Постанова

від 23.07.2024 по справі 756/2534/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року м. Київ

Справа № 756/2534/24

Провадження: № 22-з/824/11497/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Мережко М. В., Нежури В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Гольонко Маргарити Миколаївни в інтересах ОСОБА_1

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Луценко О. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельної компанії «Енергодім» про стягнення грошових коштів,

у с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та ТОВ « Архітектурна будівельна компанія «Енергодім» був укладений договір від 24.06.2019 року № 17/06 на проектування, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується розробити та передати замовнику проектну документацію для будівництва індивідуальних житлових будинків, які будуть знаходиться в житловому комплексі «Гармонія» в м. Рівне, в районі вулиць Макарова та Павлюченка, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену проектну документацію. Зазначив, що між сторонами було погоджено та підписано 3 додатки до договору, відповідно до яких міститься календарний план виконання договору з зазначенням порядку і строків передачі проектної документації, склад проектної документації, вартість та порядок оплати. Зі змісту акту виконаних робіт від 09.09.2019 року вбачається, що склад проектної документації не відповідає складу, який визначений сторонами у додатку №2 до договору. Жодних повідомлень про готовність передати проектну документацію та акт передачі він від відповідача не отримував. В зв`язку з цим, листом від 16.03.2021 року повідомив відповідача про те, що ним так і не було надано проектну документацію, яка передбачена п.4.4 договору проектування № 17/06 від 24.06.2019 року та у складі, передбаченому додатком №2. Вказує, що відповідачем було залишено даний лист поза увагою та умови договору виконані не були. Також вказав, що ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Енергодім», протягом передбаченого договором строку, проектну документацію не виконало та не передало, сума отриманого авансу повернута не була, чим, в свою чергу, порушено його права та інтереси.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Гольонко М. М. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції просила скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції розглянув справу без належного на те повідомлення позивача та його представника, не взяв до уваги той факт, що позивачем не прийнято проектну документацію та не підписано акт виконаних робіт від 09.09.2019 року, з огляду на те, що проектна документація не відповідає складу, визначеному умовами договору, та відповідачем не було виконано умови п. 4.4. договору. Також зазначила, що з долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву договору про наміри № 07/06- 2019 від 07 червня 2019 випливає, що останній укладений щодо організації будівництва демо-будинків згідно умов додатку № 1, а не договору проектування, який був укладений між позивачем та відповідачем. Також зазначила, що надсилання будь-якої документації на електронну адресу, на яку направлялись повідомлення відповідачем, ОСОБА_1 не погоджував, а про існування акту виконаних робіт від 09.09.2019 року він дізнався лише з моменту отримання позову від відповідача, у січні 2021 року. Окрім того, вказує, що суд першої інстанції прийняв до уваги листування в мобільному додатку «WhatsApp», при цьому, у вказаному листуванні відсутній номер мобільного телефону позивача, а відтак неможливо встановити його учасників та належність аккаунтів.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АБК «Енергодім» в особі Капєльнікової А. Ю. доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважало необґрунтованими, з огляду на те, що директор ТОВ "Архітектурно-будівельна компанія "Енергодім" Капєльнікова А.Ю. неодноразово зверталася до позивача, шляхом здійснення листування в мобільному додатку "WhatsApp", щодо узгодження підписання акту виконаних робіт та оплати залишку грошових коштів за виготовлену проектну документацію. Зазначене підтверджується скриншотами листування з мобільного додатку "WhatsApp". Вважає, що

з наданого відповідачем листування можна встановити його учасників, своєю чергою зміст листування підтверджує доводи відповідача щодо належного виконання останнім умов договору, скриншоти листування з мобільного додатку "WhatsApp" є належними доказами у справі. Вважає, що позивач, свідомо ухилявся від підписання акту виконаних робіт. Таким чином, в порушення умов договору, позивачем не було підписано та повернуто акт виконаних робіт та не подано жодних зауважень щодо виконаних робіт. Виконані відповідачем роботи до теперішнього часу не оплачені.

За правилом частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ "Архітектурно-будівельна компанія "Енергодім" та ОСОБА_1 було укладено договір проектування №17/06 від 24 червня 2019 року.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується розробити та передати замовнику проектну документацію для будівництва індивідуальних житлових будинків, які будуть знаходитися в житловому комплексі «Гармонія» в м. Рівне, в районі вулиць Макарова та Павлюченка (надалі - проектна документація), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену проектну документацію.

У п. 4.4. договору сторони погодили, що передача проектної документації виконавцем замовнику оформлюється шляхом складання Акту передачі, який підписується сторонами у двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони. Проектна документація передається у паперовому форматі та електронному форматі pdf., Архікад або Автокад.

Згідно п. 4.5. договору про готовність передати замовнику проектну документацію та Акт передачі, виконавець повідомляє замовника електронною поштою, після чого підписує Акт проектної документації.

Додатком №1 від 24 червня 2019 року до договору проектування №17/06 від 24 червня 2019 року сторони погодили календарний план виконання договору.

На виконання умов договору, відповідач у строк, погоджений сторонами, розробив проектну документацію, що підтверджується актом виконаних робіт від 09.09.2019 року.

Так, у відповідності до умов договору виконавець 09 вересня 2019 року направив на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 акт виконаних робіт.

Оскільки надісланий лист залишився без відповіді, директор TOB "Архітектурно-будівельна компанія "Енергодім" Капєльнікова А.Ю. неодноразово зверталася до позивача шляхом здійснення листування в мобільному додатку "WhatsApp" щодо узгодження підписання акту виконаних робіт та оплати залишку грошових коштів за виготовлену проектну документацію. Однак жодної відповіді від позивача не надійшло.

У додатку № 2 від 24 червня 2019 року до договору проектування №17/06 від 24 червня 2019 року сторони визначили склад проектної документації, який включає генплани, плани поверхів, загальні розрізи, фасади, робочий проект згідно ДБН А.2.2- 3-97, організація кабельних вводів (точки вводу). Своєю чергою в акті виконаних робіт зазначено, що склад проектної документації включає: проект типового індивідуального житлового будинку «Фьюжен» для СІП-^ технології будівництва: ескіз намірів забудови; робочий проект фундаменту (КЗ); робочий проект будинку (КД); проект типового індивідуального житлового будинку «Фьюжен» для технології будівництва газоблок: ескіз намірів забудови; робочий проект фундаменту (КЗ); робочий проект будинку (КД); проект типового індивідуального житлового будинку «Оскар» для СІП-технології будівництва: ескіз намірів забудови; робочий проект фундаменту (КЗ); робочий проект будинку (КД); проект типового індивідуального житлового будинку «Оскар» для технології будівництва газоблок: ескіз намірів забудови; робочий проект фундаменту (КЗ); робочий проект будинку (КД).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника, а дії позивача щодо безпідставної та систематичної відмови від підписання акту та приймання виготовленої проектної документації, а згодом відмови від послуг, спрямовані на ухилення від сплати заборгованості за даним договором.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1 та 2 ст. 887 ЦК України встановлено, за договором підряду проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт, підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 зроблено правовий висновок щодо акту виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною. Згідно з вказаним висновком, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов 'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Згідно ч. 4 статті 653 ЦК України зазначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі N 918/631/19 та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі N 910/12382/17 наведено визначення поняття "аванс" (попередня оплата), зокрема, це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Як зазначено вище, у п. 4.4. договору сторони погодили, що передача проектної документації виконавцем замовнику оформлюється шляхом складання акту передачі, який підписується сторонами у двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони. Проектна документація передається у паперовому форматі та електронному форматі pdf., Архікад або Автокад.

Згідно п. 4.5. договору про готовність передати замовнику проектну документацію та акт передачі, виконавець повідомляє замовника електронною поштою, після чого підписує акт проектної документації.

Додатком №1 від 24 червня 2019 року до договору проектування №17/06 від 24 червня 2019 року сторони погодили календарний план виконання договору, з якого убачається, що надання виконавцем замовнику існуючої типової проектної документації для будівництва 4-х видів індивідуальних житлових будинків у паперовому та електронному вигляді здійснюється протягом 3-х робочих днів з дати підписання договору.

П. 2 додатку № 1 передбачає, що коригування фахівцями замовника наданої виконавцем типової проектної документації для будівництва 4-х видів індивідуальних житлових будинків, передача відкоригованої типової проектної документації разом із генеарльним планом виконавцю - 20 робочих днів з дати надання виконавцем типової проектної документації згідно п. 1 даного додатку.

Проте, як убачається з матеріалів справи, після виконання виконавцем п. 1 додатку №1 до договору проектування №17/06 позивач ухилявся від відповідей щодо погодження наступних дій виконавця, на підставі чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії позивача щодо безпідставної та систематичної відмови від підписання акту та приймання виготовленої проектної документації, а згодом відмови від послуг, спрямовані на ухилення від сплати заборгованості за даним договором.

