Рішення

від 17.07.2024 по справі 134/458/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/10/2024

Справа № 134/458/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2024 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Лабая О.В

З участю секретаря: Цибуляк А.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смтКрижопіль Вінницькоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернуласядо Крижопільськогорайонного судуВінницької областіз вищевказанимуточненим позовом в якому просила визнати за нею право на спадщину як спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_5 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 визнавши право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабка ОСОБА_6 , після смерті останньої спадкоємець останньої був її син батько позивачки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим спадщина перейшла до неї як його спадкоємця за законом. Державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори 08 лютого 2019 року позивачу видане свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_6 , а саме на земельну ділянку розташовану на території Тернівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області площею 2,7070 га. Після смерті ОСОБА_6 залишився також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 що відноситься до суспільної групи колгоспних дворів та станом на 15 квітня 1991 року головою колгоспного двору була її баба ОСОБА_6 , інші члени колгоспного двору не зверталися за витребуванням своїх часток в майні колишнього колгоспного двору та право власності на житловий будинок не зареєстровано. Враховуючи, що до складу спадщини позивача входить також житловий будинок по АДРЕСА_1 , позивач як спадкоємець за законом прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 , який в свою чергу прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 оскільки постійно спільно з нею проживав. Посилаючись на неможливість оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, оскільки правовстановлюючі документи відсутні просила задовольнити її позов.

Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 червня 2023 року було замінено за клопотання представника позивача первісного позивача Крижопільську селищну раду на ОСОБА_3

23липня 2023року черезканцелярію судунадійшла заявавідповідача ОСОБА_3 відповідно доякої відповідачвказує, що спадщину після смерті батька не приймав, приймати не буде і вирішувати питання про прийняття спадщини в судовому порядку також не буде. Позовні вимоги визнає та просить позов ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалою суду від 17 липня 2023 року було залучено третю особу без самостійний вимог ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17 липня 2023 року було прийнято заяву представника про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року було замінено за клопотання представника позивача третю особу без самостійний вимог ОСОБА_2 на відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, вказавши, що позивач прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, що належав до майна колишнього колгоспного двору головою якого була її баба ОСОБА_6 та його членами її син ОСОБА_5 та внучка ОСОБА_7 . Відповідачка ОСОБА_7 втратила право на частку у майні колишнього колгоспного двору оскільки в термін позовної давності не звернулась за витребуванням своєї частки.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, про поважність причини неявки в судове засідання суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, через канцелярію суду 23.05.2023 року надав заяву про визнання позовних вимог, просить позов ОСОБА_2 задовільнити, розгляд справи проводити без його участі.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 виданого виконкомом Тростянецької с/ради Ямпільського р/ну Вінницької області 29.10.2000 року шлюб укладено між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прізвища після одруження чоловік ОСОБА_10 , дружина ОСОБА_10 . (а.с. 7).

Батьками ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданого 02.09.1982 року Тростянецькою сільською Радою Ямпільського району (а.с. 8).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданого 10.10.2017 року виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Крижопільського районну Вінницької області. (а.с. 9).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 виданого 13.11.2018 року Крижопільским районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.. (а.с. 10).

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 20.01.2021 року житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 64,2 кв.м житловою площею 32,0 кв.м., до складу якого входить: житловий будинок «А», веранда «а», ганок «а1», літня кухня «Б», господарська будівля з гаражем «В», сарай «Г», погріб «Г/п», криниця «К», огорожа «1-3» (а.с. 11-15).

Відповідно до листа незалежного оцінювача ОСОБА_12 від 26.01.2023 року за № 02/23 станом на 26 січня 2023 року середньо- - ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 складає 2000 дол. США, що еквівалентно 73137,00 грн. (по курсу НБУ 100$ =3656,86 грн.). (а.с. 16).

Державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_6 1930 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 був її син гр. ОСОБА_5 1960 р.н., але у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 спадщина переходить до його спадкоємиці за законом доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщина на яку видано свдоцтво складається з земельної ділянки розташованої на території Тернівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, площею 2,7070 га, кадастровий номер № 0521986400:02:001:0668, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.02.2019 року, що зареєстровано в реєстрі за № 139. (а.с. 18).

До майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 заведено спадкову справу 12.02.2018 року № 28/2018. Спадкоємець, яка прийняла спадщину ОСОБА_2 . До майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 спадкова справа не заведена, що підтверджується довідкою Крижопільської нотаріальної контори від 21.04.2023 року № 43/01-16 та довідкою від 05.05.2023 року за № 48/01-16 (а.с. 40, 55)

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи витребуваної судом та оглянутої в судовому засіданні позивачем ОСОБА_2 12.02.2018 року подано до Крижопільської державної нотаріальної кантори нотаріально завірену заяву від 31.01.2018 року про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , та повідомила, що окрім неї спадкоємцем є син померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: Вінницька область, Крижопільський район село Тернівка. (а.с. 57).

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2018 року встановлено факт, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області є матір`ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області. Встановлено факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області постійно проживав разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області. Відповідно до відмітки Ямпільського районного суду Вінницької області рішення вступило в закону силу 16 квітня 2018 року (а.с. 68-69).

Відповідно до довідки від 07.04.2023 року за № 52/01-16 виданої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Халабуді І.О. на її усне звернення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за закон після смерті її баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 роз`яснено, що судячи з її слів та документів спадщина після смерті спадкодавця складається із цілого житлового будинку по АДРЕСА_1 на які відсутні правовстановлюючі документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Тому підтвердити право власності на спадкове майно ви можете в судовому порядку. (а.с. 29).

