Рішення

від 18.07.2024 по справі 906/219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/219/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Вишневська А. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Демянова Н. І., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1410810 від 21.02.2024(в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Бабенка Ігоря Станіславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт"

про стягнення 564187,95 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Фізична особа - підприємець Бабенко Ігор Станіславович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" 640608,72 грн, з яких, 425300,00 грн боргу, 77850,82 грн пені, 85060,00 грн штрафу, 38925,40 грн відсотків за користування коштами, 7126,09 грн 3% річних, 6346,41 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання юридичних послуг б/н від 18.11.2021.

Ухвалою від 01.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 29.03.2024 о 10:00 (а. с. 33).

25.03.2024 до суду поштовим зв`язком та 26.03.2024 через "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову та клопотанням про витребування доказів у позивача (а. с. 42 - 50; 51 - 59; 60 - 63).

Ухвалою від 29.03.2024 господарський суд призначив підготовче засідання для розгляду справи, клопотання відповідача про витребування доказів (а. с. 66).

24.04.2024 до суду від позивача надійшли відповідь на відзив та заява про зменшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 564187,95 грн, з яких 365950,00 грн боргу, 6131,66 грн 3% річних; 66986,85 грн пені, 6575,01 грн інфляційних втрат, 33484,43 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 85060,00 грн штрафу, а також судового збору (а. с. 78 - 80).

Ухвалою від 26.04.2024 господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог; постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 564187,95 грн, з яких 365950,00 грн основного боргу, 6131,66 грн 3% річних; 66986,85 грн пені, 6575,01 грн інфляційних втрат, 33484,43 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 85060,00 грн штрафу, а також судових витрат; продовжив підготовче провадження у справі по 29.05.2024; призначив підготовче засідання для розгляду справи та клопотання відповідача про витребування доказів у позивача на 20.05.2024 15:30; витребував у позивача в порядку ст. 81 ГПК України документи, визначені резолютивною частиною даної ухвали (а. с. 86).

02.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання від 30.04.2024 про долучення доказів з додатками (а. с. 88 -115).

16.05.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення із запереченнями щодо позовних вимог в повному об`ємі з підстав, у них викладених, у яких, серед іншого, звернуто увагу суду на дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора при вирішенні питання щодо стягнення штрафних санкцій (а. с. 116 - 123).

20.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення із спростуваннями доводів відповідача, викладених у додаткових поясненнях від 16.05.2024 (а. с. 124 -130).

Ухвалою від 20.05.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 27.06.2024 об 11:30 (а. с. 133).

Ухвалою від 27.06.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 18.07.2024 о 14:30; постановив забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а. с. 144).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції зазначила про підтримання позовних вимог з урахуванням заяви про їх зменшення.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

18.11.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (замовник, відповідач) та фізичною особою - підприємцем Бабенком Ігорем Станіславовичем (виконавець, позивач) укладено договір про надання юридичних послуг (далі - договір) (а. с. 14 - 17), за п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок здійснити повний юридичний супровід та надати комплекс юридичних послуг з усіх питань, що стосуватимуться господарської діяльності замовника, що є власником спеціального дозволу на користування надрами №3638 від 31.12.2004, наданого з метою видобування гранітів, магматитів, гнейсів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового Миропільського родовища Житомирської області (далі - спецдозвіл №3638), у сфері надрокористування, враховуючи проте не обмежуючись наступними послугами:

1.1.1 юридичний супровід заходів державного контролю, проведених суб`єктами владних повноважень, а саме органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, сферах промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення охорони природних ресурсів, а також державну додаткову політику, в частині дотримання замовником, що є власником спецдозволу №3638, приписів чинного законодавства України;

1.1.2 підготовка будь-яких документів, необхідних замовнику для здійснення господарської діяльності у сфері надрокористування на підставі спецдозволу №3638;

1.1.3 юридичний супровід процедури внесення змін до Програми робіт з видобування корисних копалин Миропільського родовища Житомирської області, що є додатком до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин;

1.1.3 підготовка акта приймання-передачі Миропільського родовища Житомирської області;

1.1.4 юридичний супровід процедури врегулювання спірних правовідносин між замовником та органами виконавчої влади, які реалізують державну податкову політику, зокрема в частині погашення заборгованості замовника зі сплати рентної плати;

1.1.5 підготовка висновків, довідок, аналітичних роз`яснень з правових питань, що виникають в діяльності замовника;

1.1.6 участь в переговорах, зустрічах, нарадах, зборах, засіданнях, що стосуються прав та інтересів замовника.

Виконавець на вимогу замовника може надавати і інші види юридичних послуг, не зазначених у даному договорі. Види, характер, обсяг, порядок надання і строки комплексних юридичних послуг, зазначаються сторонами в умовах даного договору та додатках та/або додаткових угодах (п. 1.2 - 1.3 договору).

