Ухвала

від 25.07.2024 по справі 404/4517/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4517/24

Номер провадження 1-кс/404/2473/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому клопотання представника цивільного позивача у кримінальному провадженні ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024121010001404,-

В С Т А Н О В И В :

Представник цивільного позивача у кримінальному провадженні ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася з клопотання про накладення арешту намайно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.05.2024 року за №12024121010001404 за ч. 2 ст. 121 КК України, належне на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на:

- житловий будинок садибного типу (ідентифікатор об`єкта в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:33:305:0089, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2460563035040) площею 0,0595 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 3510100000:33:305:0089, що в АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2661295935040) загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 3510100000:29:199:0079.

В обґрунтування клопотання вказала, що слідчим відділом Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2024 року за №12024121010001404 за ч. 2 ст. 121 КК України за фактом спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1

02.07.2024року представникцивільного позивача ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 звернулась дослідчого Кропивницькогорайонного управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській областіу кримінальномупровадженні №12024121010001404з цивільнимпозовом провідшкодування шкодизавданої кримінальнимправопорушенням (упорядку статті128КПК України)до ОСОБА_5 ,а самепро стягнення50135(п`ятдесяттисяч стотридцять п`ять)грн 60коп.матеріальної шкоди та 1000 000 (один мільйон) грн 00 коп. моральної шкоди та витрат понесених на правничу допомогу (без зазначення суми).

Зазначений у цивільному позові розмір матеріальної шкоди не є остаточним, оскільки потерпіла в майбутньому нестиме витрати на встановлення надгробного пам`ятника, облаштування могили померлого чоловіка на кладовищі, витрати пов`язані з проведенням поминальних обідів тощо.

Також, потерпілою у цьому кримінальному провадженні є донька померлого ОСОБА_7 . Яка має намір заявити цивільний позов до підозрюваного про стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_5 має у власності рухоме та нерухоме майно. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_1 є власником закінченого будівництвом житлового будинку садибного типу загальною площею 161,1 кв.м., житлова площа 66,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0595 га кадастровий номер 3510100000:33:305:0089 цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Також, підозрюваний ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:29:199:0079 загальною площею 0,1 га, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

Підозрюваний є фізичною особою - підприємцем. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу повідомив, що має щомісячний дохід у розмірі 100000 грн та заощадження. ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17.05.2024 року, у встановленому порядку, невідкладно вніс визначений слідчим суддею розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

Проте, під час провадження досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_5 відшкодування потерпілій ОСОБА_3 , завданої злочином шкоди не здійснювалось.

Після вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний розмістив оголошення про продаж належного йому будинку, за адресою: АДРЕСА_2 разом з земельною ділянкою на якій він побудований.

Також, на сайті оголошень розміщене оголошення ОСОБА_8 від 07.07.2024 року про продаж земельної ділянки, яка ймовірно є земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:29:199:0079.

Викладене свідчить, що підозрюваний ОСОБА_5 намагається здійснити відчуження усього нерухомого майна власником якого він є згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для уникнення можливого звернення стягнення на майно, у разі задоволення цивільного позову потерпілої.

Представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, звернулася з заявою про розгляд справи без її участі, просила клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий про розгляд клопотання повідомлені належним чином, в судове засідання не зявились, причин не явки не повідомили.

Враховуючи те, що накладення арешту на майно не перешкоджає власнику майна в подальшому, порушувати перед органами досудового слідства, слідчим суддею питання про скасування арешту, вимагати належного збереження майна, приходжу до висновку про можливість розгляду клопотання про накладення арешту на майно у відповідності до вимог ч.2 ст. 171 КПК України без повідомлення власника майна, його захисника представника чи законного представника, з метою забезпечення арешту майна.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч. 1 ст. 26 КПК України).

Враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд справи за даної явки та на підставі наявних матеріалів клопотання.

