Постанова

від 19.03.2009 по справі 4-193

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 4-193

ПОСТАНОВА

19 березня 2009 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Тютюн Т.М,

при секретарі Остафійчук К.В.,

за участю прокурора Барановського Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_7 на постанову помічника прокурора Оболонського району м. Києва від 22.03.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи,

установив:

Оскаржуваною постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за відсутністю в їхніх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.364. 365, 366, 371, 372, 373, 374 КК України.

2.03.2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду із скаргою в порядку ст.236-1 КПК України, в якій просить скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно дільничного інспектора міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, а також рішення заступника прокурора Оболонського району м. Києва від 26.02.2009 року та повернути матеріали для проведення додаткової перевірки, посилаючись на наступні обставини.

24.01.2009 року він звернувся із заявою до прокурора Оболонського району м. Києва про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 26.02.2009 року отримав рішення заступника прокурора Оболонського району м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи, яке мотивоване тим, що перевірка відносно дільничного інспектора міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 вже проводилася і з цього приводу винесено рішення. На думку скаржника, вказані рішення винесені незаконно.

У судовому засіданні ОСОБА_7 повністю підтримав викладене в скарзі, просив її задовольнити та пояснив, що 11 жовтня 2006 року дільничні інспектори міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у дворі його будинку АДРЕСА_1 запросили до відділу міліції. Він попередив їх про кримінальну відповідальність за незаконне затримання чи привід та відповів, що має право відмовитися свідчити на підставі ст.63 Конституції України. Після цього ОСОБА_3 вручив йому повістку на 10 годину 30 хвилин 11 жовтня 2006 року, яка не була підписана посадовою особою і не могла бути прийнята до виконання. Що стосується ОСОБА_5, то він з метою приховати незаконні дії слідчого ОСОБА_1 подавав рапорти на ім'я начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, згідно з якими скаржник ухилявся від отримання повісток і був відсутній за місцем проживання. На його думку, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вступили в злочинну змову і вчинили замах на злочин, передбачений ст.371 КК України - завідомо незаконний арешт, з метою змінити йому запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту. Крім цього, скаржник зазначив, що раніше безпідставно скаржився на дії дільничних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, оскільки йому не було відомо про всі обставини, які мали місце.

Прокурор не погодився з доводами скарги, вважаючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи законною та обґрунтованою, тому в задоволенні скарги ОСОБА_7 просив відмовити.

Заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, дослідивши матеріали наглядового провадження № 37 ПР/07 та матеріали, долучені до скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів перевірки, ОСОБА_7 подав скарги прокурору Оболонського району м. Києва від 8.02.2007 року та 12.02.2007 року на дії працівників міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які нібито намагалися здійснити його незаконний привід, а в подальшому ОСОБА_3 тероризував його сім'ю та намагався спровокувати на незаконні дії. Також ОСОБА_3 й ОСОБА_4 вступили в злочинну змову та подавали слідчому ОСОБА_1 рапорти, згідно з якими ОСОБА_7 залишив місце проживання та ухиляється від явки до слідчого, що не відповідало дійсності. Як зазначає скаржник, незаконні дії ОСОБА_3. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стали підставою для оголошення його розшуку слідчим ОСОБА_1. 29.12.2006 року, а також незаконного затримання, побиття та доставки до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.01.2007 року.

Судом встановлено, що постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.11.2006 року відносно ОСОБА_7 порушено кримінальну справу № 05-11611 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Під час досудового слідства встановлено, що 1.01.2006 року о 15 години 40 хвилин ОСОБА_7 у під'їзді будинку АДРЕСА_1 в м. Києва завдавав удари рукою та ногою ОСОБА_8, спричинивши тілесне ушкодження середньої тяжкості. Справа перебувала в провадженні слідчого ОСОБА_1, потім розглядалася Оболонським районним судом м. Києва.

Опитати ОСОБА_7 в ході дослідної перевірки не представилося можливим, оскільки дільничному ОСОБА_3 мешканці квартири не відчиняли двері, або у дворі будинку та по телефону ОСОБА_7 категорично відмовлявся з'явитися на запрошення і отримати повістки, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3

За викликом слідчого ОСОБА_1 по телефону та повістками скаржник також не з'являвся, тому було винесено постанови про примусовий привід. Постанови залишилися без виконання у зв'язку з відсутністю ОСОБА_7 за місцем проживання. Дільничний ОСОБА_5 на виконання доручень слідчого відвідував квартиру ОСОБА_7 з метою вручення повісток та здійснення примусових приводів. Вдома ОСОБА_7 жодного разу не було, його дружина отримати повістки категорично відмовлялася, потім не відчиняли двері. Телефон був відключений або кидали слухавку, коли чули, що запитують працівники міліції. На усні запрошення ОСОБА_7 не з'являвся. Тому слідчий оголосив розшук останнього, 10.01.2007 року оперуповноважені ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснили виїзд за місцем проживання ОСОБА_7 і при виході розшукуваного з під'їзду пред'явили службові посвідчення, пояснивши причини затримання. Через активний опір ОСОБА_7 до нього було застосовано заходи фізичного впливу, що працівниками міліції не заперечується і пояснює наявність у скаржника тілесних ушкоджень. ОСОБА_7 намагався втекти і повторно був затриманий в загальному коридорі біля своєї квартири, де його дружина ОСОБА_11 перешкоджала працівникам міліції здійснити затримання, у зв'язку з чим на допомогу було викликано наряд міліції з Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Дружина скаржника викликала швидку медичну допомогу, але по прибуттю лікарів ОСОБА_7 від госпіталізації відмовився, після чого, не зважаючи на активний опір, був доставлений в кабінет слідчого.

Вказані обставини повністю підтверджуються поясненнями слідчого ОСОБА_1, оперуповноважених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, інспекторів патрульної служби ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, дільничних інспекторів міліції ОСОБА_3, ОСОБА_5, протоколом про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання, картою виїзду швидкої медичної допомоги, а також даними, що містяться у висновках першого заступника прокурора Оболонського району м. Києва про законність прийнятих рішень.

Що стосується повістки, наданої ОСОБА_7 суду, то з цього документу не вбачається, в якій справі викликався скаржник і ким виписувалася повістка, а тому суд не може її оцінити.

Разом з тим, подаючи скаргу на постанову старшого помічника прокурора Оболонського району м. Києва від 25.01.2007 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо оперуповноважених Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, ОСОБА_10, інспекторів патрульної служби Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14, ОСОБА_13 за відсутністю в їхніх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.364, 365 КК України, ОСОБА_7 вказував, що прибути до слідчого не відмовлявся і повісток взагалі не отримував.

Згідно з ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Оскільки в даному випадку дані, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_5 ознак будь-якого складу злочину відсутні, доводи скарги не знайшли свого підтвердження, в порушенні кримінальної справи відмовлено обґрунтовано.

Стосовно посилань на незаконність рішення заступника прокурора Оболонського району м. Києва, то до скарги долучено лист заступника прокурора Оболонського району м. Києва № 153-3 від 26.02.2009 року, яким повідомляється, що в ході розслідування кримінальної справи № 05-11611, порушеної відносно ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, слідчим ОСОБА_1. надавалися доручення в.о. ДІМ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 з метою вручення повістки ОСОБА_7 За результатами виконання доручень Г рицюк А.В. складав рапорти, які приєднувалися до матеріалів справи. Крім того, за фактами, викладеними в заяві скаржника, проводилася перевірка і 22.03.2007 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5

Отже, заступником прокурора Оболонського району за заявою скаржника рішення не приймалося, а згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства лист не є предметом оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.2362 КПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_7 на постанову помічника прокурора Оболонського району м. Києва від 22.03,2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без задоволення.

На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.