Рішення

від 24.07.2024 по справі 756/6945/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.07.2024 Справа № 756/6945/22

Унікальний № 756/6945/22

Провадження № 2/756/268/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря - Міщенка О.В.,

за участі: представника позивачів - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Волес», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Йофейн», про визнання недійсним договорів, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ

У серпні 2022 року ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «Волес», ОСОБА_2 , ТОВ «Йофейн», у якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, прийняте приватним нотаріусом Затварницькою І.П., Київський міський нотаріальний округ 12.02.2013 року (індексний номер 29599043) на підставі рішення суду, серія та номер: 2608/15404/12, виданий 04.10.2012, видавник: Святошинський районний суд м. Києва на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нежитлових приміщень АДРЕСА_3 від 12.02.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно 22084548 від 15.06.2015р. про реєстрацію права власності ТОВ «Волес» на нежитлові приміщення АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8152880000.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Льошенко В.Ю., відповідно до якого ОСОБА_2 набула права власності на нежилі приміщення АДРЕСА_5 ;

- визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, серія та №2574, виданий 05.08.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. про передачу ОСОБА_2 нежилих приміщень № №16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 31.07.2027 року ТОВ «ЙОФЕЙН».

В обґрунтування позову позивачі вказували, що 22.06.2007 року між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» (правонаступником якого є АТ "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1"), в особі директора Бабича В.П., та ТОВ «Столиця-Інвест» було укладено договір №126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлового приміщення. Відповідно до вказаного договору, ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» зобов`язувалось своїми силами і засобами збудувати та передати нежитлове приміщення - офіс №2 - житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику №126 в м.Києві, ж\м «Оболонь», 3-А мікрорайон, проектною площею 165,18 кв.м., а ТОВ «Столиця-Інвест» зобов`язалось сплатити за вказане приміщення кошти в сумі 1 019 163,90 грн.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Столиця-Інвест» виконало в повному обсязі свої зобов`язання по договору, що підтверджується довідкою ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» від 11.01.2008 р. №08-д.

21 січня 2008 року між ТОВ «Столиця-Інвест» та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» підписано акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення інвестору.

Згідно з п.1 акту, забудовник - ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» побудував та передає у власність, а інвестор - ТОВ «Столиця-Інвест» приймає об`єкт інвестування - нежитлове вбудоване приміщення - офіс №2 - житлового комплексу, розташованого на будівельному майданчику №126 в м. Києві, ж/м «Оболонь», 3-а мкрн. Загальною проектною площею 165,18 кв.м.

08.04.2008 між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_8 укладено договір №126-2- ВПВ про відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ «Столиця-Інвест» відступило, а новий кредитор - ОСОБА_8 - отримав право вимоги по договору №126-2- ВПП від 22.06.2007 р. Згідно з договором, відступлення права вимоги здійснюється за 2 578 460 грн. Факт оплати за відступлене право підтверджується випискою по особовому рахунку в ПАТ «Інпромбанк», а також нотаріально посвідченою заявою ТОВ «Столиця-Інвест» від 16.04.2008 року.

09.10.2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено договір №126-2 ВПВ про відступлення права вимоги за договором №126-2 ВПВ від 08.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкрібляк К.П. за реєстровим номером №1794, який базується на договорі від 22.06.2007 року №126-2 ВПП. Відступлення права вимоги відбулося за 2 578 460 грн.

В подальшому, 09.12.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було укладено договір про відступлення права вимоги від 09.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міскього нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. та зареєстровано в реєстрі за №10192. Відповідно до умов вказаного договору від 09.12.2010 року первісний кредитор ( ОСОБА_4 ) відступає, а новий кредитор ( ОСОБА_9 ) набуває право вимоги, яке належить первісному кредиторові на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.10.2008 за зареєстрованим номером 1794, який базується на договорі №126-2 про інвестування в будівництво нежитлового приміщення від 22.07.2007.

Новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника передати йому у власність за актом прийому-передачі нежитлові вбудовані приміщення - АДРЕСА_6, проектною площею 165,18 кв.м., передача якого передбачена п.2.1 Основного договору.

Відповідно до п.7 Розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №1350 від 29.12.2006 року житловому будинку, який мав будівельну адресу: АДРЕСА_7 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2010 року задоволено позов ПАТ «Трест Київміськбуд-1». Визнано недійсним договір від 22.06.2007 року № 126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлового приміщення, укладений між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест». Визнано недійсним договір від 08.04.2008 року №126-2-ВПВ про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_8 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорниш Ю.В. за реєстровим номером 1256. Визнано недійсним договір від 09.10.2008 року відступлення права вимоги укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкрібляк К.П. за реєстровим номером 1794.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.12.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2011 року.

