Постанова

від 25.07.2024 по справі 640/37717/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/37717/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Заїки М.М.,

суддів - Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу скарги Приватного підприємства «Дубекспо» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про стягнення суми пені, інфляційних витрат та суми за користування чужими грошовими активами, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Дубекспо» (далі - позивач, ПП «Дубекспо») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - третя особа, ГУ ДКС України в м. Києві), у якому просило суд:

- стягнути Державного бюджету України на користь ПП «Дубекспо» суму пені за період із 01.08.2021 по 30.11.2021 щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 133871, 60 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Дубекспо» суму інфляційних втрат за період із 01.08.2021 по 30.11.2021 у розмірі 37780, 62 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Дубекспо» суму, за користування чужими грошовими коштами за період із 01.08.2021 по 30.11.2021 у розмірі 12939, 95 грн;

- стягнути з ГУ ДПС у м. Києві на користь ПП «Дубекспо» за рахунок усіх наявних коштів судовий збір у розмірі 2768, 87 грн;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення у термін 10 календарних днів із моменту набрання законної сили рішення;

- стягнути з ГУ ДПС у м. Києві на користь ПП «Дубекспо» за рахунок усіх наявних коштів витрати на правову допомогу, у розмірі 7800,00 грн;

- стягнути з ГУ ДПС у м. Києві на користь ПП «Дубекспо» за рахунок усіх наявних коштів будь-які супутні витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позовну заяву ПП "Дубекспо" залишено без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків.

В ухвалі суду першої інстанції зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема: із зазначенням правильної ціни позову; із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог статті 5 Кодексу з урахуванням фактичних обставин та поданих доказів; належним обґрунтуванням позовних вимог із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали; письмових пояснень з посиланням на конкретні норми процесуального та матеріального права, що дають можливість розглядати заявлені позивачем вимоги в адміністративному судочинстві; письмових пояснень, що вказана категорія справ, предмет спору в якій ініційований перед адміністративним судом, не повинна розглядатись за правилами господарського судочинства, а також пояснень із приводу справи в порядку господарського судочинства за № 910/3306/22; доказів доплати судового збору у розмірі 0,01 грн за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом; всіх доказів, на які у позовній заяві посилається позивач, окрім тих, що вже надані до суду.

22.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання (зареєстроване 23.04.2024) на виконання вимог ухвали від 16.04.2024, до якого долучено: «№ 1 п/д № 26 від 22.04.2024 року на суму 0,02 копійки -1 прим.».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 вказану позовну заяву ПП «Дубекспо» залишено без розгляду на підставі ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адже недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунуті. Вказано, що прохальна частина позову не містила конкретно сформульованих вимог до відповідача із урахуванням фактичних обставин та поданих доказів, а також доказів на їх обґрунтування, що стало однією із підстав для залишення позову без руху після відкриття провадження у справі. Разом із тим, таких способів судового захисту, про які просив позивач у позовній заяві від 13.12.2021, як юридична особа приватного права, адміністративним процесуальним законом не передбачено. Позивач на пропозицію суду уточненої позовної заяви не надав.

Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2024, посилаючись на порушення норм процесуального права, представником ПП «Дубекспо» подано апеляційну скаргу про скасування зазначеної ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що суд безпідставно відмовив у доступі до правосуддя. Суддя першої інстанції не уточнив, яка саме вимога не виконана, оскільки позовні вимоги сформовані на власний розсуд позивача до кожного із відповідачів і судовий збір сплачено у відповідності до вимог законодавства.

Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 09.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 16.04.2024, у повному обсязі не усунуті, зокрема, позивачем не надано: уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 КАС України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема: із зазначенням правильної ціни позову; із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог статті 5 Кодексу з урахуванням фактичних обставин та поданих доказів; належним обґрунтуванням позовних вимог із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали про залишення позову без руху; всіх доказів, на які у позовній заяві посилається позивач, окрім тих, що вже надані до суду.

Третя особа не подала відзив на апеляційну скаргу позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Положення частини другої статті 44 КАС України покладають на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та перевіряє позовну заяву на відповідність вимогам до позовної заяви, встановлених статей 160, 161 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України).

За змістом частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною 15 статті 171 КАС України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 про залишення позовної заяви ПП «Дубекспо» без руху, 22.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання (зареєстроване 23.04.2024) долучено: «№ 1 п/д № 26 від 22.04.2024 року на суму 0,02 копійки -1 прим.».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року повернуто без розгляду позовну заяву Приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про стягнення суми пені, інфляційних витрат та суму за користування чужими грошовими коштами.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, а в подальшому і без розгляду зазначив, що ПП «Дубекспо» не усунуло недоліки позовної заяви.

Однак, такий висновок є безпідставним і необґрунтованим, з наступних підстав.

Позивачем подано до суду платіжне доручення № 26 від 22.04.2024 про сплату судового збору на суму 0,02 копійки.

Положення статті 160 КАС України не конкретизують вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем у довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході розгляду справи по суті.

Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретної форми викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншій спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суд першої інстанції вищезазначені норми процесуального права не врахував, фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі чи повернення позовної заяви.

Адміністративне судочинство здійснюється на засадах (принципах) змагальності сторін, диспозитивної та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття (прийняття до свого) провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції, в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засідання, у якому мають бути з`ясовані всі питання, визначені статтею 173 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, тощо.

Із позовної заяви вбачається, що предметом спору є питання стягнення пені та інфляційних витрат, у зв`язку з несвоєчасним відшкодування податковим органом ПП «Дубекспо» податку на додану вартість. При цьому, позивач стверджує, що він чітко визначив відповідачів та обґрунтував свої позовні вимоги, провівши детальні розрахунки.

У позові позивач посилається на норми пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. При цьому, суд першої інстанції залишає поза увагою іншу норму цього пункту, відповідно до якого нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена, зокрема виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку наявності чи відсутності у позивача права на звернення з відповідним позовом до суду та достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів та надавати їм оцінку, в тому числі про правомірність застосування позивачем норм Податкового кодексу України. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставами повернення позовної заяви позивачу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення справи до судового розгляду на підставі наданих Приватним підприємством «Дубекспо» матеріалів позовної заяви і доданих до неї доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, відповідно до пункту 1 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішується судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення по суті справи. Законом не передбачена оцінка на стадії призначення справи до судового розгляду наданих стороною позивача обґрунтувань та доказів на предмет їх достатності.

Наведена правова позицій узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №120/7317/21-а.

Проаналізувавши матеріали справи та норми права, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції під час вирішення питання про повернення позовної заяви фактично надав оцінку заявленим вимогам ПП «Дубекспо» на обґрунтування позовних вимог, що є неприпустимим, оскільки тільки під час розгляду справи по суті суд надає оцінку чи має право позивач на відповідні відшкодування (пені, інфляційних витрат). наведені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та дають підстави визнати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув заяву ПП «Дубекспо» з підстав неусунення недоліків позовної заяви, що не відповідає дійсним обставинам у даній справі.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на те, що ухвала суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, що призвело до необґрунтованого залишення позовної заяви без розгляду, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 240, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дубекспо» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.М. Заїка

Судді О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2024 року.