Відповідно до довідки (витягу з погосподарської книги ) від 26.01.2023 року за № 73 виданою старостою Тернівського старостинського округу Крижопільської селищної ради, що згідно записами погосподарської книги № 3 за 1991 -1995 роки номер об`єкта: особовий рахунок № НОМЕР_5 , відкритий на гр. ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 р. відноситься до категорії колгоспних дворів. Склад двору: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 голова двору; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10 син; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 17)

Довідка не містить відомостей, щодо родинних відносин ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 із головою колгоспного двору ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Як встановлено із копії листів погосподарської книги за період з 1991 1995 рік за домоволодінням АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_5 , відкритий на гр. ОСОБА_6 голова сім`ї ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_12 , син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_13 та внучка - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка станом на 01.01.1992 вибула до м. Вінниці (а.с. 42- 43).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 здійснила переміну прізвища імені, по батькові на ОСОБА_13 , що підтверджується копією запису акта про переміну прізвища імені, по батькові за № 248 від 05.09.2000 року вчиненого відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради (а.с. 181).

Відповідно до актового запису про шлюб № 1837 від 18 вересня 2004 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 укладено шлюб прізвище після одруження ОСОБА_15 (а.с. 180).

За правилами частин першої та третьої статті 5ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому суд при розгляді керується положеннями ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 120ЦК УкраїнськоїРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини. Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 454/1187/17-ц.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК Української РСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність»,яким булопередбачено правоспільної власностігромадян,гарантії захиступрава власності,правомірності володіннямайном. Відповіднодо роз`яснень,що викладенів пункті6постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 1995року №20"Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватноївласності" положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітні та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.

Оскільки, житловий будинок по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи колгоспний двір, і станом на 15 квітня 1991 року, головою двору є голова двору ОСОБА_6 , членами вищезазначеного двору є син ОСОБА_5 , внучка ОСОБА_7 , тому розмір частки становить кожному члену колгоспного двору по 1/3 кожному, а саме: ОСОБА_6 - 1/3, ОСОБА_5 1/3, ОСОБА_7 (після зміни прізвища ім`я по батькові та одруження ОСОБА_4 ) 1/3.

Такі висновки судів узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13, від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15, а тому посилання заявника у доводах касаційної скарги є безпідставними.

Згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України правила Книги шостої ЦКУкраїни застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК Україниі строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року.

Згідно ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1261ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч 1,2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, відповідно до частини третьої цієї статті 1268Цивільного кодексуУкраїни спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину (статті 1296 Цивільного кодексу України).

У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 постанови пленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008«Про судовупрактику усправах проспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем матір`ю ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 на час відкриття спадщини, до складу якої входила 1/3 частка спірного житлового будинку з господарськими будівлями що належала останній як члену колгоспного двору, що підтверджується рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 16.2018 року. Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_6 не заводилась, інших спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 не встановлено. Таким чином ОСОБА_5 , як власник 1/3 частини спірного домоволодіння колгоспного двору фактично прийняв після смерті матері ОСОБА_5 спадщину до складу якої входило 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями колгоспного двору, що розташований за адресою; АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 приняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , у строк визначений ст. 1270 ЦК України та у встановленому законом порядку шо підтверджується заявою про прийняття спадщини від 31.01.2018 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом посвідченого 08.02.2009 року державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори, до складу якої входило 1/3 частка житлового будинку з господарськими будівлями колгоспного двору, що розташоване за адресрю; АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 як члену колгоспного двору та успадкована ОСОБА_5 1/3 частка вищезазначеного житлового будинку після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та за ОСОБА_2 належить в порядку спадкування після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати право власності на 2/6 (1/3 частка+1/3частка ) частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги про визнання права власності на 1/3 частку житлового будинку з господарським будівлями, адреса місцезнаходження по АДРЕСА_1 .що належить ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) як члену колгоспного двору задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Суд вважає необґрунтованим твердження представника позивач про те, що у зв`язку з вибуттям ОСОБА_7 до м. Вінниця у 1991 р. з житлового будинку з господарськими будівлями та не витребуванням нею у встановленому порядку належної їй як члену колишнього колгоспного двору частини майна остання втратив право на частку.

Статтею 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 який належав до майна колгоспного двору і збереглисяпісля припиненняйого існування належить відповідачу ОСОБА_4 (до зміни прізвища ім`я по батькові та одруження ОСОБА_7 ), оскільки остання до 15 квітня 1991 року будучи малолітньою особою не втратила права на частку в його майні.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Загальний трирічний строк позовної давності на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991 р., на який посилались представник позивача, не може бути застосований у зв`язку з відсутністю порушення права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями. Позовні вимоги до ОСОБА_4 щодо позбавлення права власності на частку у житловому будинку з господарськими будівлями не заявлялися.

Позовні вимогидо синапомерлого ОСОБА_5 спадкоємця ОСОБА_3 задоволенню непідлягають,оскільки відповідач ОСОБА_3 не прийнявспадщину післясмерті батька ОСОБА_5 ,у строквизначений ст.1270ЦК України, останній вважається таким, що не прийняв спадщину, в матеріалах копії спадкової справи № 28/2018 року оглянутих в судовому засіданні відсутня заява відповідача ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Відповідачем ОСОБА_3 через канцелярію суду 05.07.2023 року надано заяву відповідно до якої відповідач стверджує, що спадщину після смерті батька не приймав, приймати не буде і вирішувати питання про прийняття спадщини в судовому порядку також не буде. Позовні вимоги визнає та просить позов ОСОБА_2 задоволити.

Керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на спадщину за законом, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право на спадщину як спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею 32,0 кв.м., до складу якого входить: житловий будинок «А», веранда «а», ганок «а1», літня кухня «Б», господарська будівля з гаражем «В», сарай «Г», погріб «Г/п», криниця «К», огорожа «1-3».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 25 липня 2024 року.

Суддя: