Ухвала

від 22.07.2024 по справі 918/1099/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" липня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1099/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши матеріали заяви про відстрочення виконання рішення суду

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці"

про стягнення в сумі 140 000 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Бречко Марія Петрівна (в залі суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" звернулася до господарського суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення в сумі 140 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1099/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення в сумі 140 000 грн. 00 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

28 лютого 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" надійшла заява, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 01 квітня 2024 року.

Відповідно до супровідного листа № № 918/1099/23/334/24 від 26 березня 2024 року матеріали справи № 918/1099/23 скеровано до Північно-західного апеляційного господарського суду.

29 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 червня 2024 року, зокрема: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологіч-ний центр охорони праці" на рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року у справі №918/1099/23 задоволено; рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року у справі №918/1099/23 скасовано та ухвалено нове яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологічний центр охорони праці" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-техніч-ний центр праці" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологічний центр охорони праці" 140 000,00 грн. боргу.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-технічний центр праці" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологічний центр охорони праці" 2 684,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 4 026,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

10 червня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

03 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.

08 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 липня 2024 року, зокрема: розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 22 липня 2024 року; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 22 липня 2024 року; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про відстрочення виконання рішення суду призначено на 22 липня 2024 року.

В судовому засіданні 22 липня 2024 року представник відповідача (заявника) не з`явився. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" заяву від 03 липня 2024 року № б/н про відстрочення виконання рішення у справі № 918/1099/23, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши позицію відповідача (заявника), всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана заява, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012, від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 та від 30 червня 2009 року у справі № 16-рп/2009.

Водночас за частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як було зазначено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

У своїй заяві в обґрунтування вимог про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 червня 2024 року на 12 місяців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-технічний центр праці" зазначає, що останній не був стороною зобов`язань за Договором про надання послуг № ЕЦ-00001085/729 від 07 вересня 2021 року, стороною цього договору був ДП "Рівненський ЕТЦ Держпраці". Відповідно, вина відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-технічний центр праці" у виникненні заборгованості відсутня. ДП "Рівненський ЕТЦ Держпраці" було припинено шляхом перетворення в ТОВ "Рівненський ЕТЦ".

Окрім того, заявник зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-технічний центр праці" на рахунках відсутні грошові кошти, які дали б змогу виконати рішення у даній справі.

Проте наведені заявником підстави для розстрочення виконання судового рішення, а також вищенаведені документи, надані останнім в обґрунтування заявлених вимог, не свідчать про наявність тих виключних обставин в розумінні статті 331 ГПК України, які давали б можливість для розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання, прийнятого у даній справі, судового рішення.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" не довело належними та допустимими доказами наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання, прийнятого у даній справі, судового рішення, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні його заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 червня 2024 року № справі № 918/1099/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 22 липня 2024 року та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.