Вирок

від 26.07.2024 по справі 640/3755/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/3755/19

н/п 1-кп/953/140/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові об*єднане кримінальне провадження, за №12019220490003948 від 31.08.2019, №12019220490000261 від 18.01.2019, №12020220470000907 від 17.02.2020, №12020220480000519 від 07.02.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою освітою, заміжня, тимчасово не працюючої, має на утриманні малолітню дитину, 2021 р.н., судимої, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019, близько 10 год. 38 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні працюючого магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , в приміщенні якого знаходилась продавець ОСОБА_9 , побачила грошові кошти, які знаходились на робочому столі, після чого у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , дочекавшись коли ОСОБА_9 відійде від вищевказаного робочого столу з грошовими коштами, діючи таємно, умисно, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи та незаконного особистого збагачення, будучи впевненим, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, рукою, взяла зі столу грошові кошти в розмірі 604 грн., що належали ТОВ «Магазин Пива».

Заволодівши у такий спосіб грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_7 залишила місце скоєння злочину та у подальшому розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим спричинила потерпілому ТОВ «Магазин Пива» матеріальну шкоду на суму 604 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

30.08.2019, приблизно о 15 год. 35 хв. ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, з метою наживи та незаконного особистого збагачення, маючи злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, знаходячись у магазині «Фозі» за адресою: АДРЕСА_3 , будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно, таемно, шляхом вільного доступу взяла з полиці магазину «Фозі», належний ТОВ «Експансія» товар, а саме: сирий свиний ошийок без кісточки, загальною вагою 4, 516 кг, арт. 32694, загальною вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3073/19 від 16.09.2019 - 583 грн. 38 коп. Після чого сховала вказаний товар у сумку, яку мала при собі та пройшла лінію кас та антикрадіжних воріт, не сплативши за нього, чим намагалась заподіяти ТОВ «Експансія» матеріальну шкоду на загальну суму - 583, 38 грн., направившись до виходу з приміщення магазину.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_7 не змогла з незалежних від неї причин, так як була зупинена співробітником охорони магазину на виході, після проходження лінії антикрадіжних воріт з неоплаченим товаром.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторна.

07.02.2020, о 01 год. 03 хв., ОСОБА_7 перебувала в приміщенні клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Під час проведення дозвілля, у вищезазначеному закладі ОСОБА_7 зайшла до жіночого туалету, де помітила, що у сусідній кабінці перебуває потерпіла, у якої при собі була жіноча сумка чорного кольору, і в цей час у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого чайна.

Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перелізла через кабінку жіночого туалету та, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_10 відволіклась, шляхом вільного доступу викрала жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходився мобільний телефон моделі «IPhone 6 S+» ІМEI: НОМЕР_1 вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4280 від 21.02.2020 становить 4748,00 гривень, та гаманець, в якому були грошові кошти в сумі 160 грн. Після чого, ОСОБА_7 з місяця скоєння злочину зникла, чим спричинила потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 4908 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно.

16.02.2020 приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_7 перебувала в магазині «ЕВА», розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , саме в той час у неї виник злочинний умисел, щодо таємного викрадення чужого майна, а саме косметичного засобу туалетної води «Версаче Кристал Брайт» ємністю флакону 50 мл., яка знаходилася на прилавку та належить ТОВ «РУШ». Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді завдання шкоди потерпілій стороні і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, упевнившись що за її діями ніхто не спостерігає, таємно заволоділа косметичним засобом туалетною водою «Версаче Кристал Брайт» ємністю флакону 50 мл. який належить ТОВ «РУШ», вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №68 від 24.02.2020 року становить 1165,83 грн.

Після цього ОСОБА_7 , обернувши на свою користь викрадене майно, з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд. У результаті протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілому ТОВ «РУШ» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1165 гривень 83 копійки.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно.

Крім того, 16.02.2020 приблизно о 16 год. 08 хв., ОСОБА_7 , перебувала в дитячому центрі розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , саме в той час у неї виник злочинний умисел, щодо таємного викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону «Samsung А50», який лежав на столі адміністратора та належав раніше невідомій їй ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді завдання шкоди потерпілій стороні і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, упевнившись що за її діями ніхто не спостерігає, таємно заволоділа мобільного телефону «Samsung А50» який належить ОСОБА_11 , вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №69 від 24.02.2020 становить 4400 гривень.

Після цього ОСОБА_7 , обернувши на свою користь викрадене майно, з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд. У результаті протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілій ОСОБА_11 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4400 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України визнала повністю та пояснила, що дійсно вчинила дані кримінальні правопорушення, обставини їх не спорювала, пояснивши причини та обставини скоєного. Зазначала, що належні висновки для себе зробила, просила строго не наказувати, оскільки на її утриманні малолітня дитина і після звільнення нею не було скоєне ніяких правопорушень, вона виправилася.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_7 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши їй положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_7 кваліфікувати зач.2ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно, та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторна.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, позитивні дані по особі обвинуваченої, відсутність цивільних позовів.

Судом встановлено,що ОСОБА_12 раніше судима, останній раз 26.05.2021 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.02.2023 року звільнена на підставі ст. 83 КК України від відбування невідбутої частини покарання на строк 1 рік 1 місяць 11 днів, звільнена 14.02.2023 року з ДУ «Кам*янська виправна колонія № 34».

Також, за представленими даними, ОСОБА_7 на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, заміжня, з її слів чоловік служить в лавах ЗСУ, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем відбування покарання та проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, бажанні виправити наслідки вчиненого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 не заперечувала обставин кримінального правопорушення, що сталися з її провини, надала критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловила жаль з приводу скоєного, пояснила обставини вчиненого.

Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачена дійсно розкаюється у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує всі обставини, встановлені судом, та вважає за необхідне обрати їй покарання в межах санкцій інкримінованих статей.

Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Зважаючи на те, що обвинувачена щиро розкаялася у скоєному, враховуючи обставини вчиненого, наявність на її утриманні малолітнього сина, служби чоловіка у ЗСУ, то суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття призначеного їй покарання в умовах воєнного стану в Україні, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 75 КК України та з врахуванням висновків, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2002 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен урахувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

Відповідно до висновку Постанови Об*єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.04.2024 року по справі № 183/6854/20, якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

А тому, комплексне врахування всіх цих обставин справи та даних вивчення по особі обвинуваченої свідчить про те, що виправлення ОСОБА_7 в даному випадку та в умовах воєнного стану в Україні можливе без реального відбуття нею покарання за кримінальні правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість звільнення її з випробуванням на підставі вимог ст. 75, 79 КК України на строк, визначений судом, надавши їй шанс виправитися та повернутися до звичайного життя, зважаючи на обставини, встановлені судом та наявність на її утримання малолітнього сина, 2021 р.н.

Тільки таке покарання, з врахуванням особливостей та обставин вчинення обвинуваченою, особи обвинуваченої, з врахуванням всіх обставин вчиненого та поведінки обвинуваченої, позитивних характеристик, представлених даних про хвороби ОСОБА_7 , є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та для виконання призначеного судом покарання і попередження вчинення нею нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Цивільні позови не заявлені.

Клопотання прокурором щодо міри запобіжного заходу заявлено не було, а тому дане питання судом не вирішується.

Згідно ст.ст.124,126КПК Україниз ОСОБА_7 підлягають стягненнюна користьдержави понесенісудові витратиза проведеннясудової експертизи №4280від 21.02.2020,№3073/19від 16.09.2019року у розмірі 1085 грн.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за:

- ч.2 ст. 185 КК України - у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

- ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_7 від відбуття покарання на підставі ст.ст.75, 79 КК України з іспитовим строком на 2 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї в силу ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази (свиний ошийок, гаманець, телефон, флакон духів, сумку, дисконтні картки, гроші), передані на відповідальне зберігання потерпілим - залишити у власності та розпорядженні потерпілих, скасувавши арешт,який бувнакладений ухвалоюслідчого суддіДзержинського районного судум.Харкова від12.02.2020року

Речові докази (диски відеозапису), які залучені до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах провадження.

Речові докази (телефон Самсунг), який зберігається в камері схову Дзержинського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція 1878) повернути потерпілій ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт,який бувнакладений ухвалоюслідчого суддіДзержинського районного судум.Харкова від12.02.2020року

Стягнути ОСОБА_7 на користьдержави понесені судові витрати за проведення судової експертизи № 4280 від 21.02.2020, №3073/19 від 16.09.2019 року у розмірі 1085 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий ОСОБА_1