Ухвала

від 25.07.2024 по справі 187/55/23

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/55/23

1-кс/0187/206/24

УХВАЛА

"25" липня 2024 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Петриківка матеріали скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області, скасування постанови від 26.06.2024 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №42022042150000057 від 08.08.2022,-

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області, скасування постанови від 26.06.2024 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №42022042150000057 від 08.08.2022.

В обґрунтування скарги заявниця вказує, що слідчим СВ ВП №10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Заява про вчинення злочину мотивована тим, що упродовж 2019-2022 років, посадовими особами СТ «КАШТАН» здійснено привласнення майна, яке було їм ввірене членами вказаного садового товариства, зокрема, і за рахунок внесків, які сплачувала заявниця за електроенергію. 24.06.2024 вона звернулася до поліції, зокрема, з клопотанням про визнання її потерпілою. Проте слідчий відмовила їй. Вважає відмову не мотивованою, суперечливою та такою, яка не ґрунтуються на нормах КПК України. У зв`язку з чим, вона звернулася до суду зі скаргою, в якій просить:

- постанову заступника начальника СВ ВП № 10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 26.06.2024 про відмову у задоволенні клопотання про визнання скаржниці, потерпілою у кримінальному провадженні № 42022042150000057 від 08.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України скасувати.

- зобов`язати уповноважену особу СВ ВП № 10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про визнання потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Одночасно зі скаргою, заявниця подала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Розгляд скарги було призначено на 22.07.2024.

19.07.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 в задоволенні заяви скаржниці відмовлено.

Розгляд скарги було призначено на 23.07.2024.

На виконання вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, а саме: розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, розгляд скарги було відкладено на 25.07.2024.

24.07.2024 скаржниця надала заяву, що не може з`явитися до суду, просить розглянути її скаргу за її відсутності та задовольнити її.

Слідчий до суду не з`явилася, причини своєї неявки не повідомила, однак її неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Прокурор всудовому засіданнізаперечував протизадоволення скарги,оскільки,вказане клопотаннябуло розглянутота прийнятовідповідне процесуальнерішення провідмову узадоволенні клопотанняз підставвизначених упостанові.Зазначив,що потерпілиму кримінальномупровадженні можебути фізичнаособа,якій кримінальнимправопорушенням завданоморальної,фізичної абомайнової шкоди,а такожюридична особа,якій кримінальнимправопорушенням завданомайнової шкоди. потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Тобто, правова природа набуття особою процесуального статусу потерпілого пов`язана з: вчиненням кримінального правопорушення; завданням фізичній особі моральної, фізичної або майнової шкоди; причинно-наслідковим зв`язком між вчиненим кримінальним. Діяльність садівничих товариств регламентується Законами України «Про громадські об`єднання», «Про кооперацію», статутом товариства тощо. З урахуванням вказаних нормативно правових актів, очевидним є факт того, що після сплати (внесення) членського внеску та/або інших коштів для забезпечення діяльності садівничого товариства, то такі кошти стають власністю саме товариства. У заяві заявника відсутні відомості про те, яку саме шкоду моральну, фізичну або майнову було завдано, з урахуванням того, що з моменту сплати членського внеску ці кошти стають власністю товариства, що є обов`язковою підставою для визнання особи потерпілою відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України. Отже, прокурор вважає, що заявником не доведено заподіяння шкоди, не вказано яку саме шкоду моральну, фізичну або майнову було завдано вчиненням кримінальним правопорушенням, тому відсутні підстави для визнання її потерпілою в даному кримінальному провадженні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи суд виходить з такого.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Суд зазначає, що слідчий суддя позбавлений змоги надавати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення слідчих дій, адже він є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та не може переймати на себе функції слідства.

Судом встановлено, що 08.08.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042150000057 з правовою кваліфікацію за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та розпочато досудове розслідування за фактом привласнення посадовими особами садівничого товариства «КАШТАН» грошовими коштами вказаного товариства.

13.05.2024 заявниця шляхом направлення листа поштою звернулася до Відділення поліції №10 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з клопотанням про стан досудового розслідування та визнання її потерпілою.

