нею та заступником голови Богодухівської районної державної адміністрації, відповідно до яких фізичній особі надані в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення строком на 25 років. Тому Фізична особа фактично отримала землю не для створення нового фермерського господарства, а для існування наявної юридичної особи, тобто іншої підприємницької діяльності, а земельні ділянки отримала на позаконкурсній основі в абсолютно необґрунтованих розмірах у порушення норм статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України.

Таким чином, предметом позову у справі № 922/1830/19 є оскарження рішення про надання в оренду (в користування) земельних ділянок фізичній особі для ведення фермерського господарства, договору оренди та суборенди земельної ділянки. Підставою позову є те, що вказаній фізичній особі вже надавались земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства, а тому повторне їх надання по такій же процедурі не відповідає вимогам закону, так як повинно здійснюватись у загальному порядку - на конкурентних засадах.

В той же час, у справі № 918/1319/23 предметом позову є вимоги прокурора про витребування земельної ділянки, оскільки вона незаконно вибула з комунальної власності. При цьому власником земельної ділянки, про витребування якої прокурором заявлено позов, є фізична особа - ОСОБА_1 , який, будучи членом ФГ "ім. Шевченка" та не є засновником фермерського господарства, не передавав земельну ділянку до цього господарства, безоплатно отримав у власність спірну земельну ділянку, яка перебувала у користуванні ФГ "ім. Шевченка". При цьому надання такої земельної ділянки для ведення фермерського господарства відбувалося на загальних підставах (ст. 118 ЗК України), проте із земель, що вже перебували у постійному користуванні ФГ "ім. Шевченка". В той же час, Атаманюк А.В. фермерську діяльність на спірній земельній ділянці не здійснює та передав її в оренду.

Таким чином, враховуючи критерії подібності, визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, можна зробити висновок, що справа №922/1830/19 (на яку посилається прокурор) та справа, що розглядається № 918/1319/23, не є подібними, адже визначально різняться змістом правовідносин, предметами та підставами позову, фактично-доказовою базою, з огляду на що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду у справі № 922/1830/19 не можуть бути релевантними до правовідносин, у справі, що переглядається.

Крім того, в обґрунтування поданого позову, прокурор також послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 та від 30.08.2023 у справі №633/409/18 (справи розглянуті саме в порядку цивільного судочинства, судами загальної юрисдикції), предметом розгляду яких було витребування саме приватизованих членами фермерського господарства земельних ділянок, а підстава позову порушення ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Із урахуванням викладеного, рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 підлягає скасуванню, а провадження у справі № 918/1319/23 закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись статтями 231, 269, 270, 271, 275-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_1 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 у справі № 918/1319/23 скасувати.

Провадження у справі № 918/1319/23 закрити.

3. Роз`яснити прокурору, що в разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 липня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.