Постанова

від 25.07.2024 по справі 281/303/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №281/303/23 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 8 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.,

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №281/303/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філія "Лугинське лісове господарство" до органу приватизації відділ управління житловим фондом Управління житлово комунального господарства виконавчого комітету Коростенської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Коростенської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на будинок

за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філія "Лугинське лісове господарство" на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Волкової Н.Я. у м. Коростені

в с т а н о в и в:

У провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської суду на стадії підготовчого провадження перебувала цивільна справа за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філія "Лугинське лісове господарство" до органу приватизації відділ управління житловим фондом Управління житлово комунального господарства виконавчого комітету Коростенської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Коростенської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на будинок.

У травні 2024 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав клопотання про направлення вказаної справи до Лугинського районного суду Житомирської області, оскільки здійснення правосуддя Лугинським районним судом Житомирської області відновлено, а справа підсудна вказаному суду, оскільки відповідачі проживають на підсудній вказаному суду території.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року цивільну справу №281/303/23 передано на розгляд Лугинського районного суду Житомирської області.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філія "Лугинське лісове господарство" Бабичко Б.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вобгрунтування доводівапеляційної скарги зазначав,що самеСеміглазови непровели державнуреєстрацію нерухомогомайна напідставі рішенняоргану приватизації№ 11354від 31травня 2021року тасвідоцтва проправо власності№ НОМЕР_1 від 02червня 2021року,а томув нихне виниклоправо власностіна вказаненерухоме майно.Нерухоме майновідносно якогобуло прийняторішення проприватизацію тавидано свідоцтвона правовласності такі перебуваєу власностіпозивача.Вважає,що предметомрозгляду цієїсправи єзаконність прийняттярішення органомприватизації тавидачі свідоцтвапро правовласності. Оскільки справа 281/303/23 була прийнята Коростенським міськрайонним судом Житомирської області до свого провадження з додержанням правил підсудності, відновлення роботи Лугинського районного суду Житомирської області в процесі розгляду справи не може слугувати підставою для передачі справи.

Повернення справи Лугинському районному суду Житомирської області з підстав непідсудності справи Коростенському міськрайонному суду Житомирської області свідчить про наявність спору щодо підсудності, що не допускається відповідно до ст.32 ЦПК України.

Відзив до апеляційного суду у зазначені строки не надходив.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, зазначена справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про передачу вказаної справи на розгляд до Лугинського районного суду Житомирської області, суд мотивував її тим, що на даний час здійснення правосуддя Лугинським районним судом Житомирської області відновлено у зв`язку з призначенням до вказаного суду Указом Президента України від 08.05.2024 року №288/2024 двох суддів, отже підстави визначення підсудності справи Коростенському міськрайонному суду Житомирської області відпали, розгляд справи по суті не розпочато, підготовче провадження не завершено, предметом спору є правовідносини, які безпосередньо пов`язані з нерухомим майном, оскільки фактично оспорюється право відповідачів Семіглазових на отримане на підставі оспорюваних рішення та свідоцтва нерухоме майно, тому на такі правовідносини поширюються правила виключної підсудності, порушення яких є безумовною підставою скасування судового рішення. Тому враховуючи, той факт, що позов подано з приводу правовідносин, які безпосередньо стосуються нерухомого майна, місцезнаходженням якого є територія, підсудна саме Лугинському районному суду Житомирської області, тобто за правилами виключної підсудності, тому відповідно до положень ст.31 п.1 ЦПК України справа підлягає переданню суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місце знаходження нерухомого майна, з приводу якого виник спір.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

У відповідності до положень ч.ч.1,2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З матеріалів справи вбачається, що початково позов за підсудністю було подано до Лугинського районного суду Житомирської області.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області справу було передано до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області. Підставою направлення справи було зазначено положення ст.31 ч.1 п.2 ЦПК України, оскільки на момент винесення вказаного розпорядження у Лугинському районному суді Житомирської області були відсутні судді, які мали повноваження на здійснення правосуддя.

Указом Президента №288/2024 відповідно до частини п`ятої статті 126, частини першої статті 128 та підпункту 2 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, абзацу першого пункту 3, пунктів 31 і 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено двох суддів Лугинського районного суду Житомирської області та відновлено роботу суду.

Таким чином, єдиною підставою передання справи № 281/303/23 Коростенському міськрайонному суду Житомирської області була відсутність суддів у Лугинському районному суді Житомирської області. Наразі ці підстави відпали, тому відсутні перешкоди для розгляду справи саме цим судом.

Проте, основною підставою передання справи для розгляду Лугинському районному суду Житомирської області є наявність виключної підсудності.

Так, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42) перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Звертаючись до суду з позовом, Державне підприємство просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення органу приватизації - відділу управління житловим фондом Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Коростенської міської ради № 11354 від 31 травня 2021 року в частині визнання за ОСОБА_1 та членам його сім?ї ОСОБА_2 права власності на житловий будинок загальною площею 102,54 кв.м. житловою 39,3 кв.м. разом з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 02 червня 2021 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Коростенської міської ради - керівником органу приватизації - ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі №404/3167/18 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення

Враховуючи, що вказаний спір пов`язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі про видачу свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності, а тому висновок суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю відповідно до правил виключної підсудності є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам ЦПК України.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про достатність законних підстав для передачі справи на розгляд до Лугинського районного суду Житомирської області.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філія "Лугинське лісове господарство" залишити без задоволення.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з цього дня може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Судді