Постанова

від 24.07.2024 по справі 140/2053/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 140/2053/19

касаційне провадження № К/9901/35364/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (головуючий суддя - Гінда О.М., судді - Заверуха О.Б., Ніколін В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду із позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості від 20.06.2019 №UA205110/2019/000551/2.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послався на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 02.08.2019 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.06.2019 №UA205110/2019/000551/2.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з обґрунтованості сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності з приводу особи, яка зазначена покупцем вказаного транспортного засобу та особи, яка фактично здійснила оплату транспортного засобу, що в свою чергу було правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта та надало митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи в підтвердження митної вартості транспортного засобу, які не містили розбіжностей і повністю підтверджували митну вартість імпортованого ним транспортного засобу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.12.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.07.2024 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 24.07.2024.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 20.05.2019 позивач став переможцем в аукціоні з придбання вживаного легкового автомобіля марки Ford модель Focus, 2016 року виготовлення, що проводив UAB Gelgotos transportas (Литва).

Фірмою продавцем надано позивачу до оплати попередній рахунок від 20.05.2019 №6059008 на суму 6069 Євро, з яких: вартість транспортного засобу становить 5150 Євро, витрати пов`язані із транспортуванням авто організатором аукціону - 380 Євро, операційний збір - 226 Євро, збір лізингу країни продавця - 125 Євро, реєстраційні документи, підготовлені продавцем - 99 Євро, витрати, пов`язані із участю в аукціоні - 89 Євро.

Оплата зазначених сум в загальному розмірі 6069 Євро, підтверджується копіями квитанцій про отримання готівки від 19.06.2019 серії АА №100019485, №100019379. Відповідно до чека №528416 від 19.06.2019 позивач поніс витрати на пальне в сумі - 10,95 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до митного органу митну декларацію від 20.06.2019 №UA205090/2019/076043, у якій вартість автомобіля була визначена за основним методом, а саме за фактурною вартістю в розмірі 6079,95 Євро.

До митної декларації додано наступні документи (графа 44 та доповнення №1): попередній рахунок №6059008; ПДВ рахунок - фактуру Серії GA №2019-01476 від 18.06.2019, акт прийому-передачі №201901476 від 19.06.2019, квитанції про отримання готівки від 19.06.2019 серії АА №100019485, №100019379, митну декларацію країни відправлення 19 LTKC0100EK10ED16, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.04.2016 2016ВКЗ1015, свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 18.06.2019 № НОМЕР_1 , чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля №528416 від 19.06.2019, заяву від 20.06.2019 про здійснення транспортних витрат за доставку автомобіля у сумі 10,95 Євро.

Митним органом вручено декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки декларантом заявлено митну вартість на рівні 6079,95 Євро, а згідно рахунку фактури №1872-ВА від 04.06.2019 вартість становить 6069 Євро; в технічному паспорті № 2016ВК31015 від 01.04.2016 в графі С зазначений власник транспортного засобу Arval Service lease, а в рахунку фактурі № GA2019-01476 від 18.06.2019 продавцем є UAB Gelgotos transportas. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують митну вартість, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2, валюта - EUR, вартість - 8000» позивачу запропоновано в 10-денний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник.

Митним органом 20.06.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000551/2.

Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є аргументи аналогічні тим, що були викладені у повідомленні про надання додаткових документів. Крім того, зазначено, що декларант не надав платіжних документів, які засвідчують факт оплати, що містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, декларацію країни відправлення, рахунки про здійснення платежів третім особам, договір (угода, контракт) із третіми особами. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР. Рівень митної вартості становить 8000 Євро».

У зв`язку з прийнятим рішенням, відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00551.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судом першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - легкового автомобіля Ford модель Focus, 2016 року виготовлення, придбаного на аукціоні, що проводив UAB «Gelgotos Transportas», за ціною 6079,95 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості автомобіля відповідачем зазначено, що така не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС. При цьому, будь-яких конкретних даних щодо обгрунтованості саме такої вартості (як-то реквізити митних декларацій тощо) Митниця у рішенні про коригування митної вартості не вказала.

В свою чергу, позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу було подано попередній рахунок №6059008; ПДВ рахунок - фактуру Серії GA №2019-01476 від 18.06.2019, акт прийому-передачі №201901476 від 19.06.2019, квитанції про отримання готівки від 19.06.2019 серії АА №100019485, №100019379, митну декларацію країни відправлення 19 LTKC0100EK10ED16, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.04.2016 2016ВКЗ1015, свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 18.06.2019 № НОМЕР_1 , чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля №528416 від 19.06.2019, заяву від 20.06.2019 про здійснення транспортних витрат за доставку автомобіля у сумі 10,95 Євро.

Вказані документи підтверджують, що ціна, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, становить загальну суму всіх платежів, які складають 6079,95 Євро.

Таким чином, подані позивачем відповідачу для митного оформлення імпортованого автомобіля документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну імпортованого автомобіля, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість автомобіля за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив як безпідставні, посилання Митниці на те, що в технічному паспорті власником транспортного засобу був зазначений Arval Service lease, а в рахунку фактурі № GA2019-01476 від 18.06.2019 продавцем є UAB Gelgotos transportas, оскільки автомобіль був придбаний позивачем саме на аукціоні, який організовувало UAB Gelgotos transportas.

Щодо зазначення у квитанції про отримання готівки від 19.06.2019 серії АА №100019379 особою, яка оплатила 5590,00 Євро ОСОБА_2 , при вказівці платником ОСОБА_1 , Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визначив вказану обставину як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки Митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на таку обставину не посилалася як на підставу, яка була покладена в основу оскаржуваного рішення, з огляду на що в силу положень абзацу 2 частини другої статті 77 КАС України контролюючий орган не може посилатися на неї як на доказ.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 підлягає скасуванню, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 - залишенню в силі.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 скасувати, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк В.П. Юрченко