Ухвала

від 26.07.2024 по справі 904/6386/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6386/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Трейдінг"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Манько Г.В.)

від 20.02.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Верхогляд Т.А., судді - Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.)

від 05.06.2024

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Трейдінг"

про стягнення 381 696,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Трейдінг"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 1 296 579,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2023 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПрАТ "Укрнафта") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Трейдінг" (далі - ТОВ "АВ Трейдінг", скаржник) про стягнення 381 696,00 грн.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "АВ Трейдінг" умов договору купівлі-продажу від 30.11.2021 № 09/03/2029-МТР (далі - договір) в частині поставки товару у визначений договором строк. У зв`язку з порушення відповідачем строків поставки товару більше ніж на 30 календарних днів, ПрАТ "Укрнафта" нарахувало та заявило до стягнення штрафні санкції.

3. ТОВ "АВ Трейдінг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом, в якому просило стягнути з ПрАТ "Укрнафта" заборгованість у розмірі 1 296 579,78 грн, що складається з основного боргу у розмірі 1 133 160,00 грн, 3% річних у сумі 44 146,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 119 273,11 грн.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання ПрАТ "Укрнафта" зобов`язань за договором в частині оплати переданого йому товару. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, ТОВ "АВ Трейдінг" нарахувало та заявило до стягнення річні та інфляційні втрати.

5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024, первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "АВ Трейдінг" на користь ПрАТ "Укрнафта" штраф у розмірі 319 074,00 грн, судовий збір у розмірі 4 781, 11 грн, в іншій частині первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

6. Суд першої інстанції дійшов таких висновків, з яким погодився суд апеляційної інстанції:

- товар на суму 2 087 400 грн поставлений ТОВ "АВ Трейдінг" з порушенням строку, встановленого договором, що є підставою для стягнення з нього на користь ПрАТ "Укрнафта" штрафу у розмірі 7% відповідно до п. 6.9 договору;

- товар на суму 1 729 560 грн не був поставлений ТОВ "АВ Трейдінг", що є підставою для стягнення з нього штрафу у розмірі 10% відповідно до п.6.9 договору;

- у спосіб, визначений п.12.2 договору, умови договору щодо порядку оплати та обсягу поставки не змінювались; запропонована ТОВ "АВ Трейдінг" додаткова угода не була погоджена та підписана ПрАТ "Укрнафта";

- вимоги ТОВ "АВ Трейдінг" задоволенню не підлягають, оскільки за умовами п.2 додатку № 1 до договору оплата 75% вартості товару здійснюється після поставки всього товару на загальну суму 3 816 960 грн.

7. 08.07.2024 ТОВ "АВ Трейдінг" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

8. 11.07.2024 ПрАТ "Укрнафта" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі.

9. Заперечення мотивовані тим, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки ціна позову у справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заявник вважає, що скаржник не визначає підстави, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" -"г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку, який дає право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

10. Верховний Суд подані заперечення не приймає до уваги, оскільки посилання заявника на необхідність обґрунтування пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України є помилковими, оскільки ціна позову у справі перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом як на 2023 рік, так і на 2024 рік (предметом первісного позову у цій справі є стягнення 381 696,00 грн та предметом зустрічного позову є стягнення 1 296 579, 78 грн, що в загальному розмірі становить 1 678 275,78 грн, при цьому, п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік складає 1 342 000,00 грн, а станом на 2024 рік - 1 514 000,00 грн).

11. Водночас Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

12. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

14. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

15. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

16. Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

17. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

18. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

20. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

21. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

22. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Водночас скаржник не наводить обґрунтування з приводу того, у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування зазначених норм права.

23. Крім того, у касаційній скарзі скаржник також посилається на незастосування судами норм статей 617, 638, 640, 641, 642 ЦК України та статей 181, 218 ГК України, порушення норм статей 74, 76, 77 ГПК України, оскільки не дослідили подані відповідачем докази, які свідчать про існування між сторонами договору листування стосовно погодження внесення до нього у подальшому відповідних змін, а також відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про стягнення вартості поставленого товару, суди не застосували частину першу статті 692 ЦК України. У касаційній скарзі міститься посилання на постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 та від 07.11.2023 у справі № 910/11302/22, та посилання на те, що суди не застосували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 стосовно того, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов`язань. Однак в цих частинах касаційна скарга не містить визначення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.

24. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно уточнити та/або зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до застосування/незастосування зазначених норм права та навести відповідне їх обґрунтування, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

25. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

26. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

27. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

28. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

29. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

30. Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

31. Враховуючи вимоги касаційної скарги (як було зазначено, скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить рішення господарського суду та постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 38 775,70 грн, розрахований таким чином:

1) за перегляд судових рішень в частині вимог за первісним позовом: 319 074,00 грн х 1,5% х 200% х 0,8 = 7 657,78 грн;

2) за перегляд судових рішень в частині вимог за зустрічним позовом: 1 296 579,78 грн х 1,5% х 200% х 0,8 = 31 117,92 грн.

32. До касаційної скарги скаржник додав документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 572,22 грн, що на 29 203,48 грн менше, тому заявнику необхідно доплатити зазначену суму судового збору.

33. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

34. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Трейдінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 904/6986/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- уточнити касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 22, 23 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати позивачу за первісним позовом, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 29 203,48 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова