Ухвала

від 22.07.2024 по справі 398/1692/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/573/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження заапеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 липня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.5 ст.185 КК України,

продовжено запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів,тобто з02липня 2024року до30серпня 2024року включно, із визначенням розміру застави в сумі 605 600 грн.

Крім того, цією ухвалою продовжено запобіжний захід ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, яке внесено 29.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121040000446 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.1 ст.309 КК України.

Ухвалою Олександрійськогоміськрайонного судуКіровоградської областівід 02липня 2024року, ОСОБА_8 продовжено запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів,тобто з02липня 2024року до30серпня 2024року включно, із визначенням розміру застави в сумі 605 600 грн.

Приймаючи вказанерішення,суд першоїінстанції вухвалі вказав, що прокурор довів наявність ризиків визначених зокрема п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підозрюються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов`язаних із посяганням на власність, з корисливих мотивів, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачені будуть переховуватися від суду та без перешкод можуть залишити своє місце проживання, чим перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Також матимуть можливість впливати на свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, оскільки обізнані про їх місце проживання. Обвинувачені не мають на утриманні неповнолітніх осіб, офіційного місця роботи, що вказує на те, що вони не мають стійких (міцних) соціальних зв`язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ними контроль, за їх поведінкою та забезпечили б виконання ними процесуальних обов`язків у статусі обвинувачених осіб. Не маючи офіційних джерел для існування та накопичених коштів, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів проти власності. Викладене, свідчить про існування ризику можливості вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень.

Крім того, існування ризику переховування від суду додатково підвищується у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. На теперішній час в Україні продовжено дію воєнного стану. Обвинувачені матимуть реальну можливість покинути місце проживання та виїхати за межі Олександрійського району Кіровоградської області, з метою переховування від суду, що унеможливить в подальшому судовий розгляд цього кримінального провадження.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що прокурором не доведено наявність ризиків. Вказує, що позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та міцні соціальні зв`язки. Крім того, вказує, що має хронічні хвороби та не отримує в Сізо належної медичної допомоги.

Заслухавши доповідача,обвинуваченого ОСОБА_8 та вйого інтересахзахисника адвоката ОСОБА_7 ,які підтрималиподану апеляційнускаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, судпершої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуальногозакону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного із посяганням на власність, з корисливих мотивів, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від суду та без перешкод можуть залишити своє місце проживання, чим перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Також матиме можливість впливати на свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань, оскільки обізнаний про їх місце проживання. Обвинувачений не має на утриманні неповнолітніх осіб, офіційного місця роботи, що вказує на те, що він не має стійких (міцних) соціальних зв`язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ними контроль, за його поведінкою та забезпечили б виконання ним процесуальних обов`язків у статусі обвинуваченої особи. Не маючи офіційних джерел для існування та накопичених коштів, ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів проти власності. Викладене, свідчить про існування ризику можливості вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень.

Також те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не вбачає.

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об`єктивне підтвердження, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Підстав для застосування судом до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.

Крім того, суд першої інстанції на підставі ч.5 ст.182 КПК України та з урахуванням суспільної небезпеки злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , його особу та матеріальний стан, дійшов до правильного висновку щодо визначення розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.

Тому, доводи апеляційної скарги в частині зменшення суми застави не підлягають задоволенню

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що не доведено наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.

Також, доводи апеляційної скарги обвинуваченого стосовно того, що він має хронічні хвороби та не отримує належного лікування, не заслуговують на увагу оскільки до суду апеляційної скарги належних доказів стосовно вказаних обставин не надано. Крім того жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.

Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, не доведено.

За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції, із урахуванням вище викладеного та вищевказаних ризиків, які встановлені, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, а тому ухвалу суду першої інстанції, залишає без зміни.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 липня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 02 липня 2024 року до 30 серпня 2024 року включно, із визначенням розміру застави в сумі 605 600 грн. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підписи)