Вартість послуг, що надаються за даним договору, складає 425300,00 грн (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.2 договору оплата вартості послуг за даним договором здійснюється замовником протягом 15 календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок виконавця.

Відповідно до п. 11.3 договору за невиконання замовником грошового зобов`язання, визначеного положеннями п. 6.1 договору, у строк, визначений положеннями п. 6.2 даного договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця:

11.3.1 неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

11.3.2 інфляційні втрати;

11.3.3 три проценти річних від простроченої суми;

11.3.4 проценти за користування коштами виконавця у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

11.3.5 штраф у розмірі 20% від суми вартості послуг за даним договором.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань по даному договору (п. 12.1 договору).

18.11.2021 виконавцем було надано замовнику рахунок-фактуру №СФ-0000060 на суму 425300,00 грн (а. с. 18).

У матеріалах справи є копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 04.02.2022, яким підтверджено передачу 04.02.2022 від виконавця до замовника юридичних послуг за договором від 18.11.2021; зазначено, що вартість виконаних робіт становить 425300,00 грн та те, що сторони підтверджують, що претензій щодо виконання робіт відсутні (а. с. 19).

15.05.2023 між ТОВ "Граніт" та ФОП Бабенком І. С. укладено додаткову угоду до договору, за п. 1 якої сторони дійшли згоди щодо викладення п. 6.2 договору у такій редакції:

"6.2 Оплата вартості послуг за даним договором здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів, яка визначена положеннями п. 6.1 договору, на розрахунковий банківський рахунок виконавця у строк до 01.08.2023" (а. с. 20).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 15.05.2023 сторони підтверджують, що станом на дату підписання даної додаткової угоди заборгованість замовника з оплати вартості послуг за договором перед виконавцем становить 425300,00 грн.

Однак, відповідач зобов`язань по здійсненню оплати наданих послуг не виконав.

Викладене, стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення 425300,00 грн боргу, 77850,82 грн пені, 85060,00 грн штрафу, 38925,40 грн відсотків за користування коштами, 7126,09 грн 3% річних, 6346,41 грн інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Граніт" посилається на фіктивність договору про надання юридичних послуг від 18.11.2021 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 04.02.2022, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; викладене відповідач обгрунтовує тим, що договір за своєю правовою природою є договором підряду, у якому, відповідно до ст. 837 ЦК України, має бути зазначено результат, який має бути переданий замовникові; на думку, ТОВ "Граніт" зазначені відомості як в договорі про надання юридичних послуг, так і в акті здачі-прийняття робіт відсутні; крім того, у самому акті здачі-прийняття робіт відсутні також відомості про зміст, обсяг, одиницю виміру господарської операції, що суперечить положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (а. с. 42- 49).

У відповіді на відзив від 09.04.2024 позивач аргументи щодо фіктивності договору від 18.11.2021 через відсутність приписів про те, що є результатом його виконання, спростовує з посиланням на неправильне розуміння відповідачем норм матеріального права, зокрема, різниці між правовою природою договору підряду та договору про надання послуг, а також зазначає, що з боку ТОВ "Граніт" акт №ОУ-0000008 підписано повноважним представником, а сам акт, як і договір та додаткова угода, ніким не оскаржувалися (а. с. 71-76).

У додаткових поясненнях щодо відповіді на відзив від 16.05.2024 відповідач доводить, що договір про надання юридичних послуг від 18.11.2021 є змішаним договором, який містить ознаки договору підряду також, а тому наполягає на його фіктивності. Звертає увагу суду на дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора при вирішенні питання щодо стягнення штрафних санкцій (а. с. 116 - 123).

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір про надання юридичних послуг від 18.11.2021 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, згідно зі ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.

До того ж необхідно звернути увагу на умову про ризик: відповідно до статті 837 ЦК України підрядник зобов`язується виконати певну роботу на власний ризик, а конструкція статті 901 ЦК України такого застереження не містить.

Як вбачається зі змісту п. 1.2 договору та звіту про його виконання від 04.02.2022, виконавцем надано послуги, результат яких споживався замовником безпосередньо під час надання (виконання) таких послуг.

Зокрема, мова йде про підготовку документів, заяв, юридичний супровід процедури внесення змін до Програми робіт з видобування корисних копалин Миропільського родовища Житомирської області; юридичний супровід процедури врегулювання спірних правовідносин між замовником та органами виконавчої влади.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 365950,00 грн.

За п. 6.1 договору вартість послуг, що надаються за договором, складає 425300,00 грн.

Згідно з п. 6.2 договору оплата вартості послуг за даним договором здійснюється замовником протягом 15 календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок виконавця.

