Ухвала

від 23.07.2024 по справі 580/4318/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень

23 липня 2024 року

м. Київ

справа №580/4318/23

адміністративне провадження №К/990/18329/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши клопотання Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про зупинення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі за позовом Приватного підприємства "Надія" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватне підприємство "Крупське" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Надія" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23.11.2010 № 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2; пункт 4 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14; пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207; пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211; пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1; пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189; пункт 105 - будинок управителя махорочної фабрики Теплицького, модерн, м. Черкаси, бульв. Шевченка 194.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватне підприємство "Крупське" також звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11. 2010 № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури" в частині пункту 4 Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023:

- адміністративний позов ПП "Надія" задоволено частково. Визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11. 2010 № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23.11.2010 № 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2; пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207; пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211; пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1; пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189. В іншій частині позовних вимог відмовлено;

- адміністративний позов третьої особи ПП "Крупське" задоволено повністю. Визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11. 2010 № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури" в частині пункту 4 Додатку до наказу від 23.11. 2010 № 10/03-21 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, апеляційні скарги Приватного підприємства "Надія" та Приватного підприємства "Крупське" - задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі.

До Верховного Суду надійшло клопотання Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про зупинення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024.

Клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень мотивовано тим, що адміністративна справа №580/4318/23 становить значний суспільний інтерес, оскільки виявлені об`єкти культурної спадщини неодноразово висвітлювалися в засобах масової інформації. Також вказує, що у разі не зупинення дії оскаржуваних судових рішень об`єкти культурної спадщини можуть бути демонтовані або знесені.

Вирішуючи заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 340 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно з частинами 1,2 статті 375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина 2 статті 375 КАС України).

Верховний Суд зауважує, що розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з ухваленням оскаржуваних судових рішень.

В свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для ухвалення зазначеного процесуального рішення. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Як випливає із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень спірні правовідносини виникли щодо визнання протиправним та нечинним наказу від 23.11.2010 № 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» до якого включено об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у приватній власності позивача та третьої особи.

Слід зауважити, що спори, які виникають у сфері охорони культурної спадщини, стосуються захисту суспільного (публічного) інтересу, який протиставляється приватному праву, гарантованому статтею 42 Конституції України, на здійснення підприємницької діяльності, незабороненої законом, та виражається у збереженні та охоронні історико-культурної спадщини світового, загальнонаціонального або місцевого значення.

Охорона культурної спадщини, яка є предметом розгляду у цій справі, є важливим напрямом політики держави, від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави та кожного індивіда. Збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави.

Важливість забезпечення особливої охорони нерухомих об`єктів культурної спадщини та пріоритетності цього завдання для держави України неодноразово підкреслювались у правозастосовчій практиці Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21.

У цій постанові Великої Палати Верховного Суду (пункти 117 - 130) наводились мотиви про те, що нерухомі об`єкти культурної спадщини, на відміну від іншого нерухомого майна, мають особливу правову природу. Такі об`єкти мають певні характерні властивості, з огляду на які вони мають цінність не тільки як нерухоме майно («матеріальну» цінність), а набувають історико-культурну цінність («нематеріальну», ідеологічну цінність).

Така «нематеріальна» цінність культурної спадщини не з`являється одразу після побудови нерухомого майна. Вона формується десятиліттями та століттями, оскільки суспільство може лише успадкувати її від попередніх поколінь.

Тому руйнування нерухомого об`єкта культурної спадщини завдає шкоди не лише його власнику або володільцю (які втратять внаслідок цього нерухоме майно), а і суспільству в цілому (оскільки разом із нерухомим майном буде безповоротно втрачено його «нематеріальну» історико-культурну цінність, що формувалась протягом поколінь).

Враховуючи наведене вище, Верховний Суд зазначає про наявність у цій справі підстав, що можуть призвести до допущення порушень прав, свобод та законних інтересів учасників справи в разі нездійснення судом зазначеного заходу.

Отже, дослідивши подане відповідачем клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024.

Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про зупинення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі в адміністративній справі № 580/4318/23 задовольнити.

2. Зупинити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 в адміністративній справі № 580/4318/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

3. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко