Ухвала

від 23.07.2024 по справі 953/2080/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2080/24

н/п 1-кс/953/5362/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000378 від 15.03.2024, про відсторонення від посади:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, військовозобов`язаного, особи з інвалідністю 2 групи, начальника територіального сервісного центру № 6349 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_5

захисник підозрюваного- адвокат ОСОБА_6

у с т а н о в и в:

1. Процедура.

До Київськогорайонного судум.Харкова надійшлоклопотання,у якомуслідчий проситьвідсторонити начальникатериторіального сервісногоцентру №6349регіонального сервісногоцентру ГСЦМВС вХарківській області ОСОБА_5 від посади строком до 26.08.2024.

2. Зміст поданого клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що наказом № 2/20/7-кп від 15.06.2020 Головного сервісного центру МВС ОСОБА_5 , призначено на посаду начальника територіального сервісного центру № 6349 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області з 17.06.2020.

Таким чином відповідно до п. в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто належить до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі і в частині зобов`язання щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

20.02.2024 о 17 годині 25 хвилин 32 секунди ОСОБА_5 , перебуваючи за невстановленою на цей час адресою, здійснивши вихід у мережу Інтернет з IP адреси: НОМЕР_1 та заповнивши на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 -адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 20.02.2024 о 17 годині 50 хвилин подав щорічну декларацію за 2023 рік.

Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_5 ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_5 був обізнаний із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2023 рік.

Відповідно до Примітки до ч. 9 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім`ї суб`єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, вважаються особи, які спільно проживали із суб`єктом декларування станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб`єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Діючи умисно, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 46, примітки до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 вказав недостовірні відомості у розділі 2.2 Декларації «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування», а саме не зазначив відомості про ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з якою ОСОБА_5 спільно проживав та був пов`язаний спільним побутом сукупно протягом не менше 183 днів протягом 2023 року, що передує року подання декларації.

Крім цього, незважаючи на обов`язок, встановлений п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» діючи умисно вказав недостовірні відомості, а саме не зазначив відомості про об`єкти нерухомості, що належать на праві власності члену сім`ї ОСОБА_7 , а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6322055900:00:003:1855, площа 0,0922 га), вартістю 275 000 гривень, яка набута у власність 15.09.2021; земельну ділянку за адресою: Харківська область,Харківський (Дергачівський)район,Малоданилівська селищнарада (кадастровий номер 6322055900:00:003:1787, площа 0,1 га), вартістю 164994 грн., яка набута у власність 22.09.2017; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6322055900:00:003:1505, площа 0,101 га), вартістю 17170 грн., яка набута у власність 15.12.2014; трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 449 200 грн, яка набута у власність 10.12.2015; частки двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 284450 грн.,яка набутау власність15.12.2016;житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 4429562 грн. (вартість на момент останньої грошової оцінки, на який ОСОБА_5 мав правокористування та в якому фактично мешкав.

Продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи обов`язок, встановлений п. б п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», діючи умисно вказав недостовірні відомості, а саме не зазначив відомості про транспортний засіб, що належить члену сім`ї ОСОБА_7 на праві приватної власності, а саме: автомобіль AUDI Q5, 2018 року випуску, д.н. « НОМЕР_3 », vin НОМЕР_4 , вартістю 1050 000 грн., набутий у власність 25.05.2023 та автомобіль DAEWOO LANOS, 2003 року випуску, д.н. « НОМЕР_5 », vin НОМЕР_6 , вартістю 49 000 грн., набутий у власність 14.12.2023.

Окрім цього, незважаючи на обов`язок, встановлений п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» діючи умисно вказав недостовірні відомості, а саме не зазначив відомості про доходи члена сім`ї ОСОБА_7 в загальній сумі 1029 000 грн., саме: дохід від підприємницької діяльності 289000 гривень, та дохід від продажу автомобіля AUDI Q5, 2013 року випуску, д.н. « НОМЕР_5 », vin НОМЕР_7 , в сумі 740000 гривень.

Отже ОСОБА_5 умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання корупції", які відрізняються від достовірних на суму 7748 376 грн., тобто 2886 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (7748376 гривень : 2684 гривень (ПМ для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року).

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, а саме: умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

26червня 2024року начальникатериторіального сервісногоцентру №6349регіонального сервісногоцентру ГСЦМВС вХарківській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харкова, громадянинаУкраїни,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 та фактичномешкає заадресою: АДРЕСА_2 ,повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, а саме: умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

3. Позиція учасників у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити з підстав, наведених в його обґрунтування.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

4.Мотиви та оцінка слідчого судді.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Відповідно доч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України є відсторонення від посади.

Порядок відсторонення від посади регулюється ст. 154 КПК України, відповідно до якої воно здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців та може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно із ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: (1) правову підставу для відсторонення від посади; (2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; (3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

4.1. Набуття статусу підозрюваного.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 -2 КК України складено 26.06.2024 та вручено останньому 26.06.2024 об 11 годині 05 хвилин.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

4.2. Наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до його вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, відомостями з Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; відомостями з ПРаТ «Київстар», відповідно яких є підстави вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спільно мешкають за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого отримано підстави вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спільно мешкають за вказаною адресою; речовими доказами, мобільними телефонами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; висновком лінгвістичної експертизи, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса», згідно якого у листуваннях між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в месенджерах міститься інформація з лінгвістичними ознаками ведення ними спільного проживання, спільного побуту, наявності інтимних стосунків, спільних витрат, спільного харчування, спільного харчування, участі у витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги, які засвідчують реальність сімейних відносин. відомостями з ГУ ДПС у Харківській області про отримані доходи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; протоколами допиту свідків, які підтверджують, що ОСОБА_5 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_5 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

4.3. Наявність правових підстав для відсторонення від посади.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення слідчий суддя має виходити з того чи пов`язане розслідуване кримінальне правопорушення із зайняттям особи відповідної посади та чи існують підстави вважати, що подальше перебування особи на такій посаді створює умови, за яких особа може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як установлено судовим розглядом, перебування на посаді підозрюваного не сприяло вчиненню кримінального правопорушення, хоча обов`язок підозрюваного подавати відповідну декларацію прямо пов`язаний із фактом зайняття останнім відповідної посади та передбачений антикорупційним законодавством.

Водночас, слідчий суддя відзначає, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновків, що стороною обвинувачення не доведено, що відсторонення підозрюваного від посади прямо чи опосередковано впливатиме на ефективність досудового розслідування кримінального провадження.

4.4. Наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

У клопотанні не обґрунтовується, які наслідки можуть настати у випадку відсторонення ОСОБА_5 від посади начальника територіального сервісного центру № 6349 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області.

Враховуючи, що у судовому засіданні не встановлено достатність підстав вважати, що існують відповідні ризики перешкоджання досудовому розслідуванню кримінального провадження, які обумовлені зайняттям підозрюваним посадиначальника територіального сервісного центру № 6349 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, слідчий суддя не вбачає необхідності оцінювати характер впливу застосування такого заходу на інших осіб.

5.Висновки зарезультатами розглядуклопотання.

З урахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні до підозрюваного вже застосований запобіжний захід, а ризик перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню, ризик впливу на свідків та учасників кримінального провадження має умовний характер, у слідчого судді наявні сумніви, що потреби досудового розслідування виправдовують додаткове обмеження прав підозрюваного шляхом відсторонення від займаної ним посади.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для відсторонення підозрюваного ОСОБА_5 від посадиначальника територіального сервісного центру № 6349 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області., що зумовлює відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 131-132, 154, 156-157,309,369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 26.07.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1