Ухвала

від 24.07.2024 по справі 606/969/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/969/17Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/59/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 р.м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю представника Тернопільської ОВА - Цвігун Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву представника приватного підприємства "Гарт Плюс" - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №606/969/17 за апеляційною скаргою Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2020 року у справі за позовом приватного підприємства "Гарт Плюс" до Тернопільської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивач ПП «Гарт Плюс» звернулося до суду із казаним позовом.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2020 року позов задоволено повністю. Визнано за приватним підприємством "Гарт Плюс" право власності на земельну ділянку площею 1,1276 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 25055400:01:001:1521, що знаходиться на території Микулинецької селищної ради Теребовлянського району.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 2 червня 2021 року апеляційну скаргу Тернопільської ОДА залишено бе задоволення.

Заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2020 року залишено без змін.

У квітні 2024 року апеляційну скаргу на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2020 року подала Микулинецька селищна рада, яка не брала участі у розгляді справи.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 червня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2020 року у справі за позовом приватного підприємства "Гарт Плюс" до Тернопільської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку закрито.

28.06.2024 року представник ПП "Гарт Плюс" - адвокат Авдєєнко В.В. звернувся до апеляційного суду із заявою, у якій просить вирішити питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції з приводу розгляду апеляційної скарги Микулинецької селищної ради.

Представник ПП "Гарт Плюс" - адвокат Авдєєнко В.В., представники Микулинецької селищної ради Тернопільського району та ОСОБА_1 у судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник Тернопільської ОВА при вирішенні заяви адвоката Авдєєнка В.В. покладається на думку суду.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. З аналізу приписів ч. 1 ст. 352 вбачається, що право апеляційного оскарження судового рішення мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, тобто оскаржуваним рішенням безпосередньо встановлено, змінено або припинено права або обов`язки цих осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Стаття 142 ЦПК України визначає розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 5 указаної норми, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси чи (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття апеляційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття апеляційного провадження» і неможливість їх ототожнення.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи вимоги представника ПП "Гарт Плюс" - адвоката Авдєєнка В.В. про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій апелянта необґрунтованими, оскільки звернення Микулинецької селищної ради до суду за захистом порушеного, на думку селищної ради, її права, а також її дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами та не можуть вважатися необґрунтованими і тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені ПП "Гарт Плюс" витрати на правову допомогу.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Колегія суддів вважає, що в діях апелянта Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області відсутні свідомі недобросовісні дії, які свідчать про зловживання нею процесуальними правами.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для покладення на апелянта витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви представника ПП "Гарт Плюс" - адвоката Авдєєнка В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 5 ст. 270 ЦПК України про відмову ухвалити додаткове рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 270, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника приватного підприємства "Гарт Плюс" адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 25 липня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Храпак Н.М.