04.02.2022 сторонами підписано та скріплено печатками акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 04.02.2022 на суму 425300,00 грн (а. с. 19).

У додатковій угоді від 15.05.2023 до договору ТОВ "Граніт" та ФОП Бабенком І. С. змінено строк оплати вартості за надані послуги за договором: до 01.08.2023 (а. с. 20).

Крім того, у п. 2 додаткової угоди від 15.05.2023 сторони підтверджують, що станом на дату підписання даної додаткової угоди заборгованість замовника з оплати вартості послуг за договором перед виконавцем становить 425300,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, станом на дату подання позову визначений залишок вартості послуг у розмірі 365950,00 грн відповідачем не сплачений.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо фіктивності договору про надання юридичних послуг від 18.11.2021 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 з тих підстав, що останні, в тому числі і додаткова угода від 15.05.2023, не були оскаржені в суді.

Крім того, уповноваженим представником відповідача підписано спірний договір, умови якого визначали перелік послуг, які будуть надані за договором та які за своїм змістом не передбачали передання замовнику результату у речовій формі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 365950,00 грн основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 77850,82 грн пені та 85060,00 грн штрафу.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

За п. 11.3 договору за невиконання замовником грошового зобов`язання, визначеного положеннями п. 6.1 договору, у строк, визначений положеннями п. 6.2 даного договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця, серед іншого, неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання та штраф у розмірі 20% від суми вартості послуг за даним договором.

Як вбачається з наданого розрахунку, штраф у розмірі 20% від суми вартості послуг за даним договором становить 85060,00 грн.

Суд погоджується з таким розрахунком штрафу та вважає його розмір обгрунтованим.

Позивачем також здійснено розрахунок пені від суми грошового зобов`язання з урахуванням його часткової сплати ТОВ "Граніт".

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність, тому обгрунтованою до стягнення є нарахована пеня в сумі 77850,82 грн.

Приймаючи рішення в цій частині позову, суд врахував також таке.

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України. розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Матеріали справи не містять обґрунтування та доказів понесення позивачем збитків, у зв`язку із вказаним простроченням в оплаті.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги розмір неустойки, складну економічну ситуацію у державі, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 42530,00 грн, та розмір пені до 33493,43 грн, що складає 50% від заявлених сум.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення 7126,09 грн 3% річних, 6346,41 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 11.3 договору за невиконання замовником грошового зобов`язання, визначеного положеннями п. 6.1 договору, у строк, визначений положеннями п. 6.2 даного договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця, серед іншого, 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень цієї норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Ці нарахування не є штрафними санкціями, тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено, його правильність, тому позов підлягає задоволенню в цій частині.

6. Щодо вимоги позивача про стягнення 38925,40 грн відсотків за користування коштами.

Відповідно до п. 11.3 договору за невиконання замовником грошового зобов`язання, визначеного положеннями п. 6.1 договору, у строк, визначений положеннями п. 6.2 даного договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця, серед іншого, проценти за користування коштами виконавця у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання (пп. 11.3.4).

Разом із цим, згідно з положеннями ст. 549 ЦК України грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов`язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Суд зазначає, що визначені у договорі проценти за своєю правовою природою не охоплюють поняття процентів за користування чужими грошовими коштами, а являють собою санкцію, настання якої зумовлено простроченням боржником грошового зобов`язання зі сплати товару у визначений сторонами строк, оскільки за способом обчислення її визначено у певній пропорції від суми боргу за кожен день користування, тому така санкція охоплюється визначенням пені згідно ст. 549 ЦК України.

Також суд, здійснивши аналіз статей 536, 692 ЦК України, дійшов висновку, що в розумінні зазначених статей проценти є не відповідальністю, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником. Разом з тим, зі змісту цих статей вбачається, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення.

Таким чином, передбачені пп. 11.3.4 п. 11.3 договору проценти за своєю правовою природою підпадають під визначення пені.

Разом з тим, судом уже стягнуто з відповідача пеню, нарахованої за цей самий період. Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачено, подвійне нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов`язання покупцем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, вимоги у частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами є безпідставними та не підлягають задоволенню.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 7960,55 грн.

Одночасно слід зазначити, що позивач має право на повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору у розмірі 1146,28 грн за його клопотанням, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити заявлені до стягнення суми пені та штрафу на 50%.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (13033, Житомирська область, Житомирський район, селище Миропіль, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ 13563220) на користь Фізичної особи - підприємця Бабенка Ігора Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; д. н.: 11.08.1977):

- 365950,00 грн основного боргу;

- 6131,66 грн 3% річних;

- 33493,43 грн пені;

- 6575,01 грн інфляційних втрат;

- 42530,00 грн штрафу;

- 7960,55 грн судового збору.

3. Відмовити у стягненні 33484,43 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.07.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (через Електронний суд)