22.05.2024 слідчим ОСОБА_7 прийнято постанову про відмову у задоволенні клопотання.

18.06.2024 скаржниця оскаржила вказану постанову до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 20.06.2024 в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області, скасування постанови від 22.05.2024 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №42022042150000057 від 08.08.2022 відмовлено.

24.06.2024 заявниця шляхом направлення листа поштою знову звернулася до Відділення поліції №10 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з клопотанням про визнання її потерпілою.

26.06.2024 слідчим ОСОБА_7 прийнято постанову про повторну відмову у задоволенні клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували з нормою визначеної в ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є кінцевим фактично для особи у кримінальному провадженні, відповідно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.

Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Отже, відповідно до ст.110 КПК України постанова про відмову у визнанні потерпілим має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено всі обставини та правові підстави, які виключають можливість визнання потерпілим у кримінальному провадженні, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.

Як вбачається з постанови слідчого від 26.06.2024, в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у визнанні потерпілим слідчий посилається на те, що не встановлено підстав для визнання скаржниці потерпілою.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про визнання потерпілою, слідчий вказав, що згідно матеріалів кримінального провадження здійснюється досудове розслідування саме за фактом привласнення посадовими особами садового товариства «КАШТАН» грошових коштів вказаного товариства. З посиланням на положення ст. 55 КПК України, аналізуючи матеріали справи, слідчий дійшов висновку, що в ході кримінального провадження не встановлено достатніх відомостей, які б свідчили на спричинення, або ж замаху на спричинення скаржниці майнової шкоди. У заяві про злочин від 08.08.2022 заявники вказують, що загалом спричинено збитків на суму 580 000 грн, однак разом з тим у заяві та за матеріалами кримінального провадження відсутні відомості якої саме шкоди завдано заявниці. З поданої заяви про злочин випливає, що шкоди завдано садовому товариству «КАШТАН». Наразі у справі призначено судово-економічну експертизу для встановлення точної суми збитків спричинених злочином, без якої неможливо встановити їх розмір, наявність або їх відсутність, спричинених кожному з 15 заявників, визнання ОСОБА_4 потерпілою у вказаному кримінальному провадженні є передчасним.

Як зазначає скаржниця нею вносилися кошти (членські внески та інші кошти для забезпечення діяльності садівничого товариства) до садівничого товариства «КАШТАН», їй особисто завдана майнова шкода в розмірі 6 042 грн, що, як вона зазначає, підтверджується підписом голови садівничого товариства та доказами, які вона надає: копія членського квитка, копії касових книжок, копії банківських квитанцій.

Діяльність садівничих товариств регламентується Законами України «Про громадські об`єднання», «Про кооперацію», статутом товариства тощо. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Право власності громадського об`єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об`єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об`єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об`єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об`єднаннями.

Згідно положень ст. 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після сплати (внесення) членського внеску та/або інших коштів для забезпечення діяльності садівничого товариства, то такі кошти стають власністю саме товариства.

Враховуючи доводи заявниці, що нею вносилися кошти до садівничого товариства, як членські внески та інші кошти для забезпечення діяльності садівничого товариства, сплата за електроенергію, та зазначення слідчим в постанові, що слідство здійснюється за фактом привласнення коштів садівничого товариства, за відсутності інших даних про спричинення безпосередньо шкоди скаржниці, суд вважає сформульовані висновки у постанові від 26.06.2024 такими, що кореспондуються з нормою ч. 5 ст. 55 КПК України.

Отже, постанова слідчого відповідає вимогам ст.110 КПК України, тому відсутні підстави для її скасування.

При цьому, саме по собі подання заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення не означає автоматичного набуття статусу потерпілого, так само і подання заяви про визнання потерпілої не означає автоматичного набуття такого статусу.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, у відповідності до ст. 307 КПК України, слідчим суддею постановляється ухвала про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись статтями 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області, скасування постанови від 26.06.2024 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №42022042150000057 від 08.08.2022 відмовити.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 25.07.2024 о 15:30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1