Ухвала

від 09.09.2024 по справі 918/1319/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1319/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 у справі

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп"; 2) ОСОБА_1

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 у справі №918/1319/23, яка подана 08.08.2024 засобами поштового зв`язку.

27.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 у справі №918/1319/23, в якому відповідач 2 просить відмовити у відкритті касаційного провадження за вищевказаною касаційною скаргою на підставі пункту 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та оцінивши доводи, що викладені ОСОБА_1 у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району подав у 2023 році, її предметом є майнова вимога про витребування земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0325.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).

Отже, позовна вимога про витребування земельної ділянки має вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Однак матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури не містять відомостей про вартість спірної земельної ділянки. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 918/1319/23 у Верховному Суді відсутні, це позбавляє Суд можливості встановити вартість спірної земельної ділянки, витребування якої є предметом спору.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Разом з тим, платіжна інструкція від 08.08.2024 на суму 10 736,00 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки, витребування якої є предметом спору.

Отже, скаржнику необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою -(вартість майна х 1,5 %) х 200%, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без руху надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак