Постанова

від 21.01.2025 по справі 756/6945/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/6945/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2413/2025

Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Гори Романа Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Шевчука А.В., у справі № 756/6945/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Волес», ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Йофейн», про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Волес», ОСОБА_5 , ТОВ «Йофейн», про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації. Зазначали, що 22.06.2007 року між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» було укладено договір №126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлового приміщення. Відповідно до вказаного договору, ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» зобов`язувалось своїми силами і засобами збудувати та передати нежитлове приміщення - офіс №2 - житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , проектною площею 165,18 кв.м., а ТОВ «Столиця-Інвест» зобов`язалось сплатити за вказане приміщення кошти в сумі 1 019 163,90 грн. ТОВ «Столиця-Інвест» виконало в повному обсязі свої зобов`язання по договору, що підтверджується довідкою ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» від 11.01.2008 р. №08-д. 21 січня 2008 року між ТОВ «Столиця-Інвест» та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» підписано акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення інвестору, згідно з яким забудовник - ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» побудував та передає у власність, а інвестор - ТОВ «Столиця-Інвест» приймає об`єкт інвестування - нежитлове вбудоване приміщення - офіс №2 - житлового комплексу, розташованого на будівельному майданчику №126 в м. Києві, ж/м «Оболонь», 3-а мкрн. Загальною проектною площею 165,18 кв.м.

08.04.2008 між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_6 укладено договір №126-2- ВПВ про відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ «Столиця-Інвест» відступило, а новий кредитор - ОСОБА_6 отримав право вимоги по договору №126-2- ВПП від 22.06.2007 р. Згідно з договором, відступлення права вимоги здійснювалося за 2 578 460,00 грн. Факт оплати за відступлене право підтверджується випискою по особовому рахунку в ПАТ «Інпромбанк», а також нотаріально посвідченою заявою ТОВ «Столиця-Інвест» від 16.04.2008 року.

09.10.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір №126-2 ВПВ про відступлення права вимоги за договором №126-2 ВПВ від 08.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкрібляк К.П. за реєстровим номером №1794, який базується на договорі від 22.06.2007 року №126-2 ВПП. Відступлення права вимоги відбулося за 2 578 460,00 грн. В подальшому, 09.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено договір про відступлення права вимоги від 09.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міскього нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. та зареєстровано в реєстрі за №10192. Відповідно до умов вказаного договору первісний кредитор ( ОСОБА_1 ) відступила, а новий кредитор ( ОСОБА_7 ) набула право вимоги, яке належить первісному кредиторові на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.10.2008 за зареєстрованим номером 1794, який базується на договорі №126-2 про інвестування в будівництво нежитлового приміщення від 22.07.2007. Новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника передати йому у власність за актом прийому-передачі нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2 - житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , проектною площею 165,18 кв.м., передача якого передбачена п.2.1 Основного договору.

Відповідно до п.7 Розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №1350 від 29.12.2006 року житловому будинку, який мав будівельну адресу: АДРЕСА_2 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.12.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2011 року, визнано недійсним договір від 22.06.2007 року № 126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлового приміщення, укладений між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест». Визнано недійсним договір від 08.04.2008 року №126-2-ВПВ про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_6 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорниш Ю.В. за реєстровим номером 1256. Визнано недійсним договір від 09.10.2008 року про відступлення права вимоги укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкрібляк К.П. за реєстровим номером 1794.

При цьому, у вищевказаному рішенні суду першої інстанції питання повернення майна - нежитлових приміщень та коштів отриманих за зазначене нежитлове приміщення не розглядалося. Акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення від 21.01.2008 р. недійсним не визнаний. Питання про застосування наслідків недійсного правочину так само не вирішувалося. Підставою для задоволення позову ПАТ «Трест Київміськбуд-1» стало посилання суду на п. 12.4.9 Статуту ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» відповідно до якого, до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 500 000 грн. А відповідно до довідки ПАТ «Трест Київміськбуд-1» загальні збори акціонерів товариства з приводу затвердження спірного Договору інвестування не скликались та не проводились. На думку позивачів, такі висновки суду не відповідають дійсності та в цілому рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2010 р. є незаконним та необґрунтованим. Судом не встановлено чиї інтереси було порушено затвердженням чи не затвердженням інвестиційних договорів, яким чином та коли директор ПАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_9 перевищив повноваження, оскільки судом, на думку позивачів, не вирішено питання про застосування наслідків недійсності правочинів.