При цьому, представник позивача зазначає, що у вищевказаному рішенні першої інстанції питання повернення майна - нежитлових приміщень та коштів отриманих за зазначене нежитлове приміщення не розглядалося. Акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення від 21.01.2008 р. недійсним не визнаний. Питання про застосування наслідків недійсного правочину так само не вирішувалося.

За твердженням представника позивача, підставою для задоволення позову ПАТ «Трест Київміськбуд-1» стало посилання суду на п. 12.4.9 Статуту ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» відповідно до якого, до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 500.000 грн. А відповідно до довідки, що видана позивачем, загальні збори акціонерів позивача з приводу затвердження спірного Договору інвестування не скликались та не проводились. На думку позивача, такі висновки суду не відповідають дійсності та в цілому рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2010 є незаконним та необґрунтованим. Судом не встановлено чиї інтереси було порушено затвердженням чи не затвердженням інвестиційних договорів, яким чином та коли директор ПАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_11 перевищив повноваження, оскільки судом, на думку представника позивача, не вирішено питання про застосування наслідків недійсності правочинів.

Також, представник позивачів зазначає, що на час дійсності договору від 22.06.2007 року №126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлового приміщення, укладеного між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест», договору від 08.04.2008 року №126-2-ВПВ про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_8 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорниш Ю.В. за реєстровим номером 1256, договору від 09.10.2008 року про відступлення права вимоги укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкрібляк К.П. за реєстровим номером 1794, договору про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 від 09.12.2010, остання будучи законним володільцем майнових прав уклала договір іпотеки від 09.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. з ОСОБА_4 , заборона в реєстрі №10194, заборона №8. Предметом обтяження стали майнові права на нерухоме майно, якими стали нежитлові вбудовані приміщення - офіс АДРЕСА_9, про що було зроблено відповідний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зокрема, за твердженням представника позивача. про існування договору іпотеки від 09.12.2010 та відповідно обтяження спірного нерухомого майна зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013, якою скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 та ухвалу апеляційного суду м. Києва про визнання за ОСОБА_6 права власності на спірні нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2. Суд в ухвалі зазначив, що про існування договору іпотеки та обтяження майнових прав на нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2 в порушення вимог ст.ст.303, 315 ЦПК України Святошинський районний суд м. Києва залишив поза увагою.

Представник позивача наголошує, що вказаний договір іпотеки не був припинений в силу відсутності підстав передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку», а тому є чиним по сьогоднішній день.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9 , 08.10.2016 ОСОБА_5 прийняв спадщину від померлої ОСОБА_9 , як єдиний спадкоємець.

Представник позивача вважає, що права та обов`язки які випливають з договору про відступлення права вимоги від 09.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П., зареєстровано в реєстрі за №10192 та договору іпотеки, яким забезпечується вимога іпотекодержателя ОСОБА_4 , що витікають з договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позивака грошових коштів) від 09.12.2010 року перейшли до позивача - ОСОБА_5 .

За твердженням представника позивача, 20.01.2011 ПАТ «Тест Київміськбуд-1» та ОСОБА_6 уклали договір інвестування у будівництво. Однак при укладенні договору забудовник ПАТ «Трест Київміськбуд-1» не повідомило «інвестора» ОСОБА_6 про те, що об`єкт інвестування - спірне приміщення передано по акту прийому-передачі від 21.01.2008 ТОВ «Столиця-Інвест» і фактично знаходиться у розпорядженні ОСОБА_4 . Крім того укладаючи договір інвестування 20.01.2011 сторони умисно зазначили в ньому адресу - АДРЕСА_8, тим самим створили умови, за яких перевірка об`єкту відступлення нотаріусом не мала б негативних результатів.

У 2012 році ОСОБА_6 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про виконання зобов`язання в натурі, визнання права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_10 ).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2013 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 року було залишено без змін.

Не погоджуючись з такою позицією судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_9 було подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ухвалою якого від 23.10.2013 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2013 року були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року по справі №759/18328/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Трест Київміськбуд-1» про виконання зобов`язань в натурі позовну заяву було повернуто позивачу для подання до належного суду. Роз`яснення зазначені в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року по справі №759/18328/13-ц ОСОБА_6 як позивачем по справі виконані не були, позов до Оболонського районного суду м. Києва не пред`являвся.

Отже, за твердженням представника позивача, ОСОБА_6 не могла мати права власності на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 171 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ), оскільки рішення Святошинського районного суду м. Києва 04.12.2012 року яким було визнано право власності останньої - скасовано. Іншого рішення яке б визнавало право власності не існує.

При цьому, 12.02.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень АДРЕСА_11 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П.

На думку представника позивача, договір купівлі-продажу було укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з порушенням норм чинного законодавства. А саме під час розгляду апеляційним судом справи ОСОБА_12 до ПАТ «Трест Київміськбуд-1» про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_12 .

Станом на 12.02.2013р. рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012р., яким визнано право власності на спірне нежитлове приміщення за відповідачкою - ОСОБА_6 , законної сили не набрало та в подальшому було скасовано Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.10.2013 року.

За таких обставин, позивачі вказують, що укладеним між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_7 від 12.02.2013 р. договором купівлі-продажу беззаперечно порушуються права та інтереси правонаступника ОСОБА_5 та іпотекодержателя майнових прав на спірні нежитлові приміщення ОСОБА_4 , які випливають із договору про відступлення прав вимоги укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 від 09.12.2010р. та договору іпотеки.

В подальшому нежитлові приміщення АДРЕСА_13 . були відчужені ТОВ «Волес» (ЄДРПОУ 39017032), на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 679, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ярошук Вікторією Юріївною, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 22084548 від 15.06.2015р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8152880000.

Крім того, за твердженням позивачів, з мережі Інтернет, їм відомо про те, що керівником та власником ТОВ «Волес» до 08.11.2016р. був ОСОБА_13 , який є батьком відповідача - ОСОБА_7 . Дане відчуження спірного майна свідчить про наміри його переховування від законного власника.

28.08.2019 року було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Льошенко В.Ю., відповідно до якого ОСОБА_2 набула права власності на нежилі приміщення АДРЕСА_15 .

У свою чергу ОСОБА_2 відповідно до договору оренди нежитлового приміщення, серія та №2574, виданий 05.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. передала нежилі приміщення АДРЕСА_14 на строк до 31.07.2027 року ТОВ «ЙОФЕЙН».

Виходячи з вищевикладеного, представник позивачів вказує, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нежитлових приміщень АДРЕСА_4 , не може нести для сторін жодних наслідків та не спрямований на їх настання, оскільки ОСОБА_6 взагалі не мала права здійснювати продаж спірного майна (нежитлового приміщення) з підстав відсутності у останньої права власності.

Представник позивачів наголошує, що оскільки договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 12.02.2013р. було вчинено без дотримання вимог закону, подальше його відчуження на користь ТОВ «Велес» та ОСОБА_2 є недійсним.

З огляду на вказане, представник позивача вважає, що державна реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення на ім`я відповідача - ОСОБА_7 здійснена на підставі нікчемного правочину, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно індексний номер: 22084548 від 15.06.2015р., відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ТОВ «Волес» на нежитлові приміщення АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8152880000 - підлягає скасуванню.

30.03.2023 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позову у повному обсязі з огляду на зазначені в відзиві обставини, окрім того зазначають, що розцінюють позов як намагання переглянути та змінити юридичні факти, які встановлені рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 по справі №2-5315/2010 без наявності відповідних правових підстав, а також з порушенням строків позовної давності.

10.04.2024 року представником позивачів подано відповідь на відзив, у кому не погоджуються з наведеним у відзиві, вказуючи про відсутність підстав стверджувати про нікчемність чи недійсність договору відступлення права вимоги від 09.12.2010 №10192, договору іпотеки від 09.12.2010 №10193 та договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 09.12.2010 №10193.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав позов з врахуванням обґрунтувань зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти позову у повному обсязі, просив у позові відмовити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали та надані докази, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» було укладено договір від 22.06.2007 № 126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлових вбудованих приміщень - АДРЕСА_17, загальною проектною площею 165,18 кв.м.

11.01.2008 ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» видало довідку № 08-д про повну оплату ТОВ «Столиця-Інвест» вартості вбудованого приміщення проектною площею 165, 18 кв.м. по договору від 22.06.2007 № 126-2-ВПП.

Згідно з твердженнями позивачів 21.01.2008 між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» підписано акт прийому-передачі нежитлових вбудованих приміщень - АДРЕСА_17, загальною проектною площею 165,18 кв.м.

Згодом, відносно майнового права ТОВ «Столиця-Інвест», яке виникло на підставі договору про інвестування від 22.06.2007 № 126-2-ВПП, а саме: право вимагати від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» передати у власність за актом прийому-передачі нежитлові вбудовані приміщення - офіс АДРЕСА_18, загальною проектною площею 165, 18 кв.м., - було укладено наступні договори про відступлення права вимоги вказаних майнових прав:

- від 08.04.2008 № 1256 між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_8 ;

- від 09.10.2008 № 1794 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;

- від 09.12.2010 № 10192 між ОСОБА_4 та ОСОБА_9

05.10.2010 року Оболонським районним судом міста Києва прийнято рішення по справі № 2-5315\2010, яким визнано недійсними:

- договір від 22.0672007 № 126-2-ВПП про інвестування між ЗАТ «Трест - Київміськбуд 1» та ТОВ «Столиця-Інвест»;

- договір від 08.04.2008 № 1256 про відступлення права вимог між ТОВ «Столиия- Інвест» та ОСОБА_8 ;

- договір від 09.10.2008 № 1794 про відступлення права вимог між ОСОБА_8 та ОСОБА_4

14.12.2010 року Апеляційним судом міста Києва по справі №22-36892/10 апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 залишено без змін.

28.01.2011 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України по справі № 6-3377ск10 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2010.

Відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 236 та ч. 1 ст. 216 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, у зв`язку з визнанням рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 по справі № 2-5315\2010 недійсними договорів від 22.06.2007 № 126- 2-ВПП, від 08.04.2008 № 1256 та від 09.10.2008 № 1794, - вказані договори в силу приписів статей 216, 236 Цивільного кодексу України не створили жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

З огляду на зазначене, у зв`язку з визнанням недійсним договору від 22.06.2007 № 126-2- ВПП про інвестування в будівництво, укладеного між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест», у останнього не виникло права вимоги відносно нежитлових вбудованих приміщень - офіс АДРЕСА_18, загальною проектною площею 165,18 кв.м.

Також, право вимоги не виникло і у ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на підставі укладених поміж ними договорів відступлення права вимоги від 08.04.2008 № 1256 та від 09.10.2008 №1794.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України при відступленні права вимоги (передання своїх прав іншій особі за правочином) відбувається зміна кредитора у зобов`язанні іншою особою.

Таким чином, внаслідок укладення договору відступлення права вимоги від 09.12.2010 № 10192 між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , остання повинна була стати новим кредитором по зобов`язанню з передачі нежитлових приміщень, яке було передбачено основним договором про інвестування від 22.06.2007 № 126-2-ВПП, укладеним між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест».

При цьому, внаслідок визнання судом недійсними договорів про інвестування від 22.06.2007 № 126-2-ВПП, про відступлення права вимоги від 08.04.2008 № 1256 та від 09.10.2008 № 1794, - вказані договори не створили жодних правових наслідків, у тому числі не створили як зобов`язання для ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» щодо передачі нежитлових приміщень, так і не створили права для ОСОБА_4 вимагати передачу цих нежитлових приміщень.

З огляду на те, що у ОСОБА_4 не виникло майнового права відносно нежитлових приміщень, подальші договори, які укладалися нею відносно вказаних майнових прав з ОСОБА_9 , а саме відступлення права вимоги від 09.12.2010 № 10192 та іпотеки від 09.12.2010 № 10193 - є недійсними з моменту їх вчинення, при цьому така недійсність не потребує визнання її судом. Вказані договори також не створюють жодних правових наслідків.

У зв`язку з зазначеним, у ОСОБА_9 внаслідок укладення з ОСОБА_4 договору відступлення права вимоги від 09.12.2010 № 10192 не виникло жодних майнових прав відносно нежитловнх вбудованих приміщень - офіс АДРЕСА_19 загальною проектною площею 165, 18 кв.м.

Щодо тверджень позивачів про дійсність по сьогоднішній день договору іпотеки від 09.12.2010 № 10193, оскільки він не був припинений в силу відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про іпотеку», - суд вважає, що наведені вище аргументи спростовують позицію позивачів та доводять його недійсність.

В силу приписів ст.17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 28 Закону України «Про заставу» іпотека була припинена внаслідок зникнення самого предмету іпотеки за наслідками прийнятого Оболонським районним судом міста Києва судового рішення від 05.10.2010 по справі № 2-5315\2010.

З матеріалів справи вбачається, що під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 28.08.2019 № 622, укладеного між ТОВ «Волес» та ОСОБА_2 , нотаріусом перевірено усі необхідні реєстри та встановлено відсутність будь-яких обтяжень відносно оспорюваних нежитлових приміщень.

Крім того, судом встановлено, що договори зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики грошових коштів) від 09.12.2010 № 10189, відступлення права вимоги від 09.12.2010 №10192, іпотеки від 09.12.2010 № 10193, які нібито стали підставою для обтяження майнових прав (вимагати від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» передати у власність за актом прийому-передачі нежитлові вбудовані приміщення - АДРЕСА_20, загальною проектною площею 165,18 кв.м.), - були укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 після прийняття Оболонським районним судом міста Києва рішення від 05.10.2010 по справі № 2-5315\2010, яким, зокрема, визнано недійсним договір від 09.10.2008 №1794 про відступлення права вимог між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_4 була обізнана з приводу прийняття такого судового рішення, оскільки безпосередньо приймала участь у судовому процесі (зазначено в рішенні по справі № 2-5315\2010), а також безпосередньо здійснила апеляційне оскарження прийнятого судового рішення.

Також, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_9 є матір`ю ОСОБА_4 , тобто близькою родичкою.

З матеріалів спарви вбачається що укладена між ними іпотека забезпечувала договір позики поміж родичами на суму 100 000, 00 грн., в той час як дійсна вартість нежитлових приміщень згідно з договором інвестування від 20.01.2011 року №32, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Трест Київміськбуд-1», становила 1 019 163, 90 грн.

Зазначене дає підстави стверджувати, що договори зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики грошових коштів) від 09.12.2010 №10189, відступлення права вимоги від 09.12.2010 № 10192, іпотеки від 09.12.2010 № 10193, укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 укладені з метою штучного обтяження майнових прав щодо нежитлових вбудованих приміщень - офіс АДРЕСА_18, загальною проектною площею 165, 18 кв.м.

Вказуючи про успадкування ОСОБА_5 майнових прав внаслідок смерті ОСОБА_9 позивачами не надано жодних належних та допустимих доказів прийняття у спадщину майнових прав відносно житлових приміщень, та успадкування неіснуючого права.

За таких обставин, враховуючи відсутність у позивачів будь-яких майнових прав відносно нежитлових вбудованих приміщень - офіс АДРЕСА_18, загальною проектною площею 165, 18 кв.м., суд вважає, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутнє будь-яке порушення, невизнання або оспорювання їх прав, свобод чи законних інтересів унаслідок вчинення оспорюваних рішення про державну реєстрацію права власності та договорів купівлі продажу.

Щодо прав ОСОБА_6 відносно нежитлових вбудованих приміщень за адресою АДРЕСА_21, 1 поверх, загальною площею 165,18 кв.м., - необхідно відзначити, що вони виникли на підставі окремого договору інвестування у нерухомість від 20.01.2011 № 32, укладеного нею з ПАТ «Трест Київміськбуд-1». Саме об`єкт інвестування (а не майнові права на нього) був переданий від ПАТ «Трест Київміськбуд-1» до ОСОБА_6 на підставі відповідного акту прийому передачі вбудованого нежилого приміщення інвестору. Вказаний договір та акт є дійсними, в судовому порядку не оскаржувалися.

В подальшому вказані нежитлові приміщення були відчужені на підставі наступних договорів купівлі-продажу:

- від 12.02.2013 № 136 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- від 15.06.2015 № 679 між ОСОБА_7 та ТОВ «Волес»;

- від 28.08.2019 № 622 між ТОВ «Волес» та ОСОБА_2 .

Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрнтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Положенням ч. 2 статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, що означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Оскільки питання реєстрації права власності ОСОБА_6 лежить в площині її договірних відносин з ПАТ «Трест Київміськбуд-1» та випливає саме з укладеного поміж ними договору про інвестування у нерухомість від 20.01.2011 №32, - дії ОСОБА_6 жодним чином не можуть зачіпати інтересів третіх осіб, які не є учасниками або стороною вказаного договору, та, зокрема, тих майнові права яких було визнано недійсними за рішенням суду.

За правидами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасником справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на зазначене, беручи до уваги такі чинники як справедливість і розумність в рамках застосування принципу верховенства права, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази кожен окремо та у їх сукупності, на підставі вказаних норм закону суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Враховуючи те, що право позивачів у даному спорі не порушене, що встановлено вище, суд не за застосовує строки позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Волес», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Йофейн», про визнання недійсним договорів, скасування державної реєстрації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2024 року.

Суддя А.В. Шевчук