Ухвала

від 24.07.2024 по справі 420/23960/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційного провадження

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 420/23960/21

адміністративне провадження № К/990/26454/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу приватного підприємства «Ніка-2» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі за позовом приватного підприємства «Ніка-2» до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю), визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Ніка-2» звернулось до суду з позовом до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю), визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №58 від 02.06.2021.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, приватне підприємство «Ніка-2» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.

Судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник висловлює лише незгоду щодо проведення перевірки відповідачем та наголошує про відсутність законодавчо передбачених повноважень у перевіряючої особи на здійснення перевірки, за наслідками якої був складений акт від 02.06.2021 №118 та припис від 02.06.20221 №58 «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України вбачається, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Водночас, подана касаційна скарга містить лише загальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не вказано якої саме норми права, що не є належним обґрунтуванням підстави відкриття касаційного провадження передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства «Ніка-2» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі за позовом приватного підприємства «Ніка-2» до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю), визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, - повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя Н.В. Коваленко