Дослідивши надані матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно зіст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична чи юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Згідно ч. 3ст. 174 КПК Україниу клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Як встановлено ч. 6ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як регламентованост. 62 КПК України: 1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. 2. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. 3. Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Частиною 2 ст. 173 КПК України, регламентовано: при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як встановлено з матеріалів клопотання,впровадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12024121010001404 за ч. 2 ст. 121 КК України по факту спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні є представником потерпілого, а також і цивільним позивачем (розмір позовних вимог 1050135,60 грн).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 рнокпп НОМЕР_1 є власником закінченого будівництвом житлового будинку садибного типу загальною площею 161,1 кв.м., житлова площа 66,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0595 га кадастровий номер 3510100000:33:305:0089 цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Також, підозрюваний ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:29:199:0079 загальною площею 0,1 га, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

Вимоги ст. 132 КПК України не зобов`язують цивільного позивача доводити необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Метою застосування арешту у даному випадку є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.

Накладення арешту на майно підозрюваного забезпечить у разі ухвалення обвинувального вироку, відшкодування потерпілим понесених збитків у розмірі 1050135,6 грн., з яких 1000 000 грн. є моральна шкода, а 50 135,6 грн. є матеріальна шкода. При цьому, сума витрат на правничу допомогу наразі в цивільному позові не зазначена.

Слідчий суддя зазначає, що витрати на правничу допомогу, на відміну від моральних збитків, не є шкодою, завданою кримінальним правопорушення.

Однак, враховуючи наявність цивільного позову, а також розмір позовних вимог, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

Слідчим судею не беруться до уваги доводи адвоката, що донькою потерпілого буде предявлено цивільний позов, оскліьки намір не відноситсья до існуючих обставин. Проте, заявленої суми на даний час потерпілою, актично співвідносить до накладення арешту на майно,

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що цивільним позивачем надані докази факту завдання шкоди, нею визначений розмір такої шкоди, при цьому, що на цій стадії кримінального провадження обгрунтованість такої щкоди не перевіряється, оскільки це є прерогативою суду.

Вартість майна, на яке представник цивільного позивача просить накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову наразі достеменно не відома, ціна майна зазначена в оголошеннях розміщених в інтернет ресурсах, не може вважатись та розцінюватись слідчим суддею, як реальна вартість такого майна. При цьому, ініціатором клопотання доведено, що підозрюваний наразі намагається відчужити належне йому на праві приватної власності майно, що в подальшому нівелює виконання цивільного позову в разі його задоволення. Водночас, враховується пояснення адвоката, що досі підозрюваним не вчинено дій щодо відшкодування шкоди потерпілій стороні.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання цивільного позивача про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) у конкретному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Більш того, накладення арешту на майно не порушить, а обмежить права власності підозрюваного, оскільки останнє у встановленому законом порядку має право порушувати перед органами досудового слідства, слідчим суддею питання про скасування арешту, вимагати належного збереження майна, тощо.

Разом з тим, як те встановлено ч.11 ст. 170 КПК України, у конкретному випадку є доцільним заборона розпорядження майном та його відчуження, на яке накладається арешт, з метою перешкоджання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі третім особам такого майна.

Водночас, при вирішенні клопотання представника цивільного позивача, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки представником цивільного позивача доведено наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, а тому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), запобігання можливості приховування, втрати, знищення, передачі, відчуження цивільним відповідачем майна, а саме ОСОБА_5 , вважаю за доцільне накласти на нього арешт.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170- 173, 175 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання- задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.05.2024 року за №12024121010001404 за ч. 2 ст. 121 КК України, арешт на належне на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 наступне нерухоме майно:

- житловий будинок садибного типу (ідентифікатор об`єкта в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:33:305:0089, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2460563035040) площею 0,0595 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 3510100000:33:305:0089, що в АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2661295935040) загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 3510100000:29:199:0079

із забороною розпоряджатися та відчужувати майно, з метою позбавлення можливості настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню до прийняття рішення по кримінальному провадженню №12024121010001404.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1