Ухвала

від 23.07.2024 по справі 915/1440/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1440/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

за касаційною скаргою Миколаївської міської ради

на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2024

у справі № 915/1440/23

за позовом: Миколаївської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОШ-ЛЕНД"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Приватного підприємства "ТЕХБУДІНВЕСТ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТІВ"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕЙТЕР"

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ "РОШ-ЛЕНД" (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "ТЕХБУДІНВЕСТ", ТОВ фірма "СТІВ", ТОВ "КРЕЙТЕР"), у якій просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 21 м2, кадастровий номер 4810137200:09:049:0001, шляхом знесення об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144087648101).

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовано тим, що Миколаївська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:049:0001 загального площею 0,0021 га по просп. Леніна поблизу будинку № 75, м. Миколаїв, яку у 2004 році було надано в оренду ТОВ фірма "СТІВ" без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно зі строком дії до 20.01.2018. За доводами позивача, ТОВ фірма «СТІВ» всупереч умовам укладеного вище договору оренди землі побудувало на земельній ділянці комунальної власності нежитлове приміщення - магазин з навісом по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв, зареєструвало на нього право власності та у частках відчужило Приватному підприємству «ТЕХБУДІНВЕСТ» та ТОВ «КРЕЙТЕР». В подальшому власником нежитлової будівлі стало ТОВ «РОШ-ЛЕНД», незважаючи на те, що судами у справі №915/572/17 було встановлено, що нежитлове приміщення магазину з навісом, що знаходиться за адресою: просп. Центральний, 75/12, м. Миколаїв збудоване ТОВ фірма «СТІВ» самочинно на орендованій земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Миколаєва.

Миколаївська міська рада вважає, що незаконне використання земельної ділянки комунальної власності, самочинне будівництво об`єкта нерухомості на ній та оформлення права власності на такий об`єкт порушує інтереси територіальної громади м. Миколаєва та позбавляє її права вільно володіти, розпоряджатись та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Зважаючи на те, що між Миколаївською міською радою та ТОВ "РОШ-ЛЕНД" відсутні будь-які договірні відносини щодо оренди спірної земельної ділянки за вказаною адресою, належним та ефективним способом захисту порушених прав Миколаївської міської ради у відповідності до ст. 391 ЦК України є звернення позивача до суду з негаторним позовом про зобов`язання відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення побудованого на ній нежитлового приміщення.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2024 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Ярош А.І., Савицький Я.Ф.), у задоволенні позову відмовлено, а також скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2023.

Судами обох інстанцій встановлено, що 14.09.2004 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ Фірма «СТІВ» (орендар) укладено договір оренди землі № 2676, за умовами п. 1.1. якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.07.2004 за № 22/8 надає, а ТОВ Фірма «СТІВ» приймає в оренду земельну ділянку для встановлення та обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 (Центральний район), м. Миколаїв.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 вказаного договору сторони передбачили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21 м2, у тому числі 4 м2 під споруду, 17 м2 під критий майданчик для очікування громадського транспорту, без права передачі її в суборенду. Земельна ділянка вільна від забудови. Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів. Договір діє протягом 5 (п`яти) років з дати прийняття рішення.

Відповідно до п. 5.1 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для встановлення та обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту. Цільове призначення земельної ділянки 4 м2 землі комерційного призначення, 17 м2 землі громадського призначення (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 7.1 договору у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Пунктом 12.8 договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки.

Зазначений договір оренди зареєстрований в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 17.09.2004 за №2676.

04.06.2009 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ Фірма "СТІВ" (орендар) укладено договір оренди землі № 6627, відповідно до умов п. 1.1. якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 28.04.2009 № 34/38 продовжила ТОВ Фірма "СТІВ" оренду земельної ділянки, яка була надана рішенням міської ради від 20.07.2004 №22/8, для обслуговування тимчасово встановленого зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Центральний район).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.1 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21 м2, у тому числі 4 м2 для обслуговування торговельного кіоску, 17 м2 для обслуговування критого майданчика для очікування громадського транспорту, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходиться зупиночний комплекс, що належить ТОВ Фірма "СТІВ". Договір діє протягом 5 (п`яти) років з 20.07.2009.

Пунктом 5.1 договору №6627 визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування тимчасово встановленого зупиночного комплексу. Цільове призначення земельної ділянки (1.13.4 УКЦВЗ) землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення (п. 5.2 договору №6 627).

Згідно з п. 7.1 договору № 6627 у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 12.8 договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки.

Вказаний договір підписано сторонами та скріплено їх печатками без застережень та зауважень.

27.06.2014 між Миколаївською міською радою та ТОВ Фірма "СТІВ" укладено договір про зміни №153-14 до договору оренди землі №6627 від 04.06.2009, яким на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2014 №39/56, в договір №6627 внесено зміни, а саме, зокрема: п.1.1 договору доповнено наступним: "1.1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.04.2014 №39/56 продовжує Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "СТІВ" оренду земельної ділянки (кадастровий №4810137200:09:049:0001) для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 (Центральний район); п. 3.1 договору доповнено наступним: "Договір діє до 20.01.2015 ".

В подальшому, рішенням Миколаївської міської ради №44/43 від 19.11.2014 продовжено ТОВ Фірма "СТІВ" на 3 роки оренду земельної ділянки площею 21 м2 (кадастровий номер 4810137200:09:049:0001), термін оренди якої було продовжено рішенням міської ради від 25.04.2014 №39/56, залишивши 4 м2 в землях комерційного використання та 17 м2 в землях громадського призначення для обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75.

30.12.2014 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ Фірма "СТІВ" (орендар) було укладено договір про зміни №347-14 до договору оренди землі №6627 від 04.06.2009, яким на підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.11.2014 за №44/43 в договір №6627 внесено зміни, а саме, зокрема: п. 1.1. договору доповнено наступним: "1.1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.11.2014 за №44/43 продовжила Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "СТІВ" оренду земельної ділянки (кадастровий №4810137200:09:049:0001) для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу у складі торговельного кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по пр. Леніна, поблизу будинку №75 (Центральний район); п. 3.1 договору доповнено наступним: "Договір діє до 20.01.2018".

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №25968662 від 03.06.2021 вбачається, що за ТОВ Фірма "СТІВ" 30.12.2016 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення магазину з навісом за адресою: просп. Центральний, 75/12, м. Миколаїв. Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, серія та номер: 137, виданий 01.10.2015, видавник: ВКПП Делен; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, серія та номер: МК 142163612894, видана 26.12.2016, видавник: Управління ДАБІ в Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №814/1475/17 позов ТОВ Фірма "Стів" задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 №2; визнано неправомірним та скасовано наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 №1 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» «Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв», зареєстрованого Управління ДАБІ у Миколаївській області 04.11.2016 №МК 082163091887; визнано неправомірним та скасовано наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 10.01.2017 року № 2 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта» «Реконструкція нежитлових приміщень під магазин з навісом за адресою: пр. Центральний, 75/12, м. Миколаїв», зареєстрованого Управління ДАБІ у Миколаївській області 26.12.2016 № МК 142163612894.

Судами також встановлено, що 20.01.2017 між ТОВ Фірма "СТІВ" (продавець) та Приватним підприємством "ТЕХБУДІНВЕСТ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого продавець продав, а покупець придбав у власність 67/100 часток нежитлового приміщення магазину з навісом, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, будинок №75/12. Вказаний договір посвідчений Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., номер у реєстрі 51.

Також 20.01.2017 між ТОВ Фірма "СТІВ" (продавцем) та ТОВ "КРЕЙТЕР" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого ТОВ Фірма "СТІВ" продало, а ТОВ "КРЕЙТЕР" придбало у власність 33/100 часток нежитлового приміщення магазину з навісом, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, будинок № 75/12. Договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., номер у реєстрі 52.

В подальшому, на підставі договору дарування часток нежитлового приміщення магазину з навісом за №1312 від 30.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С.Г., Приватне підприємство "ТЕХБУДІНВЕСТ" набуло право власності на 33/100 часток нежитлового приміщення магазину з навісом, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, будинок № 75/12.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №341943971 від 08.08.2023, за ТОВ "РОШ-ЛЕНД" на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: 1365, 1366, виданий 07.09.2021, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (за сукупністю часток 33/100 + 67/100): нежитлове приміщення, магазин з навісом по пр .Центральному 75/12, м. Миколаїв, загальною площею 20,1 м2, опис: магазин літ. А загальною площею 6,7 м2, магазин літ. Б загальною площею 13,4 м2, навіс літ. С (реєстраційний номер нерухомого майна 1144087648101).

Судовими рішеннями у справі №915/572/17, які набрали законної сили, визначено, що будівництво нежитлової споруди на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, будинок № 75/12 здійснено ТОВ Фірма "СТІВ" самочинно, а тому останній не набув у законний спосіб право власності на вказаний об`єкт нерухомості, а також те, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності та її власником є Миколаївська міська рада.

З інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 29129/22.01-15/23-2 від 23.08.2023 по спірному об`єкту вбачається, що до Управління документи на початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації не передавались станом на 23.08.2023.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що виходячи з положень ст. 376 ЦК України позов про знесення самочинного будівництва може бути пред`явлений до особи, яка здійснила це будівництво, однак ТОВ «РОШ-ЛЕНД» не є особою, яка здійснила самочинне будівництво, а стало власником нежитлового приміщення на підставі правочину, право власності якого було зареєстровано в установленому законом порядку. Відповідно, вимоги позивача до відповідача про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомого майна задоволення не потребують, оскільки такі вимоги пред`явлено до неналежного відповідача.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не доведено факту відмови саме відповідача на вимогу позивача (яка взагалі не була заявлена) про звільнення земельної ділянки та створення саме ним перешкод у користуванні відповідним майном. Крім цього, відповідач не був стороною орендних правовідносин між Миколаївською міською радою та ТОВ Фірма "СТІВ" та питання щодо земельних ділянок, на яких розташовано спірний об`єкт нерухомості, при Державній реєстрації його права власності не вирішувалось, з огляду на що позивачем, задля відновлення його прав та інтересів як власника земельних ділянок комунальної власності, повинно бути обрано інший спосіб ефективного захисту порушених прав.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що правовим обґрунтуванням позовних вимог про зобов`язання усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні спірною земельною ділянкою, що власне і визначають обраний позивачем спосіб захисту, у першу чергу є ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України та ст. 212 ЗК України, а не як помилково вважали суди першої та апеляційної інстанцій - ст. 376 ЦК України. В свою чергу, у співвідношенні із загальним законом (ч. 4 ст. 376 ЦК України) спеціальним законом є Земельний кодекс України, імперативна норма ч. 2 ст. 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов`язаних із встановленням суб`єктного складу осіб, зобов`язаних повернути власнику землі самовільно зайняті земельні ділянки, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій ЗК України, можуть застосовуватися норми ЦК України, зокрема ст. 376 цього Кодексу. Належними відповідачами за позовом власника землі про знесення самочинного будівництва є особи, які придбали об`єкт самочинного будівництва у забудовника та зареєстрували право власності на такий об`єкт. Також за доводами скаржника, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду наразі також дотримується усталеної правової позиції в питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судом апеляційної інстанції застосовано норми матеріального права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 19.03.2024 у справі № 915/1439/21 в частині того, що належними відповідачами за позовом власника землі про знесення самочинного будівництва є особи, які придбали об`єкт самочинного будівництва в забудовника та зареєстрували право власності на такий об`єкт (ст. 391 ЦК України, ст. 212 ЗК України); від 10.01.2024 у справі № 489/742/20, від 10.10.2023 у справі № 915/1416/21 в частині пріоритетного застосування до подібних правовідносин положень ч. 2 ст. 212 ЗК України як спеціальної норми права; від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20 щодо визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (ст. 391 ЦК України, ст. 212 ЗК України); від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 в частині того, що власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає користуванню та розпорядженню ним своїм майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод власникові в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном; від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17 в частині того, що відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов); від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 в частині того, що за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності, а тому розміщення особою споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності, право розпорядження якою належить до компетенції міської ради, не можна визнати законним.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.07.2024 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 19.07.2024.

До Верховного Суду 03.07.2024 від відповідача надійшла заява про зупинення касаційного провадження у справі № 915/1440/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1785/22, у якій він зазначає, що у справі № 915/1440/23 суди відмовили у задоволенні позову з підстав, що виходячи з положень ст. 376 ЦК України позов про знесення самочинного будівництва може бути пред`явлений до особи, яка здійснила це будівництво, однак ТОВ «РОШ-ЛЕНД» не є особою, яка здійснила самочинне будівництво, а стало власником нежитлового приміщення на підставі правочину, право власності якого було зареєстровано в установленому законом порядку. В свою чергу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу № 914/1785/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав відступу від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які викладені у постановах від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20 про те, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво, а не його забудовник.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.07.2024 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник вказує на помилковість доводів скаржника та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Також до Верховного Суду 17.07.2024 від позивача надійшли заперечення на заяву про зупинення касаційного провадження у справі № 915/1440/23, у якій представник вказує на неподібність правовідносин у справах № 915/1440/23 та № 914/1785/22.

Під час підготовки справи до розгляду Верховним Судом встановлено, що 22.05.2024 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу № 914/1785/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які викладені у постановах від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20.

Суд зазначив, що за змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій цієї статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, також прямо визначені ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Ураховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки у разі зведення на ній самочинного будівництва шляхом задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого нерухомого майна є усталеними в судові практиці Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19).

У той же час, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дотримується правової позиції, що у питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (див. постанови від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20).

Поряд з цим, судова колегія звернула увагу, що згідно з вимогами цивільного законодавства України самочинно збудовані будівлі не є об`єктом цивільних прав, відповідно, не можуть вільно відчужуватися.

До того ж, положення ч. 4 ст. 376 ЦК України обмежують коло осіб, зобов`язаних знести об`єкт самочинного будівництва, їх забудовником.

Отже, застосування положень ч. 4 ст. 376 ЦК України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20, про те, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво, а не його забудовник.

Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 914/1785/22 та призначила її до розгляду на 18.09.2024.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/1785/22 може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, враховуючи що суди попередніх інстанцій у справі № 915/1440/23 застосували положення ст. 376 ЦК України та дійшли висновків, що позов про знесення самочинного будівництва може бути пред`явлений до особи, яка здійснила це будівництво, колегія суддів, з метою дотримання єдності судової практики Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 915/1440/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1785/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської міської ради на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2024 у справі № 915/1440/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1785/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.