Більше того, вищевикладене спростовує доводи позивача про те, що відповідач виконав роботи не у строк, передбачений умовами договору, з огляду на те, що без погодження позивачем існуючої типової проектної документації (термін виконання - 3 робочих днів з дати підписання договору) відповідач фізично не мав змоги виконувати подальші дії з приводу розробки проектів будинків (а. с. 10).

Щодо доводів скаржника про розгляд справи без належного повідомлення позивача колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а. с. 21).

Позивач 26.03.2023 року подав до суду заяву про розгляд справи у підготовчому засіданні 27.03.2024 року без його участі (а. с. 28).

В призначене підготовче судове засідання суду першої інстанції з`явилась представник позивача - адвокат Гольонко М. М. по відео конференції з належним чином підтвердженими повноваженнями (а. с. 198).

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. У відповідності до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази обмежень у повноваженнях представника позивача.

Частиною 5 ст. 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Під час проведення підготовчого судового засідання, при вирішенні питання про закриття підготовчого провадження брав участь представник позивача, який підтримав в повному обсязі закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті (а. с. 200).

Відповідно до ч. 5 ст. 200 ЦПК України суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Жодних зауважень щодо переходу до розгляду справи по суті представник позивача не висловлював, жодних пропозицій про необхідність заслуховування представника позивача не подавав, навпаки підтримав закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

За таких обставин, судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, а заперечення в цій частині зводяться до незгоди з власною поведінкою у судовому процесі.

Доводи позивача про те, що він не був повідомлений про дії відповідача електронними, чи будь-якими засобами, спростовуються наступним.

Як зазначено вище, п. 4.4. договору сторони погодили, що передача проектної документації виконавцем замовнику оформлюється шляхом складання акту передачі, який підписується сторонами у двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони. Проектна документація передається у паперовому форматі та електронному форматі pdf., Архікад або Автокад.

Згідно п. 4.5. договору про готовність передати замовнику проектну документацію та акт передачі, виконавець повідомляє замовника електронною поштою, після чого підписує акт проектної документації.

Так, у відповідності до умов договору, виконавець 09 вересня 2019 року направив на електронну пошту alex7usa@gmail.com акт виконаних робіт.

Колегія суддів зазначає, що умови договору не визначають конкретної електронної пошти замовника, на яку виконавець повинен надсилати документи, більше того, зазначене підтверджується скриншотами листування з мобільного додатку "WhatsApp" (а. с. 134 - 141).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 зазначено, що суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 100 ЦПК України, у подібних правовідносинах.

Оскільки з наданого відповідачем листування можна встановити його учасників, своєю чергою зміст листування підтверджує доводи відповідача щодо належного виконання останнім умов договору, скриншоти листування з мобільного додатку "WhatsApp" є належними доказами по справі.

Більше того, колегія суддів також звертає увагу, що з матеріалів справи убачається факт направлення відповідачем засобами поштового зв`язку 21.10.2019 року рекомендованим листом (трекінг відправлення - 0407322373417) з описом вкладення акту виконаних робіт від ТОВ АБК «Енергодім» від 09.09.2021 року на суму 131 500 грн у кількості 2 шт. ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що зазначена в листі адреса відповідає адресі, вказаній у розділі 12 Договору «Юридична адреса та банківські реквізити» та адресі, вказаній самим позивачем у позовній заяві. Проте, лист не був отриманий позивачем та повернутий у зв`язку зі закінченням терміну зберігання (а. с. 129 - 131).

Ураховуючи наведені вище обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач виконав передбачені договором роботи, та вчиняв дії щодо підписання акту виконаних робіт у замовника, однак, позивач свідомо ухилявся від здійснення таких дій, в порушення умов договору. Відповідно, виконані відповідачем роботи станом на сьогодні не оплачені.

Колегія суддів бере також до уваги той факт, що у січні 2021 року відповідач звертався до Рівненського міського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з позивача заборгованості.

Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо відмови від послуг та не надання відповідачем проектної документації є безпідставними. На підтвердження своїх доводів не надано жодних доказів, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, самі лише твердження ОСОБА_1 , не підкріплені доказами, не можуть бути підставою для стягнення з відповідача сплачених позивачем авансових платежів у суму 131 500 грн.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що відсутні правові підстави для скасування заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 березня 2024, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Гольонко Маргарити Миколаъвни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді М. В. Мережко

В. А. Нежура