Також, позивачі зазначали, що на час дійсності договору від 22.06.2007 року №126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлового приміщення, укладеного між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест», договору від 08.04.2008 року №126-2-ВПВ про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_6 , договору від 09.10.2008 року про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , договору про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від 09.12.2010, остання будучи законним володільцем майнових прав уклала договір іпотеки від 09.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. з ОСОБА_1 . Предметом обтяження стали майнові права на нерухоме майно, якими стали нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2 - житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , про що було зроблено відповідний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зокрема, про існування вказаного договору іпотеки від 09.12.2010 та відповідно обтяження спірного нерухомого майна зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013, якою скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 та ухвалу апеляційного суду м. Києва про визнання за ОСОБА_3 права власності на спірні нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2. Суд в ухвалі зазначив, що про існування договору іпотеки та обтяження майнових прав на нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2 в порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України Святошинський районний суд м. Києва залишив поза увагою.

Позивачі наголошували, що вказаний договір іпотеки не був припинений в силу відсутності підстав передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку», а тому є чинним по сьогоднішній день.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , спадщину після якої 08.10.2016 прийняв ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець. Відтак права та обов`язки, які випливають з договору про відступлення права вимоги від 09.12.2010 та договору іпотеки, яким забезпечується вимога іпотекодержателя ОСОБА_1 , що витікають з договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позивака грошових коштів) від 09.12.2010 року перейшли до позивача - ОСОБА_2

20.01.2011 між ПАТ «Тест Київміськбуд-1» та ОСОБА_3 укладено договір інвестування у будівництво. Однак при укладенні договору забудовник ПАТ «Трест Київміськбуд-1» не повідомило інвестора ОСОБА_3 про те, що об`єкт інвестування - спірне приміщення передано по акту прийому-передачі від 21.01.2008 ТОВ «Столиця-Інвест» і фактично знаходиться у розпорядженні ОСОБА_1 . Крім того укладаючи договір інвестування 20.01.2011 сторони умисно зазначили в ньому адресу - АДРЕСА_3 , тим самим створили умови, за яких перевірка об`єкту відступлення нотаріусом не мала б негативних результатів.

У 2012 році ОСОБА_3 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про виконання зобов`язання в натурі, визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 900 кв.м. та вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 171 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (літера «А»). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2013 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 року було залишено без змін. Не погоджуючись з такою позицією судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_7 було подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ухвалою якого від 23.10.2013 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2013 року були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року по справі №759/18328/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Трест Київміськбуд-1» про виконання зобов`язань в натурі позовну заяву було повернуто позивачу для подання до належного суду. Роз`яснення, зазначені в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року по справі №759/18328/13-ц, ОСОБА_3 як позивачем по справі виконані не були, позов до Оболонського районного суду м. Києва не пред`являвся.

Відтак, ОСОБА_3 не могла мати права власності на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 171 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки рішення Святошинського районного суду м. Києва 04.12.2012 року яким було визнано право власності останньої - скасовано. Іншого рішення яке б визнавало право власності не існує. При цьому, 12.02.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №16, 19, 20 літ. А, загальною площею 171,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П. На думку позивачів, вказаний договір було укладено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки під час розгляду апеляційним судом справи ОСОБА_10 до ПАТ «Трест Київміськбуд-1» про визнання права власності на спірне нежитлове приміщення рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012р., яким визнано право власності на спірне нежитлове приміщення за відповідачкою - ОСОБА_3 , законної сили не набрало та в подальшому було скасовано Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.10.2013 року. За таких обставин, за укладеним між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 від 12.02.2013 р. договором купівлі-продажу беззаперечно порушуються права та інтереси правонаступника ОСОБА_2 та іпотекодержателя майнових прав на спірні нежитлові приміщення ОСОБА_1 , які випливають із договору про відступлення прав вимоги від 09.12.2010р. та договору іпотеки від 09.12.2010р., укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

В подальшому нежитлові приміщення №16, 19, 20 (літера А) загальною площею 171,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . були відчужені ТОВ «Волес», на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 679, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ярошук В.Ю. З мережі Інтернет позивачам стало відомо про те, що керівником та власником ТОВ «Волес» до 08.11.2016р. був ОСОБА_11 , який є батьком відповідача - ОСОБА_4 . Дане відчуження спірного майна свідчить про наміри його переховування від законного власника.

28.08.2019 року було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Льошенко В.Ю., відповідно до якого ОСОБА_5 набула права власності на нежилі приміщення №№16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 . У свою чергу ОСОБА_5 відповідно до договору оренди нежитлового приміщення, серія та №2574, виданий 05.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. передала вказані нежилі приміщення на строк до 31.07.2027 року ТОВ «ЙОФЕЙН».

Виходячи з вищевикладеного, договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спірних нежитлових приміщень не може нести для сторін жодних наслідків та не спрямований на їх настання, оскільки ОСОБА_3 взагалі не мала права здійснювати продаж спірного майна (нежитлового приміщення) з підстав відсутності у неї права власності. Оскільки договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.02.2013р. було вчинено без дотримання вимог закону, подальше його відчуження на користь ТОВ «Велес» та ОСОБА_5 є недійсним. Також, оскільки державна реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення на ім`я відповідача ОСОБА_4 здійснена на підставі нікчемного правочину, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно індексний номер: 22084548 від 15.06.2015р., відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ТОВ «Волес» на спірні нежитлові приміщення підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., 12.02.2013 року (індексний номер 29599043) на підставі рішення суду, серія та номер: 2608/15404/12, виданий 04.10.2012, видавник: Святошинський районний суд м. Києва на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення (№16, 19, 20 літера А) загальною площею 171,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (№16, 19, 20 літера А), загальною площею 171,00 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_4 , від 12.02.2013р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно 22084548 від 15.06.2015р. про реєстрацію права власності ТОВ «Волес» на нежитлові приміщення №16, 19, 20 (літера А) загальною площею 171,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8152880000;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Льошенко В.Ю., відповідно до якого ОСОБА_5 набула права власності на нежилі приміщення № №16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ;

- визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, серія та №2574, від 05.08.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. про передачу ОСОБА_5 нежилих приміщень № №16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , на строк до 31.07.2027 року ТОВ «ЙОФЕЙН».

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат Гора Р.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Волес», ОСОБА_5 , ТОВ «Йофейн», про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивачів щодо добросовісності їх дій стосовно набуття майнових прав на нежитлові вбудовані приміщення - офіс №2 - житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , незаконності рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2012 року щодо визнання права власності на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_3 , та недійсності оспорюваних договорів. А також суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим до матеріалів справи доказам, що підтверджують обставини, на які посилаються позивачі.

Адвокат Песиголовець Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_5 , подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів представника позивачів, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні адвокат Гора Р.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

Адвокат Песиголовець Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_5 , проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представники ТОВ «Волес», ТОВ «Йофейн» в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» було укладено договір від 22.06.2007 № 126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165,18 кв.м.

11.01.2008 ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» видало довідку № 08-д про повну оплату ТОВ «Столиця-Інвест» вартості вбудованого приміщення проектною площею 165, 18 кв.м. по договору від 22.06.2007 № 126-2-ВПП.

Згідно з твердженнями позивачів 21.01.2008 між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» підписано акт прийому-передачі нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165,18 кв.м.

Згодом, відносно майнового права ТОВ «Столиця-Інвест», яке виникло на підставі договору про інвестування від 22.06.2007 № 126-2-ВПП, а саме: право вимагати від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» передати у власність за актом прийому-передачі нежитлові вбудовані приміщення - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165, 18 кв.м., - було укладено наступні договори про відступлення права вимоги вказаних майнових прав: - від 08.04.2008 № 1256 між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_6 ; - від 09.10.2008 № 1794 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; - від 09.12.2010 № 10192 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 року у справі № 2-5315/2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2010 року, визнано недійсними: договір від 22.0672007 № 126-2-ВПП про інвестування між ЗАТ «Трест-Київміськбуд 1» та ТОВ «Столиця-Інвест»; договір від 08.04.2008 № 1256 про відступлення права вимог між ТОВ «Столиия-Інвест» та ОСОБА_6 ; договір від 09.10.2008 № 1794 про відступлення права вимог між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 28.01.2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2010.

Також, звертаючись до суду з даним позовом, позивачі зазначали, що 20.01.2011 між ПАТ «Тест Київміськбуд-1» та ОСОБА_3 укладено договір інвестування у будівництво. Однак при укладенні договору забудовник ПАТ «Трест Київміськбуд-1» не повідомило інвестора ОСОБА_3 про те, що об`єкт інвестування - спірне приміщення передано по акту прийому-передачі від 21.01.2008 ТОВ «Столиця-Інвест» і фактично знаходиться у розпорядженні ОСОБА_1 . Крім того укладаючи договір інвестування 20.01.2011 сторони умисно зазначили в ньому адресу - АДРЕСА_3 , тим самим створили умови, за яких перевірка об`єкту відступлення нотаріусом не мала б негативних результатів. 12.02.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №16, 19, 20 літ. А, загальною площею 171,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П.

В подальшому нежитлові приміщення №16, 19, 20 (літера А) загальною площею 171,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . були відчужені ТОВ «Волес», на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 679, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ярошук В.Ю.

28.08.2019 року було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Льошенко В.Ю., відповідно до якого ОСОБА_5 набула права власності на нежилі приміщення №№16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 . У свою чергу ОСОБА_5 відповідно до договору оренди нежитлового приміщення, серія та №2574, виданий 05.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. передала вказані нежилі приміщення на строк до 31.07.2027 року ТОВ «ЙОФЕЙН».

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Волес», ОСОБА_5 , ТОВ «Йофейн», про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

При цьому ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявляючи вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., 12.02.2013 року (індексний номер 29599043) на підставі рішення суду, серія та номер: 2608/15404/12, виданого 04.10.2012, видавник: Святошинський районний суд м. Києва на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення (№16, 19, 20 літера А) загальною площею 171,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень (№16, 19, 20 літера А), загальною площею 171,00 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_4 , від 12.02.2013р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П.; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно 22084548 від 15.06.2015 р. про реєстрацію права власності ТОВ «Волес» на нежитлові приміщення №16, 19, 20 (літера А) загальною площею 171,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8152880000; визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Льошенко В.Ю., відповідно до якого ОСОБА_5 набула права власності на нежилі приміщення № №16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ; визнання недійсним договір оренди нежитлового приміщення, серія та №2574, від 05.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. про передачу ОСОБА_5 нежилих приміщень № №16,19,20 (в літ.А) загальною площею 171,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , на строк до 31.07.2027 року ТОВ «ЙОФЕЙН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на порушення їхніх прав на спірні приміщення, посилаючись на те, що саме вони належними їх набувачами.

При цьому в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначили, що між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» було укладено договір від 22.06.2007 № 126-2-ВПП про інвестування в будівництво нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165,18 кв.м. 21.01.2008 між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест» підписано акт прийому-передачі нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165,18 кв.м. Згодом, відносно майнового права ТОВ «Столиця-Інвест», яке виникло на підставі договору про інвестування від 22.06.2007 №126-2-ВПП, було укладено наступні договори про відступлення права вимоги вказаних майнових прав: - від 08.04.2008 № 1256 між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_6 ; - від 09.10.2008 № 1794 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; - від 09.12.2010 № 10192 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , спадщину після якої 08.10.2016 прийняв ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець.

Разом з тим, як було встановлено, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05.10.2010 року у справі № 2-5315/2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2010 року, визнано недійсними: договір від 22.0672007 № 126-2-ВПП про інвестування між ЗАТ «Трест-Київміськбуд 1» та ТОВ «Столиця-Інвест»; договір від 08.04.2008 № 1256 про відступлення права вимог між ТОВ «Столиця-Інвест» та ОСОБА_6 ; договір від 09.10.2008 № 1794 про відступлення права вимог між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відтак, у зв`язку з визнанням недійсним договору від 22.06.2007 №126-2-ВПП про інвестування в будівництво, укладеного між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Столиця-Інвест», у останнього не виникло права вимоги відносно нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165,18 кв.м. Відповідно, таке право вимоги не виникло і у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на підставі укладених поміж ними договорів відступлення права вимоги від 08.04.2008 № 1256 та від 09.10.2008 №1794.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність у позивачів будь-яких майнових прав відносно нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165, 18 кв.м., та відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивачами не було наведено доводів, які б спростовували висновки суду про недоведеність у них права на звернення до суду з даним позовом у зв`язку з відсутністю в них будь-яких майнових прав відносно нежитлових вбудованих приміщень - офіс № 2 житлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 165, 18 кв.м.,

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції надано належну оцінку наданим йому доказам та наведеним сторонами доводам.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Гори Романа Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 29 січня 2025 року.

Суддя-доповідач

Судді